Українець курить перед плакатом про запобіжні заходи під час пандемії коронавірусу COVID-19 у Києві, Україна, 8 вересня 2020 року.
Фото:

EPA/SERGEY DOLZHENKO

Що загрожує Україні, якщо стратегія реагування на коронавірус не зміниться? Чи буде ефективним повернення до жорсткого карантину? Коли можна очікувати реального зниження кількості хворих та чи потрібно вакцинуватися від інших хвороб під час пандемії? Про це та багато іншого ми запитали у кандидата медичних наук, лікаря-інфекціоніста Федора Лапія.

Віднедавна в Україні добова кількість нових випадків COVID-19 перевищує 3 тисячі. Вочевидь, це та сама «друга хвиля». Чим вона відрізняється від першої та чого від неї очікувати, якщо стратегія реагування не зміниться?

Річ у тім, що в епідеміології немає поняття «хвилі». Це сленг, який використовують науковці, але критеріїв визначення «хвилі» не існує. З середини літа ми бачимо істотне зростання кількості хворих. Але називати це «хвилею» немає сенсу в науковому розумінні. 

Зростання кількості тяжких хворих пов’язане з тим, що зростає загальна кількість хворих, бо на сьогодні багато людей, які мають легкий перебіг хвороби, не звертаються до лікаря та не проходять обстеження.

Тож ми будемо бачити дедалі більше випадків, пов’язаних із госпіталізацією. Тут цілком можливе збільшення показника летальності та співвідношення померлих до загальної кількості хворих. Тому що переважно у статистику будуть потрапляти ті, хто мають на руках підтверджений діагноз та потребують госпіталізації — тобто тяжкі хворі. 

Мій прогноз — кількість хворих буде збільшуватися до 4-5 тисяч на добу. Ми вже мали з початку вересня зростання від 2 тисяч до 3 тисяч. З тим, як буде збільшуватися кількість хворих, буде збільшуватися кількість контактних з хворими, і я думаю, що менш ніж через місяць ми перетнемо межу у 4 тисячі хворих на добу. 

Чоловік вдягнув бафф із надрукованим обличчям замість захисної маски під час пандемії коронавірусу COVID-19 у Києві, Україна, 14 вересня 2020 року.
Фото:

EPA/SERGEY DOLZHENKO

Але чи може щось змінити цю тенденцію? 

На зниження кількості хворих буде впливати багато факторів. Наприклад, в моєму оточенні є люди, які важко перехворіли, які втратили близьких від коронавірусу.  

В Україні є чимало скептиків COVID-19, і цей скептицизм відображається на правилах носіння масок, на триманні дистанції, на місцях скупчення людей. Українці зможуть отямитися тільки тоді, коли зрозуміють важливість коронавірусу. Але я думаю, що водночас буде залишатися певний відсоток людей, які так само, наприклад, вірять у пласку землю або у відсутність ВІЛ, — і вони нехтуватимуть безпекою під час пандемії. Але реальне зменшення кількості хворих можна очікувати навесні 2021 року. 

Кількість хворих може знизитися тільки тоді, коли буде вакцина чи є інші шляхи?

Якщо брати реалістичні шляхи, то вони пов’язані із вакцинацією. Бо інші шляхи ми використовуємо для стримання, щоб не перейти певні червоні межі. На жаль, ми не можемо сподіватися на свідомість населення, на дотримання певних норм поведінки. Локдаун у реальному світі не зможе знизити кількість випадків захворювання до нуля. 

Чи відомо вже, хоча б приблизно, скільки часу діє імунітет у людей, які перехворіли?

Імунітет у нас тривалий. Навіть тоді, коли хвороба перебігає легко. Є дані від колег в Україні, які досліджують рівні антитіл у тих, хто перехворів. Антитіла зберігаються протягом місяців, але, звичайно, остаточні висновки можна зробити, коли пройде достатньо часу. 

А випадки повторного зараження вже зафіксовані і в країнах ЄС. Але такі випадки не супроводжувалися клінічними проявами. Випадки повторного інфікування, які були виявлені у Китаї, були пропущені через суворий критичний фільтр щодо недосконалості тест-систем та інші особливості.

А чи фіксують в Україні зараз випадки повторного інфікування?

Були повідомлення про випадки. Але тут питання, наскільки висновки зроблені коректно? Чи це не є помилкою лабораторії, чи це не є фальсифікацією даних? Ми такі варіанти не можемо виключати. Є повідомлення, що деякі медичні працівники умисно виставляють діагнози заради виплати за боротьбу з коронавірусом. У моєму оточенні таких випадків немає, але від колег таке чув.

Медичний працівник чекає на зразки мазків на станції тестування на коронавірус у Празі, Чеська Республіка, 25 вересня 2020 року.
Фото:

EPA/MARTIN DIVISEK

Нещодавно вчені із США опублікували дані щодо того, що коронавірус мутує і стає від того ще більш заразним. Як ви вважаєте, чи справді це так?

Він мутує однозначно, це загальновідомі дані. Бо це РНК-вірус і він схильний до мутації. Але чи призводять вони до більшої агресивності вірусу — стверджувати наразі складно.

Чи немає в Україні необхідності просто зараз знову все закрити?

Для ефективної боротьби з COVID-19 зараз бажано було б «закрити» усю країну, як було у квітні. Це стримає збільшення кількості хворих та тяжко хворих. Але ж ми повинні розуміти, що, вирішуючи одну проблему, не потрібно створювати ще десять інших. Тому необхідно вибрати оптимальну модель, яка дозволяє контролювати кількість хворих і вивчати хворобу. Але, з погляду інфекціоніста, найкраще від хвороб рятує ізоляція.

Наскільки Ви вважаєте ефективним поділ України на карантинні зони? 

На сьогодні ніхто у світі не запропонував нічого кращого. Навряд чи є охочі повернутися до жорсткого карантину, як це було навесні 2020 року. Ми бачимо, що це досить таки ефективно, але країна не може зупинитися, люди не можуть не їздити. Бо це потрібно навіть для надання медичної допомоги: приїхати на консультацію із міста в місто до спеціаліста. 

Внутрішній туризм також важливий для підтримання економіки країни й малого бізнесу. Водночас ми повинні витримати межу, за якою система надання медичної допомоги не буде паралізована, і — виграти час. Тож на сьогодні це оптимальний варіант щодо адаптивного карантину.

Якщо модель не спрацює, тоді постане питання про модернізацію цієї моделі. Можливо треба буде змінити критерії. Зберігати карантинні зони, але узгодити це із місцевими органами влади, зрозуміти, що працює, а що ні. І тоді вже, зважаючи на такий аналіз, проводити «модернізацію».

Чи справді була необхідність на місяць закривати кордони для іноземців? 

Чесно скажу — не бачу в тому необхідності. В цьому випадку більшість кордонів були закриті для іноземців, які приїжджають з більш благополучних територій, ніж Україна, де пройти тестування якісними тестами набагато простіше, ніж у нас, і де масочного режиму дотримуються набагато краще, ніж в Україні. І це при тому, що подорожі в курортні зони України ніяк не обмежувалися і заходів інфекційного контролю там і не сильно, м’яко кажучи, дотримувалися. 

Вантажівки стоять у черзі на польсько-українському прикордонному переході в Дорогуську на сході Польщі, 28 серпня 2020 року.
Фото:

EPA/Wojtek Jargilo

Влада запевняла, що це закриття кордонів важливе для стримування епідемії, однак чи не здається Вам, що це була акція саме проти хасидів?

Ні, я так не думаю. Але розумію, що хасиди — це певна проблема. Не маючи жодного упередженого ставлення щодо вірувань, хочу сказати, що в принципі масове скупчення людей в маленькому місті з недотриманням певної дистанції, з недотриманням санітарно-гігієнічних норм, створює проблему. І такі виклики в Україні вже були раніше. 

Наприклад, у другій половині літа 2013 року в Сирії був спалах поліомієліту, вірус був виділений у каналізаційних водах в Ізраїлі. І маючи низький рівень вакцинації проти поліомієліту в Україні, а також велику кількість паломників (тоді їх за оцінками було 35 тисяч, чимало приїхали з Ізраїлю), і враховуючи наші проблеми з каналізаціями, для України це був великий виклик. А якби хтось тоді привіз вірус у кишківнику, Україна мала б великий спалах поліомієліту. 

Це питання не лише до хасидів. Так само, коли ми говоримо про паломників в Мекку, я згадую «менінгококовий пояс». Так називають регіон в Африці та на Аравійському півострові з підвищеним рівнем захворюваності й частим виникненням серйозних епідемій. Після декількох спалахів менінгококової інфекції серед паломників уряд Саудівської Аравії ухвалив рішення про обов’язкову вакцинацію перед приїздом в Мекку. 

Які сезонні захворювання найближчим часом загрожують українцям, крім коронавірусу? 

Тут варто сказати про ті інфекції, які передаються повітряно-крапельним шляхом. Це ті інфекції, які викликають нежить, кашель. Це аденовірус, риновірус, вірус парагрипу, ну і, звичайно, вірус грипу, який буде і в цьому сезоні. 

Сезон застуд у нас настає з початком осені, продовжується взимку і захоплює ще й весну. За цей час можуть мінятися домінантні віруси. Це ті віруси, які переважатимуть над іншими, ситуація може змінюватися кожні 2-3 тижні. Однак паралельно будуть існувати ще декілька збудників, які будуть викликати захворювання. Просто якихось буде більше, якихось — менше. І тут важко сказати, який саме вірус і коли буде домінувати.

На початку осені переважатимуть ентеровіруси, потім ближче до жовтня активізуються аденовіруси, вірус парагрипу домінуватиме в листопаді, а вірус грипу — це вже початок зими. Це також може бути грудень і січень, або бувають періоди, коли протягом усієї зими грип не дуже активний і збільшується кількість хворих вже на початку весни.

Хасиди у масках моляться біля могили рабина Нахмана в Умані.
Фото:

Олександр Хоменко/hromadske

Які щеплення варто зробити і як їх робити в умовах пандемії?

По-перше, треба зробити щеплення, які є в календарі щеплень в Україні. Якоюсь мірою до сезонних захворювань можна віднести і кір. Зростання випадків кору збільшується взимку, аніж у якійсь інші місяці. Тобто тут певна сезонність існує.

Ми маємо невтішні рівні охоплення вакцинацією проти кору серед дітей. 

Від початку року в Україні більш ніж 250 зареєстрованих випадків кору. Це свідчить про те, що вірус кору нікуди не зник. І на тлі цього можна очікувати підйом захворюваності на кір в сезоні 2020-2021. Паралельно може збільшуватися захворюваність на COVID-19. Тому ми насамперед маємо вакцинувати дітей та дорослих, які перебувають у групі ризику. 

Серед інших, я, мабуть, назвав би коклюш (кашлюк). Кількість випадків зростає в холодні місяці й ми можемо завдяки вакцинації захистити дітей перших років життя саме від тяжкого перебігу коклюшу й запобігти смертельним випадкам. Це те, що у нас є в «арсеналі». 

Якщо говорити про позакалендарні щеплення, то потрібна вакцинація проти грипу. У цьому році така вакцинація актуальна як ніколи. Вакцина проти грипу не захищає проти COVID-19, але ми повинні розуміти, що кількість хворих (на коронавірус — ред.) буде зростати, і це створить непомірне навантаження на систему надання медичної допомоги. Тобто буде велика кількість хворих, яких потрібно буде консультувати чи то амбулаторно, чи то необхідно їх буде госпіталізувати. І в умовах великої кількості хворих COVID-19, буде паралізована система надання медичної допомоги, знизиться якість надання такої допомоги. 

І друга вакцина, на якій зараз активно наголошує Всесвітня організація охорони здоров’я, — це вакцинація проти пневмокока. Вона сама собою дуже важлива, як і вакцинація проти грипу, але в розрізі ситуації із коронавірусом актуальність цієї вакцинації зростає. Тому що пневмокок є важливим збудником пневмоній, є її причиною, а також збудником менінгітів, отитів у дітей та у дорослих. Група ризику грипу, пневмококової інфекції та COVID-19 — це одна і та ж сама група ризику. Україна лише готується до внесення пневмококу до календаря щеплень у дітей. Ми сподіваємося, що це станеться у 2022 році й вакцинація стане доступною.

Які правила треба виконувати під час щеплень в умовах пандемії?

Насправді це досить прості правила, які потрібно виконувати й поза ситуацією пандемії. По-перше, важливо обмежити свої візити до амбулаторій, але вакцинація є виправданим візитом. По-друге, це те, що потрібно було робити й раніше, — медичний сервіс має бути клієнтоорієнтованим. Я хочу прийти до лікаря в чітко визначений час та не сидіти в черзі. І це дуже важливо в період коронавірусу — уникати скупчень людей та черг. Варто мати попередній запис і чітко дотримуватися цього регламенту. Важлива також дистанція. 

Амбулаторія може вирішити питання безпеки пацієнтів таким чином: якщо є декілька офісів (амбулаторій), адміністрація може визначити одну амбулаторію для вакцинації, іншу — для прийому хворих, які мають симптоми. Якщо немає декількох амбулаторій, це може бути окремі приміщення з окремими входами. Одні двері та коридор — для тих, хто прийшов з метою вакцинації, інші двері — для хворих з певними симптомами. Щоб ці люди не перетиналися. 

Також це можуть бути різні дні. Одні дати виділені для вакцинації, інші — для прийому хворих. Або зранку може бути відведений час для вакцинації, а після — для прийому хворих. Головне, щоб люди не скупчувалися, мили руки, дотримувалися правил інфекційного контролю. Нічого складного тут немає. 

Вакцинація ефективна, якщо її проводять дитині або людині з підвищеною температурою. Але в умовах коронавірусу ми вважаємо, що це протипоказання до вакцинації. Це не пов’язано з якоюсь небезпекою для організму, це пов’язано з тим, щоб людина зі шмарклями не виявилася пацієнтом із коронавірусом.

Чи може вплинути коронавірус на розвиток або мутацію інших захворювань (наприклад, грипу)?

Ні. Принаймні я не можу стверджувати, підстав так вважати немає.

Поділитись: