Двоє обвинувачених у розстрілах на Інститутській повернулися до Києва після обміну. Що це означає?

Олександр Маринченко та Сергій Тамтура, котрих обвинувачують у розстрілі на Інститутській 48 людей та пораненні ще 80, повернулись після грудневого обміну в Київ. Ще троє їхніх колег, з якими вони разом просиділи в СІЗО за цими обвинуваченнями, залишилися на непідконтрольних територіях Донбасу. Це ексзаступник командира полку київського «Беркуту» Олег Янішевський та двоє колишніх бійців цього підрозділу — Павло Аброськін та Сергій Зінченко.

Адвокати ексберкутівців сфотографувалися зі своїми підзахисними в місті Щастя Луганської області, що неподалік лінії фронту на підконтрольній Україні території. Саме в «ЛНР» поміняли двох обвинувачених 29 грудня минулого року. Разом із фото адвокат одного з беркутівців Олександра Маринченка Олександр Горошинський, опублікував заяву від імені підзахисних. Ті звертаються до президента, голови парламенту та генерального прокурора. Пояснюють, що на обмін були змушені піти, аби той не був зірваний.

У цю версію навіть можна повірити. Для цих двох обвинувачених іти на обмін не було великого сенсу: вони чекали судових засідань вдома — біля дружин, а суддя своїм рішенням про зміну запобіжного заходу для них дав зрозуміти, що доказів їхньої вини не так багато, як щодо трьох інших, які залишалися в СІЗО.

Маринченку взагалі їхати на окуповані території було не надто безпечно. Він воював у 2014 на Донбасі на боці України, тому їхати до тих, проти кого він воював, виглядало не найкращою ідеєю.

Дружина ж Сергія Тамтури на моє запитання, чому її чоловік пішов на обмін, відповіла: «Спитайте Зеленського». Вона також дала мені зрозуміти, що її чоловік точно не хотів іти на обмін.

Докази причетності Тамтури і Маринченка до розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року 

Захисники обох беркутівців — Олександр Горошинський та Ігор Варфоломєєв — постійно наполягали, що їхні підзахисні під вартою ні за що. Обидва були затримані влітку 2015, і пробули в СІЗО до 2019.

У грудні 2019-го головуючий у справі суддя Дячук змінив Маринченку запобіжний захід з тримання під вартою (в СІЗО він просидів на той момент майже 5 років) на цілодобовий домашній арешт. Сергій Тамтура під домашнім арештом був з липня 2019, пізніше цілодобовий арешт йому змінили на нічний. Але чи були на Інститутській в день розстрілів обидва беркутівці й що вони там робили?

Річ у тому, що жоден з 5 обвинувачених за 4 роки розгляду справи в суді не дав повноцінних свідчень. Але Маринченко, наприклад, в суді підтвердив, що в нього був автомат.

«Під час останніх засідань Маринченко виступив і сказав, що за ним справді був закріплений автомат — 975072, суддя Дячук навіть попередив його, що він може не свідчити проти себе, але Маринченко повторив, що за ним був закріплений автомат з цим номером», — пояснив старший групи прокурорів у справі про розстріли Ігор Земсков.

Автомат із таким номером, як і багато інших, був знищений. Балістичні експертизи, утім вказують, що дві кулі, які знайшли свідки на землі на Інститутській, були випущені саме з автомата Маринченка. Водночас доказів, що якісь кулі, випущені з цього ж автомата, вбили когось або поранили — немає.

Що ж до Сергія Тамтури, то він сам у суді говорив, що на Інститутській в цей день був. І навіть викликав швидку допомогу для себе, коли стояв біля Нацбанку, звідки «чорна рота» теж вела вогонь по протестувальниках.

«Було встановлено, що до цієї швидкої допомоги підійшов Тамтура, він сам пізніше підтвердив, що це він, і пояснив, чому він туди звертався. Він сказав, що декілька днів перебував у стресовому стані без сну, і носив каску, яка мала дуже велику вагу, йому дуже боліла голова, і це не дозволяло йому продовжувати службу. Медик і фельдшер, які тоді приїхали на виклик, повідомили нам, що Тамтура сказав: “Заберіть мене звідси, я не хочу виконувати накази, які нам ставлять”. І ці два свідки підтвердили свої свідчення в суді», — розповідає прокурор Земсков.

Так само немає доказів, що з автомата Тамтури когось убили чи поранили. Утім багато куль неможливо ідентифікувати через пошкодження.

«Досліджені під час судового провадження докази, серед яких результати проведених експертних досліджень, матеріали фото та відео...зокрема, встановлено, що закріплена за ним штатна вогнепальна зброя в наявності і була предметом ретельного експертного дослідження. Натомість не здобуто і не подано до суду жодних даних про причетність Тамтури до її застосування на ураження 20 лютого 2014 року стосовно будь-яких осіб», — так коментував суд своє рішення, коли в липні минулого року змінив Тамтурі запобіжний захід з СІЗО на домашній арешт.

Та при такому невеликому наборі доказів проти цих двох обвинувачених прокурори наполягають, що звинувачують групу осіб в розстрілі 48 людей і поранення ще 80, а не когось конкретного. Адже хтось стріляв, а хтось прикривав.

«Докази свідчать, що вони діяли у складі єдиного підрозділу, спільно, погоджено, ми можемо побачити на відео, і якщо навіть Тамтура сам не вів вогонь, то забезпечував можливість ведення вогню іншим. Спільно рухається, спільно відходить, ще якісь дії робить спільно, тому ми можемо говорити лише про більший чи менший рівень, Тобто кожний виконував у певній частині свою роль», — пояснив Олексій Донський, ще один прокурор у справі про розстріли на Інститутській.

Що буде зі справою в суді після повернення двох ексберкутівців

Очевидно — те, що відбувається в інших справах Майдану щодо інших епізодів. Там теж частина експрацівників «Беркуту» втекла, а один, наприклад, залишився. Суддя вивів справу тих, хто втік в інше провадження, оголосив утікачів у розшук і продовжив слухання з одним обвинуваченим, який залишився.

У найважливішій справі Майдану — про розстріли на Інститутській — буде так само. Справу продовжать слухати, вивівши в окреме провадження епізод щодо трьох інших обвинувачених — Янішевського, Аброськіна та Зінченка.

І можливо, вже цього року, після 4 років слухань, ми отримаємо крапку і вирок.

hromadske не має власника, наше існування залежить від вашої допомоги. Підтримайте нас: зробіть вибір на користь неупереджених новин та важливих історій.

Тамтура і Маринченко у своєму зверненні до президента, генерального прокурора та голови парламенту пишуть, що хочуть справедливості, вірять у справедливий суд, хочуть далі брати участь у засіданнях. Водночас заявляють, що виконували на Майдані свій обов'язок, а самі події тодішніх днів називають державним переворотом.

З набором доказів, який є на сьогодні, Маринченко та Тамтура навряд чи отримують більший термін, аніж той, що вже відсиділи (Тамтура — чотири з половиною роки СІЗО, Маринченко — майже 5 років) з урахуванням «закону Савченко», де рік іде за два. На відміну від їхніх колег, які так і не повернулись з обміну, — Янішевського, Аброськіна та Зінченка.

Експертизи вказують, що кулі від автомата Аброськіна застрягли в тілах убитих Миколи Дзявульського та Сергія Кемського, а також пораненого Святослава Колеснікова. А куля, випущена з автомата Зінченка, застрягла у тілі вбитого Максима Шимка.

Є свідки, котрі вказують на те, що вони бачили заступника командира полку київського «Беркуту» Олега Янішевського з автоматом в руках, і він з цього автомата стріляв. Обвинувачення вважає, що єдина людина, яка на відміну від інших спецпризначенців у чорному одягнена в плямистий камуфляж і стріляє чергами в натовп протестувальників — це Олег Янішевський. При цьому його власний автомат не використовувався. Стріляв автомат убитого на той момент беркутівця Миколи Симисюка. Олег Янішевський в нашому інтерв'ю на людину на відео в камуфляжі говорить, що це він. Але тільки до того моменту, як в цієї людини ще немає зброї. Коли на відео в людини в плямистому камуфляжі з'являється зброя, Янішевський каже, що на відео себе не впізнає.

Захисники Зінченка та Аброськіна заперечують результати експертиз, які вказують що їхні підзахисні вбивали протестувальників на Інститутській.

Мабуть, ці докази, що зібрало обвинувачення, не дадуть трьом іншим беркутівцям змоги повернутись на лаву підсудних, як і 21 спецпризначенцю, які втекли у 2014-2015 роках з України в Росію, і отримали там громадянство.