Експрезидент України Петро Порошенко під час прес-конференції в Києві, 14 травня 2017 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

«Порошенка викликали на допит», «У компаніях Порошенка проводять обшуки», «Проти Порошенка відкрили кримінальне провадження» — подібні заголовки не сходять з інформаційних сайтів упродовж останнього перед виборами тижня. Різні правоохоронні органи синхронно почали перевіряти діяльність попереднього президента на посаді.

Чи є тут політика, кому вигідна така бурхлива діяльність і чому розслідування проводять під час виборів, а не після них — ми розібралися. Спойлер: це вигідно всім.

Національне антикорупційне бюро

Що відбувається? За два дні до парламентських виборів, 19 липня, Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками одразу в декілька компаній, пов’язаних із попереднім президентом України — Петром Порошенком.

Чому прийшли саме у «Богдан Моторс»? Одна з цих компаній — автомобільна «Богдан Моторс». За інформацією НАБУ, у цій справі йдеться про розтрату держмайна в особливо великих розмірах посадовцями Міноборони та Генштабу у 2015 — 2018 роках. Вони «на думку слідства, незаконно внесли до державного оборонного замовлення спеціальний автомобільний транспорт та здійснили його закупівлю за завищеними цінами», — йдеться у повідомленні прес-служби НАБУ.

Спеціальний автомобіль — це санітарні автомобілі «Богдан-2251». Іншими словами — «санітарки», які Міноборони почало закуповувати в «Богдану» для потреб війська у 2017 році.

До чого тут Гладковський? До 2009-го року «Богдан Моторс» належало Порошенку. Нині власник — його бізнес-партнер Олег Гладковський. 

Гладковського президент Порошенко звільнив із посади першого заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони у березні цього року. Причина — розслідування програми «Наші гроші» з Денисом Бігусом. У ньому йшлося про те, що син Гладковського Ігор та його компаньйони купували деталі для ремонту бронетехніки в Росії і перепродавали їх українським оборонним підприємствам за завищеними цінами.

У випадку з купівлею санітарного транспорту претензії Національного антикорупційного бюро теж полягають у купівлі його Міністерством оборони у підприємства Гладковського, який на той час був заступником секретаря РНБО, та ще й за завищеними цінами.

Колишній перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський під час брифінгу в Києві, 1 березня 2018 року
Фото:

Марків Михайло/POOL/УНІАН

Чого прийшли в ICU? Інший обшук, який НАБУ здійснило вранці 19 липня, — в інвестиційній компанії ICU. Слідчі дії там пов'язані з так званою справою «Роттердам+».

Як повідомили Громадському в ICU, компанія надала слідчим доступ до інформації, однак розцінює ці слідчі дії «не інакше як спробу чинити на неї тиск, який має явний політичний контекст». Причина цього тиску, як стверджують у компанії — нинішня влада та її оточення незадоволені реформами, проведеними їхніми попередниками, деякі з яких раніше працювали в ICU.

До чого тут Гонтарєва і «Роттердам+»? Серед таких попередніх працівників може бути ексглава Національного банку України, соратниця Порошенка — Валерія Гонтарєва. До призначення в НБУ вона була главою ради директорів групи ICU.

Крім цього, в ICU раніше працював Дмитро Вовк, ексочільник НКРЕКП — нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Саме цей орган і вводив у дії формулу «Роттердам+».

НАБУ підозрює як членів НКРЕКП, так і групу компаній ICU, у змові при запровадженням цієї схеми.

Ексглава Національного банку України Валерія Гонтарєва, Лондон, Велика Британія, 27 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Державне бюро розслідувань

Що відбувається? Також 19 липня вкотре у провадженнях щодо колишнього президента активізувалося і Державне бюро розслідувань.

До чого тут суддя Чаус? Слідчі ДБР зареєстрували кримінальне провадження і перевіряють, чи допомагав Порошенко судді Чаусу, якого підозрюють у хабарі в 150 тисяч доларів, втекти до Молдови. Підставою для відкриття цієї справи стало опубліковане 18 липня інтерв’ю видання «Страна.ua» з Антоном Шевцовим — «високопоставленим поліцейським, близьким до експрезидента», якого звинувачували у держзраді і який намагався виїхати до Росії. Шевцов заявив виданню, що особиста охорона Порошенка у 2016 році таємно вивезла суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса до аеропорту, де він без проходження контролю пересів на літак та полетів до Молдови. Там його затримали правоохоронці, але до України досі не повернули.

А що поліцейські? Окрім цього, директор ДБР Роман Труба у своєму телеграм-каналі повідомив, що Нацполіція відкрила провадження за захоплення будівлі бюро 15-го липня цього року. Тоді прихильники партії «Європейська солідарність» зайшли у ДБР і заблокували орган через те, що слідчі викликали Порошенка на допит.

Для чого допитувати Порошенка і до чого тут Портнов? Допитати Петра Порошенка повинні були 17 липня. Але він не з’явився.

«Наразі ДБР розслідує 11 кримінальних проваджень за заявами різних громадян щодо можливих неправомірних дій вищих посадових осіб нашої держави. Але я хочу наголосити: у цих кримінальних провадженнях не було нікому оголошено підозр», — повідомив опісля директор ДБР Роман Труба.

Частину з цих 11 проваджень відкрили за заявою заступника Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова.

Колишній заступник Адміністрації президента-втікача Януковича Андрій Портнов біля будівлі НАБУ, Київ, 22 червня 2019 року
Фото:

сторінка у facebook

Чи втручається ДБР у політику? Директор Держбюро розслідувань Роман Труба запевняє: «орган аполітичний». Однак представники громадськості цим словам не вірять.

«З початку створення ДБР у 2017-му році його керівництво було політично залежним. Спочатку від «Народного фронту» і БПП. Потім – тільки від БПП. Зараз Порошенко відійшов у минуле і керівництво ДБР шукає собі нових патронів», — стверджує Громадському засновник громадської організації Statewatch Олександр Лємєнов, який стежить за формуванням ДБР із самого початку.

«Те, що зараз робиться у ДБР стосовно Порошенка, більше схоже на політичне переслідування. У Порошенка дуже високий антирейтинг. І в ДБР думають, що якщо вони відкриють провадження, то їх будуть підтримувати, а особливо буде підтримувати нинішнє керівництво держави», — запевняє Лємєнов.

Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба під час прес-конференції в Києві, 20 грудня 2017 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Чому правоохоронці активізувалися проти Порошенка?

Таку активність правоохоронних органів щодо попереднього президента та його оточення адвокатка і колишня членкиня Ради громадського контролю при НАБУ Злата Симоненко пояснює Громадському як «бажання бути корисними».

«І ДБР, і НАБУ, і Нацполіція. Всі вони до моменту виборів президента не були такими активними. Більшість органів правопорядку здійснювали повсякденну роботу: затримували когось, але особливо гучних викриттів не було. Зараз же вони дуже активні», — переконана адвокатка.

«Ви повинні розуміти, що в нас немає незалежних органів. Усі вони, так чи інакше, придивлялися до нового керівництва держави. Вичікували, дивилися, як веде себе політичне середовище. Якщо дозволяє, то можна й проводити подібні слідчі дії», — у розмові із Громадським запевняє нардеп Віктор Чумак, член Нацради з питань антикорупційної політики.

Усі співрозмовники погоджуються — навряд чи варто шукати у справах щодо Порошенка прямих політичних вказівок від нової влади. Однак активізація їхньої роботи, ще й напередодні парламентських виборів, грає у декілька напрямів, які вигідні усім учасникам процесу:

  • Новій владі. Адже боротьба із Порошенком та його соратниками — нині популярний запит суспільства. Згідно з опитуванням КМІСу у липні, негативно до п’ятого президента України ставляться 70,9% опитаних.
  • Правоохоронцям. Передвиборчий період — найкращий час для того, щоб прорекламувати свою діяльність. Медіа у цей період активні і відгукуються на різноманітні прес-релізи, особливо коли вони стосуються одного із учасників виборчого процесу. Особливо коли це не переобраний президент України.
  • Порошенку і «Європейській солідарності». Боротьба проти попередників активізовує електорат п’ятого президента, який боїться реваншу і вважає кримінальні провадження прикладом такого реваншизму. У ЄС уже назвали обшуки «зрежисованою виставою для дискредитації». І звинуватили в усьому Медведчука, Мураєва та Коломойського.
Поділитись: