Дружба, якій «заважає» українське питання. Як минула і що означає зустріч Путіна і Макрона

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) та російський президент Володимир Путін під час офіційної зустрічі у форті Брегансон, Франція, 19 серпня 2019 року
Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) та російський президент Володимир Путін під час офіційної зустрічі у форті Брегансон, Франція, 19 серпня 2019 рокуEPA-EFE/GERARD JULIEN/POOL

19 серпня президент Франції Еммануель Макрон приймав у своїй заміській резиденції Володимира Путіна. Як пишуть французькі медіа, їхня теперішня зустріч у форті Брегансон на Лазурному узбережжі відбувається на тлі потепління відносин Франції та Росії.

Як і очікувалося, однією із топ-тем під час зустрічі було українське питання. Зокрема йшлося про поновлення Нормандського формату, учасниками якого є як Франція, так і Росія. Громадське розповідає, про що говорили і домовилися Путін із Макроном, а також як це вплине на Україну?

Нормандський формат та інші питання

Після зустрічі та заяв Путіна й Макрона для преси стало зрозуміло: Франція намагається усіляко зблизитися з Росією. Президент Франції певен, що Європі варто порозумітися із Росією попри розбіжності у поглядах — інакше Кремль піде на «дружбу» з Китаєм. «Якби ми залишили ситуацію із Росією у Раді Європи такою, якою вона була Росія просто грюкнула би дверима і пішла. А що було би з усіма тими європейськими громадянами, які би хотіли звернутися до Європейського суду з прав людини, а їм би у цьому відмовили? Адже йдеться про європейські цінності, про захист європейських прав», — заявив Еммануель Макрон, коментуючи повернення Росії до ПАРЄ. А висловлюючи думку про роль Росії в Європі, французький президент процитував російського класика Федора Достоєвського. Макрон навів уривок з його роману про різницю між росіянином, французом та німцем: вона «у тому, що він був більше росіянином, коли він був більше європейцем».

Головне питання, яке поки що стоїть на заваді повноцінної дружби Москви й Парижа — ситуація в Україні. Макрон стверджує, що це — той фактор, який «відкриє Росії двері до “Великої Сімки”, яка в такому разі зможе стати “Великою вісімкою”». 

Врегулювати ситуацію в Україні обоє лідерів не проти за допомогою нормандського формату. На його необхідності у телефонних розмовах з Макроном та Путіним на початку серпня наполягав і президент України Володимир Зеленський.

Французькі медіа напередодні зустрічі зазначали, що Макрону «доведеться переконувати Росію пристати на цю ініціативу під час зустрічі з Путіним».  Водночас сам російський президент сказав: не бачить альтернативи нормандському формату і буде його підтримувати.

«Я завжди вважав і зараз вважаю, що будь-яка зустріч, зокрема й у нормандському форматі повинна приводити до конкретних результатів, нам треба добиватися того, про що ми домовлялися раніше», — сказав Путін. Макрон зауважив, що саміт нормандської четвірки може відбутися вже у найближчі тижні.

Сирія і протести в Москві

Серед тем зустрічі була й війна в Сирії. Еммануель Макрон висловив занепокоєння бомбардуваннями північного регіону Ідліб та закликав Росію «негайно» дотриматися режиму припинення вогню. На це Путін відповів: «Ми підтримуємо зусилля сирійської армії, аби покласти край терористичній загрозі. Ми ніколи не говорили, що терористи в Ідлібі почуватимуться комфортно».

Під час зустрічі із Макроном Путін вперше прокоментував протести в Москві, які спалахнули у липні після відмови у реєстрації на місцевих виборах опозиційних кандидатів. Президент РФ заявив, що «громадяни мають право на мирні протести, але ніхто не має права порушувати закон і доводити ситуацію до зіткнень». Він додав, що ніхто в Росії не хоче ситуації, подібної до протестів «жовтих жилетів» у Франції. Путін вважає, що кандидатам, яким відмовляли у реєстрації, варто було звертатися в суд. Однак із 48 позовів, пов’язаних із виборами, задовольнили лише чотири.

Крім того, президент РФ вперше висловився про вибух на полігоні під Сєвєродвінськом в Архангельській області під час випробування ракети. Внаслідок нього загинуло п’ятеро людей. Путін заперечив підозри щодо підвищеного радіаційного фону внаслідок аварії та запевнив, що ситуація під контролем.

Що означає ця зустріч?

Зустріч Путіна і Макрона відбулася напередодні зустрічі лідерів країн «Великої сімки», яка пройде 24-26 серпня теж у Франції — в містечку Біарріц. Росія на нього не приїде: її виключили із «вісімки» в 2014-му році після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

«Я гадаю, Макрон це робить (зустрічається з Путіним, — ред.) для того, щоби, відіграючи свою роль на саміті G7 за п’ять днів, сказати своїм шістьом партнерам: “Ось я зустрівся з Путіним, ось що він мені сказав, ось що я йому сказав, ось мої враження, судження і пункти, щодо яких Путін готовий з нами співпрацювати”», — каже агентству Reuters аналітик і колишній посол Франції в Росії Клод Бланшмезон.

Водночас це — перша зустріч лідерів Франції та Росії, яка відбулася після зміни влади в Україні й початку президентства Володимира Зеленського. Як зазначає France 24, Макрон «виявив неабиякий інтерес до припинення російсько-українського конфлікту, і вважає, що прихід до влади Зеленського може дати новий імпульс для припинення бойових дій».

На думку медіа, питання миру на сході України можна вважати одним із головних для президента Макрона, який усіляко намагається посилити міжнародну роль Франції.

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) та російський президент Володимир Путін під час офіційної зустрічі у форті Брегансон, Франція, 19 серпня 2019 рокуEPA-EFE/GERARD JULIEN/POOL

Французькі медіа також наводять і подібні думки інших французьких політиків: вони кажуть, що «вибори в Україні дають їм можливість для маневру». Вони сподіваються на врегулювання війни дипломатичним шляхом, зокрема на поновлення перемовин у Нормандському форматі, тобто за участі Німеччини, України, Франції та Росії.

Раніше помічник президента Путіна Юрій Ушаков заявляв, що Росія готова до такого діалогу, але лише за тих умов, що «зустрічі передуватиме ретельна підготовка».

Деякі французькі медіа наголошують: двостороння зустріч Макрона з Путіним свідчить про потепління стосунків між Францією та Росією. Торік президенти зустрічалися п’ять разів, а цього року бачилися на саміті «Великої двадцятки» в японській Осаці. Під час візиту Макрона до Санкт-Петербурга навесні 2018-го та його зустрічі з Путіним про Україну говорили небагато. Але тоді президент Франції наголосив: санкції з Росії будуть зняті або послаблені лише у випадку виконання Мінських домовленостей.

Восени вперше з 2012 року мають поновитися зустрічі Франції й Росії у форматі «2+2» за участі міністрів закордонних справ та міністрів оборони. Крім того, Франція посприяла поверненню Росії до ПАРЄ у червні 2019-го. Le Figaro називає такі дії «першим кроком Макрона» у напрямку поліпшення відносин із Москвою. За російську резолюцію французька делегація разом з делегаціями кількох інших країн проголосувала у повному складі.

Колишній міністр закордонних справ Франції Губерт Ведрін вважає: Макрон має рацію, намагаючись відновити діалог із Москвою. «Ми завжди будемо жити поряд із Росією. Так що ж нам робити? Ми або дотримуємось політики засудження, санкцій, які просто відштовхують Росію до Китаю, або намагаємось відновити добросусідські дискусії, навіть якщо це дуже складно і нам потрібно бути обережними».

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) та російський президент Володимир Путін під час офіційної зустрічі у форті Брегансон, Франція, 19 серпня 2019 рокуEPA-EFE/GERARD JULIEN/POOL

Водночас французька письменниця й експертка Галя Аккерман стверджує, що нічого хорошого візит Путіна до Франції не принесе. «Він не виконав жодну з гарантій щодо прав людини, чесних виборів та демократії. Запрошувати Володимира Путіна до Франції означає лише посилювати його агресивні позиції».

Чому Путіна французький президент приймає у власній заміській резиденції? Рік тому Макрон зустрічався тут і з експрем’єркою Великої Британії Терезою Мей. Можливість показати гостеві старовинну фортецю у Брегансоні — це своєрідна екзотика, яку дозволяє собі Макрон, і яка впливає на імідж країни, — пояснює Олівер Файє, політичний оглядач Le Monde.

Він зазначає, що французький президент не хоче прив’язуватись лише до однієї офіційної резиденції глави держави. Тому святкування перемоги Макрона на президентських виборах відбувалося у Луврі, вечеря з Дональдом Трампом — на Ейфелевій вежі, а перший прийом Путіна у Франції був у Версалі.