«Імунітет у відкритому морі»: як у Міжнародному трибуналі слухали справу захоплених українських моряків

10 травня у Гамбурзі Міжнародний трибунал з морського права заслухав позов України до Росії щодо захоплених у Керченській протоці українських моряків. РФ відмовилась брати участь у слуханнях та зазначила, що Трибунал не має юрисдикції для розгляду цієї справи. Але неявка Росії не завадила слуханням.

Україну на слуханнях представляли заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль, професори Фред Соунс та Жан-Марк Тювенін, юристи Марні Чік та Джонатан Гімблет.

Громадське зібрало найголовніше з виступу української делегації.

Суть позову

У позові йдеться, що суперечка між країнами виникла через незаконне захоплення 25 листопада 2018 року українських військових кораблів «Бердянськ», «Нікополь», «Яни Капу» і їхніх екіпажів, які поверталися в Одесу після невдалої спроби пройти через Керченську протоку.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль зазначила, що Росія порушила основний принцип імунітету військових кораблів, гарантований Конвенцією ООН з морського права. Вона підкреслила, що «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» затримали в територіальних водах України. Але дії Росії в будь-якому випадку порушували б Конвенцію, навіть якщо б йшлося про територіальні води Росії — військові кораблі та їхні екіпажі не можуть бути заарештовані силовиками іноземних держав та піддані юрисдикції іноземних судів. Але, тим не менш, українських військових судять у РФ та утримують у московському СІЗО Лефортово.

Також українська сторона наголошує на тому, що Росія позбавила Україну кораблів, що використовуються для підтримки національної оборони. Раніше Україна зверталася до Росії з проханням негайно звільнити українських військовослужбовців, втім — безуспішно.

Як проходило засідання Трибуналу

Юрист Джонатан Гімблет розповів Трибуналу, у чому влада РФ звинувачує українців:

«Документи російського уряду показують, що проти службовців висунули кримінальні звинувачення у перетині державного кордону РФ без належної згоди на це Росії».

Базуючись саме на цих звинуваченнях, РФ утримує 24 українських військових.

Професор Фред Соунс описав правові підстави для запиту України: військові судна є вираженням суверенітету держави, вони мають абсолютний імунітет, який захищає як самі кораблі, так і їхні екіпажі, пасажирів та речі.

«Росія, за статтею 30 Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), мала право лише вимагати залишити територіальне море, що кораблі і так вже робили. Проігнорувавши запропонований Україною строк обміну думками, Росія порушила статтю 283 Конвенції», — зазначив Фред Соунс.

Яка позиція Росії?

Росія наголошує на тому, що рішення Трибуналу не мають законної сили, оскільки дії України в Керченській протоці потрібно кваліфікувати як військові.Адвокат Микола Полозов, радник української делегації та адвокат одного з українських моряків Дениса Гриценка, пояснює, що таким чином РФ демонструє подвійні стандарти, наголошуючи в Трибуналі на військовій діяльності та заперечуючи це у самій Росії, де українських моряків не визнають військовополоненими.

На висновок юристки Марні Чік, українські військові кораблі не були задіяні у військовій діяльності — вони просто намагалися повернутися до свого порту. Доповідь Військово-морських сил України та додані до неї документи підтверджують, що українські кораблі здійснювали мирний транзит між двома українськими портами.

Що може значити рішення Трибуналу для Росії та України?

Трибунал раніше вже проводив слухання та призначав тимчасові заходи проти Російської Федерації, попри відсутність її представників. Найбільш яскравою історичною аналогією тут є справа «Арктик санрайз» — нідерландського судна, на якому активісти «Грінпіс» у 2013 році проводили акцію протесту біля російської бурової платформи в Печорському морі. Бійці берегової охорони РФ затримали судно та заарештували всіх членів екіпажу та пасажирів. Брати участь у слуханнях Міжнародного трибуналу влада РФ також відмовилися, як і виконувати його рішення. Але за деякий час Росія відпустила всіх захоплених активістів і виплатила уряду Нідерландів компенсацію в кілька мільйонів євро.

У коментарі Громадському Микола Полозов пояснив, що Трибунал своїм рішенням може зобов'язати російську владу негайно видати Україні захоплені судна і моряків. Відмова може спричинити політичну і економічну відповідь з боку західних союзників України, в тому числі за допомогою посилення прийнятих двома місяцями раніше санкцій у зв'язку з конфліктом біля Керченської протоки.

Радник міністра закордонних справ Тарас Качка у коментарі Громадському зазначив, що однією з ключових задач української делегації було переконати Трибунал негайно втрутитися у процес звільнення українських моряків та суден, адже він може тривати роками. Чи вдалося це українській стороні, стане відомо орієнтовно 25 травня — тоді буде оголошено проміжне рішення Трибуналу щодо Керченського конфлікту.