ENRU

Без солідарності: яку пенсію отримають нинішні тридцятирічні

Afe4337fe0b1de409
Громадяни України мають право відкрити рахунок в приватному пенсійному фонді для накопичування пенсії, але наразі більшість таких існуючих рахунків відкрита компаніями-роботодавцями, які включають цю послугу до соцпакету Фото: Олександр Синиця/УНІАН
У середу, 21 червня, Кабмін підтримав чотири закони, які мають стати основою пенсійної реформи України.У нас будуть нові суми пенсій, а також зміни у Митному, Податковому та бюджетному кодексах, які вплинуть на пенсійне забезпечення. Пенсійна реформа - це один із ключових проектів, необхідних для отримання чергового траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду.

Пенсійна система сьогодні

Чинна в Україні солідарна пенсійна система передбачає миттєвий перерозподіл грошей від працюючих громадян пенсіонерам через державний Пенсійний фонд.

У 2017 році він повинен зібрати 136,27 млрд єдиного соціального внеску. При цьому пенсіонерам потрібно виплатити 283 млрд грн. Тобто ефективність солідарної системи в Україні в 2017-му становить близько 50%. Майже щороку цей показник погіршується.

Решту держава доплатить пенсіонерам за рахунок інших податків.

Чому солідарна система не працює?

1. Не всі працюючі громадяни сплачують соціальні внески. Так, за словами міністра соціальної політики Андрія Реви, в Україні 26 млн громадян працездатного віку. З них фактично працює — 16 млн, а платять внески — 10,5 млн. Інші 5,5 млн зайняті в неформальному секторі економіки і не беруть участі у системі соціального страхування.

2. Майже половина з тих хто платить, а саме — 4,5 млн, роблять мінімальні внески — 704 грн на місяць. Включно з 47 тис. керівниками приватних підприємств, які нараховували собі мінімальну зарплату.

3. Пенсію отримують не тільки платники внесків, а й ті, хто просто досяг пенсійного віку.

Насправді, все ще трохи складніше. Є, наприклад, низка державних посад — прокурори, міліціонери, депутати, які отримують пенсії набагато вищі середнього рівня. Зовсім уникли скасування спецпенсій судді. Наприклад, судді Верховного і Конституційного судів отримують пенсії понад 200 тис. грн на місяць. Тобто на утримання кожного з них йдуть пенсійні внески більше трьохсот працюючих громадян.

Що пропонує уряд?

Показником ефективності пенсійної системи є бездефіцитність пенсійного фонду. Для цього потрібно або менше витрачати, або більше заробляти. Мета того комплексу заходів, який пропонує уряд під назвою «пенсійна реформа», спрямований саме на те, щоб скоротити витрати ПФ.

Робити це планують шляхом «приведення пенсійної системи у відповідність зі страховими принципами». Це означає, що для того, щоб претендувати на пенсію, потрібно 35 років платити внески. Просто дожити до певного пенсійного віку тепер недостатньо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трирічна перспектива Мінфіну: служба фінансових розслідувань і пенсійна реформа — інтерв'ю з міністром фінансів

«Пенсію потрібно заробити. Крапка. Саме порушення цього принципу призведе до катастрофи. Хто буде платити внески 35 років, якщо можна і за 15 років страхового стажу отримати ту саму пенсію?», — обурювався на парламентських слуханнях Рева.

Головний аргумент — тепер кожен працівник буде зацікавлений в щомісячній сплаті страхових внесків. Тоді кількість платників наблизиться до реальної кількості працюючих громадян.
Крім того, нові вимоги до стажу дозволяють уряду формально не підвищуючи пенсійний вік, фактично, змусити людей довше працювати, як того хоче МВФ.

Уряд пропонує приводити пенсійну систему у відповідність зі страховими принципами та розвивати систему пенсійних внесків, тож майбутнім пенсіонерам тепер просто дожити до певного пенсійного віку буде недостатньо Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Як буде нараховуватися пенсія?

Те, про що уряд говорить менш охоче — зміна формули нарахування пенсії. Зараз вона враховує стаж, співвідношення середньої зарплати та зарплати майбутнього пенсіонера, надбавки, умови роботи та таке інше.

Нова формула передбачає дві основні зміни.

По-друге, в новій формулі змінюється загальний для всіх коефіцієнт страхового стажу. Зараз він дорівнює 1,35%. Буде — 1%. На практиці це означає, що майбутні пенсіонери отримають на чверть меншу пенсію, ніж до реформи.

За підрахунками Галини Третякової, це приведе до того, що заміщення зарплати пенсією може знизитись з 60%, які, в середньому, існують зараз, до 40%.

Надалі, навіть при зміні формули, власних ресурсів Пенсійного фонду не буде вистачати на виплату пенсій. Якщо кількість працюючих зрівняється із кількістю пенсіонерів, а система не зміниться — або доведеться знову переглядати формулу, знижуючи коефіцієнт заміщення, або знову фінансувати Фонд з бюджету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «День реформи»: як Супрун, Березенко та Парубій медичну реформу просували та до чого тут НАТО

Зміна цих двох ключових параметрів формули дозволить підвищити виплати «чинним» пенсіонерам, але позбавить шансу на гідну пенсію від держави тих, кому до неї ще відносно далеко. По-перше, вона має вирішити проблему дискримінації за роком виходу на пенсію. Зараз громадяни, які вийшли на пенсію раніше, отримують значно менше, ніж молодші представники тих самих професій. Причина в періодичному підвищені середньої зарплати. Нова формула передбачає, що пенсію кожного місяця будуть нараховувати відповідно саме до актуальної середньої зарплати.

«Уряд не може діяти по-іншому, крім того, як знизити коефіцієнт заміщення до розміру єдиного соціального внеску. Вони повинні відкрито сказати, що рівень пенсій буде падати, а збалансування Фонду буде приводити до зростання бідності нових пенсіонерів.

Уряд суттєво обмежує диференціацію в пенсійній системі. Якщо ви отримували 10 тис. грн, то ви повинні розраховувати хоча б на 6 тис. пенсії. Це важке випробування для домогосподарств — різке падіння доходу. Повинно відбуватися або поступове зниження, або заміщення одних доходів іншими», — каже Галина Третьякова, експерт РПР по пенсійній реформі та глава Української федерації убезпечення.

Як діяти майбутнім пенсіонерам?

В ідеалі, пенсійна реформа, щоб називатися реформою, а не секвестром (комплексом заходів економії), повинна відповідати і на це запитання. Стратегія обговорюється вже не першим урядом — потрібно ввести обов’язкові пенсійні накопичення. Якщо в солідарній системі страхові внески передаються безпосередньо від працюючого до пенсіонера, накопичувальна дозволяє частину внесків відкласти самому собі «на старість».

Певний досвід в цьому в Україні вже є. Наразі громадянин України має право відкрити рахунок в приватному пенсійному фонді. Таких рахунків вже 836 тис, хоча 95% з них відкриті роботодавцями — великі компанії часто включають такі пенсійні програми до соцпакету.

 

З 2004 року недержавні пенсійні фонди вже виплатили 700 млн грн пенсій. Їх вкладники отримують від 6 до 35 тис грн на місяць.
Є приклад Чилі, де накопичувальну систему, яка стала однією зі зразкових, ввели в кінці 1970-х років. На 2016 рік в пенсійних фондах цієї країни обсяг накопичених коштів досяг $177 млрд. Загальна вартість цінних паперів зросла з $72 млрд до $200 млрд, а економіка зростає із середньою швидкістю 4,5% на рік. Крім іншого, кошти пенсійних фондів були інвестовані в будівництво доріг, телекомунікації та кредитування покупки житла.

Як підрахувала Тетяна Сальникова — голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, запуск накопичувального рівня пенсійної системи створить умови для збільшення ВВП України в найближчі роки на 25% — завдяки залученню в економіку додаткових фінансових ресурсів:

«Якщо уряд запровадить цю опцію накопичувального рівня, до 2050 року співвідношення активів недержавних пенсійних фондів до ВВП країни складе 65%». Це інвестиційний ресурс, який дозволяє зменшити потреби держави у запозиченнях.

За новою формулою нарахування пенсії зміниться загальний для всіх коефіцієнт страхового стажу Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Чому пенсійні накопичення досі не зробили обов’язковими?

По-перше: працюючі громадяни мають віддавати 22% заробленого в Пенсійний фонд. Перерозподілити частку цих відсотків на власні накопичення не можна — виплати для чинних пенсіонерів генеруються саме з цих надходжень, яких і так не вистачає.
Значить, працюючі мають віддавати зі свого доходу більше, ніж 22%. Тобто, менше споживати. Питання підтримки накопичувального рівня — це питання готовності до такого перерозподілу.

По-друге: навіть якщо громадяни погодилися відкладати собі на старість. У що вкласти ці накопичення, щоб не втратити, а заробити?

За словами директора підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорія Овчаренка, накопичення їхнього пенсійного фонду на 40% складаються з облігацій внутрішньої держпозики (позичені державі) і 40% — лежить на депозитах (позичені банкам). «Існуючого інструментарію досить, щоб захистити кошти від інфляції в найближчі 10 — 20 років», — упевнений він.

Олександр Ткач, заступник директора компанії «Пенсійно-актуарний консультант» відзначає, що держоблігації та депозити — основні інструменти для переважної більшості НПФ в Україні, але це тимчасово.

«Попит формує пропозицію. Почнімо з держоблігацій. Нехай фактично це перекладання з однієї кишені в іншу. А потім уже будемо відкривати шлюз для інших інструментів — облігацій державних компаній, акцій. Дайте системі почати працювати», — каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продаж землі та вимоги МВФ: як провести реформу і не піймати облизня

Опоненти накопичувального рівня завжди підкреслюють, що держоблігації — неринковий інструмент, що означає перерозподіл грошей через кишеню держави. З часом свої облігації в Україні почнуть випускати міжнародні фінансові організації — відповідний закон Рада прийняла ще в 2013 році, а в 2015-му ЄБРР заявив про намір здійснити перший випуск.

Але саме зараз вкладати особливо більше нікуди. Українських підприємств, акції яких можна придбати, майже немає, приватизація весь час відкладається, а інвестувати за кордон забороняє закон.

Якщо ж знову повернутися до досвіду Чилі, то там накопичувальна система починалася з того ж — з покупки держоблігацій. Це дало поштовх розвитку ринку, з часом з’явилося багато інших прибуткових інструментів, розвинувся фондовий ринок, а обмежень ставало все менше.

Цей досвід доводить, що саме лише рішення уряду запустити накопичувальну систему, наскільки далекою б вона не була від ідеалу, може започаткувати процеси, які позначаться практично на всіх галузях економіки та на кожному українцеві, навіть, якщо питання пенсії для нього здається далеким і несвоєчасним.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram