«Є багато хороших новин, але бачу також, що українці зазнають значних втрат» — генерал Бен Годжес про деокупацію півдня

Збройні сили України 29 серпня оголосили про початок наступальних дій на південному напрямку. Одразу ж опісля оптимістичної новини Генштаб заявив, що детальної інформації про наступ не публікуватиме.

Про те, як розвивається ситуація на півдні, даних небагато, за винятком хіба що новини про звільнення двох сіл. hromadske поговорило з американським генералом у відставці й ​екскомандувачем військами США в Європі Беном Годжесом про те, які висновки можна зробити з тих крихт інформації, що опинилася у публічному доступі, та як може розвиватися російсько-українська війна.

Наскільки успішним може бути цей контрнаступ ЗСУ на півдні?

Не зовсім розумію запитання. Успіх полягає в тому, щоб виштовхнути росіян з України? У такому разі він може бути обмеженим, але це також може бути частиною іншої більшої операції або ж залежати від того, коли росіяни зламаються.

Я відчуваю, що, звичайно, це велика операція, але не маю уявлення про її повний масштаб: про кількість військ тощо. Наразі я бачу багато хороших новин, але бачу також, що українці зазнають значних втрат. Я маю на увазі, що це дуже, дуже важка боротьба.

Ставлячи це запитання, я мала на увазі те, що деякі військові експерти говорять, що Україна поки не має достатньо ресурсів, зокрема зброї. Тому дехто з них сумнівається, що наступ може бути успішним.

Ну, я точно хотів би, щоби США та інші [партнери] надали українським Збройним силам більше далекобійної високоточної артилерії та ракет. Але Генштаб знає, що має. І я б довіряв їхнім міркуванням щодо цього.

Говорити про звільнення Херсона ще зарано?

Я оптимістично налаштований щодо того, що це станеться, але я не можу сказати, скільки часу на це знадобиться ще.

Були новини і про деякі просування на сході. У Генштабі повідомили, що звільнили одне із сіл. Як ви думаєте, чи це означає, що українці наступають на всіх фронтах?

Сумніваюся. Ні в кого не вистачає сил на це. Зазвичай командири намагаються розставляти пріоритети, зосереджуватися там, де вони хочуть сфокусувати свої основні зусилля. Можливо, вони роблять щось і на інших напрямках, аби продовжувати тиск на ворога або готуватися до чогось іншого. Але я б не очікував побачити атаку на всіх фронтах.

Зважаючи на цей контрнаступ, ви все ще вірите, що до кінця цього року Україна відкине російські війська до кордонів 24 лютого, як говорили раніше? Чи ми можемо очікувати, що це станеться раніше?

Я думаю, що можна очікувати, що вони зможуть це зробити до кінця року. За умови, що США та інші [союзники] продовжуватимуть надавати те, що обіцяли.

Як щодо Криму та решти Донбасу? Ви так само вірите, що це забере кілька років?

Не кілька років. Я думаю, можна очікувати, що якщо ми на Заході й надалі підтримуватимемо Україну, то, ймовірно, наступного року шляхом воєнних дій і переговорів Україна поверне Крим.

Дехто у Вашингтоні навіть побоюється цього, бо вважає, що путін може використати найгірше з того, що в нього є, — ядерну зброю. Я знаю, ви вже говорили, що не вірите, що він може її застосувати. Проте хіба путін просто так дозволить нам повернути Крим і Донбас?

Ну, просто так він не дозволить Україні цього зробити. Україна зробить це, застосовуючи силу, а також міжнародний тиск. Так, звичайно, у кремля є тисячі одиниць ядерної зброї. І так, звичайно, вони могли б ними скористатися. Але я думаю, що це дуже, дуже малоймовірно, тому що вони не отримають жодної переваги. Я маю на увазі, що використання ядерної зброї не має переваг на полі бою.

Гадаю, Сполучені Штати не зможуть залишатися осторонь, якщо росія використає ядерну зброю. Ми мали б на це якось відповісти, не обов’язково ядерною зброєю. А останнє, чого хочуть росіяни, — це втручання США, особливо зараз.

Я також вважаю, що хоча путін і злий, але не божевільний. Не думаю, що він готовий до такого. Крім того, гадаю, наближені до нього олігархи також не хочуть, щоб він це зробив.

Ви вірите в переворот всередині росії?

Я вважаю, що поєднання впливу санкцій і постійних втрат на полі бою створить дуже сильний тиск на кремль. Думаю, їм буде дуже складно продовжувати робити те, що вони роблять.

Я не хочу прогнозувати перевороту. Але якщо санкції залишаться в силі, на кремль чинитиметься величезний тиск. І ми вже знаємо, що санкції насправді мають набагато більший ефект, ніж росіяни готові визнати. І люди це відчують.

В одному зі своїх твітів ви написали, що цілі США у цій війні повинні включати «деімперіалізацію» росії і що зараз ми спостерігаємо початок кінця російської федерації. Про що йшлося і як це можливо реалізувати?

Коли ми говоримо про деімперіалізацію чи деколонізацію, я маю на увазі всі ті частини росії, які були захоплені царями, більшовиками чи Радянським Союзом. Я думаю, що багато з них незадоволені тим, що їм завжди доводилося розплачуватися.

Ви знаєте, що більшість загиблих російських солдатів були вихідцями з віддалених регіонів, а не з Москви чи Санкт-Петербурга. Тому я не думаю, що ці регіони сповнені любов'ю до Москви. Багато хто з них передбачає, яким стане майбутнє, тож вони можуть угледіти нагоду від’єднатися.

На мою думку, є чотири основні фактори, які сприяють розпаду російської федерації. По-перше, очевидно, їхній економіці, яка ґрунтується на експорті енергоресурсів і продажу зброї, зараз завдано серйозної шкоди. російська зброя не дуже добре себе виявила, що погано для їхнього ринку. Через ембарго та через власні рішення дедалі більше європейських країн послаблюють свою залежність від російського газу (вони змушені), і не повертатимуться до нього. І, звичайно, у довгостроковій перспективі європейські країни відмовляються від вуглецевої енергетики: газу, нафти тощо. Іншими словами, те, що живить їхню економіку, її основний складник, зникає.

По-друге, у росії дуже нездорове населення: воно скорочується, продовжується відтік мізків. Я маю на увазі, що вони вже мають проблеми з кадрами для війська. Це проблема.

Третя причина, через яку я вважаю, що рф прямує до колапсу, полягає в тому, що армія показала себе як дуже слабка, дуже корумпована, дуже неефективна. І я припускаю, що тепер інші країни, можливо, трохи менше залякані російською армією. Маю на увазі окуповані Придністров'я, Абхазію та Південну Осетію.

І четверта причина, через яку я думаю, що росія зазнає краху, — величезна корупція. Тобто неймовірна — не просто шахрайство, — а тотальна корупція всередині держави. Люди втрачають довіру; якоїсь миті російський народ утомиться від цього. Я не знаю точно, коли це станеться, але колись, я думаю, вони втомляться.

Ви хочете сказати, що вони попросять путіна «на вихід»?

Можливо, так. Я просто не знаю, як це виглядатиме. Очевидно, для кремля зараз одним із пріоритетів є захист режиму. І вони мають величезний апарат для цього. Тому не уявляю, щоб у Москві сталося щось на кшталт Майдану.

Ви сказали, що «деімперіалізація» має бути метою США. Як ви вважаєте, повинні США якось сприяти цим сепаратиським рухам всередині росії чи це має статися природним шляхом?

Це має відбутися природно. Те, про що я кажу, це, звичайно, сприяння США перемозі України. Це буде важливо, а також зміцнить демократії.

Знаєте, я зараз у Тбілісі допомагаю демократичним силам Грузії протистояти тиску з боку росії й роблю те ж саме всюди. Західна інтеграція Сербії, наприклад. Не дозволяйте їм залишатися вразливими до російського залякування. Думаю, це те, що ми можемо зробити.

Більше уваги Сполучених Штатів до Чорного моря з економічного погляду, а не тільки з військового. Саме такий тиск, на мою думку, сприятиме дії інших факторів. Безперечно, я не кажу про надання прямої допомоги повстанським силам чи чогось подібного.

Зима наближається. Невдоволення всередині Європейського Союзу зростає. Ми бачили ці протести в Чехії, Німеччині. Чи зможе ЄС продовжувати підтримувати Україну, надавати зброю з огляду на внутрішні суперечності?

Так, країни мають це робити. Гадаю, в них вийде. Я живу у Франкфурті, і в Німеччині відчутно, що дедалі більше німців визнають: росію потрібно зупинити зараз. І так, це буде важко. Але Німеччина вже багато зробила для розбудови своїх газових сховищ, що матиме свій вплив. У цьому немає жодних сумнівів.

Я сподіваюся, що США зможуть допомогти з цим. Це важливі речі. Лідери держав мають пояснити своєму населенню, чому їхні країни проходитимуть через цей складний період.