«Право носити військову форму»: у Москві продовжили арешт українським морякам

Watch on YouTube

Лефортівський суд Москви продовжив на 3 місяці арешт 24 військовополоненим українцям (22 морякам та 2 представникам СБУ), задовольнивши клопотання слідчих ФСБ Росії. Засідання на прохання сторони обвинувачення провели у закритому режимі, втім поспілкуватися із моряками нам вдалося. Деталі із російського суду — в матеріалі Громадського.

«Гуманний» суд

Москва. 17 квітня 9-та ранку. Біля входу в Лефортівський суд Москви близько сотні людей. Усі вони прийшли на засідання щодо продовження арешту українським морякам. Тут і рідні моряків, і адвокати, консули, українська омбудсменка, волонтери. Останні напередодні вистояли у СІЗО «Лефортово» близько 10 годин для того, щоб передати речі та продукти військовополоненим.

Журналістів цього разу не так багато. Ще менше — саме українських ЗМІ. На вході нас впізнає працівник судового приставу, просить «не бешкетувати», а потім стежить за будь-якими діями. Час від часу його підлеглі просять показувати відзняте відео. Російським журналістам такої уваги не приділяють.

«Ми не втішаємо себе ілюзіями про те, що суд ухвалить справедливе рішення. За 5 років такого не траплялося. Все залежить від рішення Кремля», каже Микола Полозов, адвокат та спікер групи захисників.

Нам повідомляють, що судитимуть моряків шістьма групами по чотири людини. Справи слухатимуть три судді: Альбіна Галімова, Олена Канєва та Сергій Рябцев.

Близько 10-ї години до зали заводять першу четвірку: Романа Мокряка, Сергія Цибізова, Андрія Оприска, Сергія Семидоцького. Хлопці жартують до волонтерів: «Передайте нам новий катер, будь ласка!» та запевняють: «Дасть бог — скоро будемо вдома!».

Суддя ставить низку питань, моряки відповідають лише на три: про вік, звання, дату та місце народження. На всі інші відповіді не дають, посилаючись на статус військовополонених.

Слідчі ФСБ просять закрити засідання, нібито через наявну у клопотанні секретну інформацію, розголошення якої може зашкодити подальшому розслідуванню. Сторона захисту заперечує. Втім суддя задовольняє клопотання. Журналістів, рідних та волонтерів просять покинути залу.

Друга група: Сергій Попов, Богдан Головаш, Володимир Терещенко, Андрій Шевченко.

Останній тримає аркуш паперу із привітанням з Днем народження дружині Анастасії та передає їй кілька теплих слів. Його сестра розповідає — готувався до цього завчасно та просив через адвокатів передати аркуш і олівець, а крім цього, через рідних відправив букет квітів та подарунок.

Третя четвірка: Денис Гриценко, Андрій Драч, В’ячеслав Зінченко, Михайло Власюк.

Хлопці кричать «Слава Україні!», посміхаються рідним у залі та передають всім українцям привіт.

Наступна група: Богдан Небилиця, Юрій Будзило, Володимир Лісовий та Юрій Без’язичний.

Побачивши нас — українських журналістів, жартують — «Точно на якийсь документ фотографують».

Наступні — Віктор Беспальченко, Владислав Костишин, Володимир Варимез, Сергій Чулиба.

Вони розповідають, що умови утримання в них «більш-менш нормальні», втім дуже хочеться додому — в Україну.

Останніми судять групу поранених моряків: Андрія Ейдера, Андрія Артеменка, Олега Мельничука та Василя Сороку. Останній — із перебинтованою рукою. Каже, що почувається нормально.

Спробу поспілкуватися з двома іншими пораненими блокують представники ФСБ та виставляють нас за двері зали.

Грунтовні докази ФСБ?

Росія звинувачує українських моряків у незаконному перетині кордону. Хлопцям загрожує до шести років позбавлення волі, їх судитимуть, як організовану групу. У клопотанні щодо продовження арешту слідство наголошувало на тому, що моряки є кримінальними злочинцями, можуть втекти від слідства, чинити тиск на свідків, та знищити докази.

Під час засідання адвокати моряків просять відводу суддів та передати справу у військовий суд. Їм відмовляють.

Раніше досудове слідство продовжили до серпня 2019 року, обвинувачення просило час для проведення ще однієї експертизи та отримання результатів попередніх. Тож, ймовірно, ознайомлення з матеріалами справи почнеться наприкінці літа. Захисники пояснюють — позиція обвинувачення неконструктивна:

«Ніякого незаконного перетину кордону Російської Федерації не може бути там, де в України є право законного транзитного проходу в свої порти. Між Україною та Росією існує договір, який підписувався Путіним, який не денонсовано», — розповідає адвокат Сергій Бадамшин.

Володимир Лісовий, Юрій Без'язичний, Богдан Небилиця, Юрій Будзило у Лефортівському суді Москви, Росія, 17 квітня 2019 рокуВікторія Рощина/Громадське

Носити військову форму

Позиція захисту незмінна: моряки — військовополонені. Під час засідання адвокати приєднали до справи резолюцію Парламентської асамблеї Організації Об'єднаних Націй та звіт управління комісара ООН з прав людини, які підтверджують цей факт.

«Ми будемо це (продовження арешту — ред.) оскаржувати, але перш за все для виконання процедури звернення до Європейського суду з прав людини. У нас працює команда в Україні, яка займається підготовкою скарг і до Європейського суду, і в інші міжнародні інстанції. У березні ми вже подали два пакети документів: перший стосується обрання запобіжного заходу у судах в листопаді і грудні — в Криму. Другий документ — щодо продовження тримання під вартою у січні», — розповів адвокат.

Також захист наголошує на тому, що Росія порушує норми міжнародного права, утримуючи військовополонених у СІЗО. Відповідно до третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими їх повинні звільнити, організувати для них тимчасовий табір, та дати можливість носити військову форму. Невинуватість українських моряків пояснюється і тим, що вони мали імунітет у відкритому морі, до того ж діяли офіційно й законно, маючи необхідні дозволи. Відповідно, заявляють захисники, Росії може загрожувати міжнародний трибунал за проявлений акт агресії.

До того ж, абсурдним адвокати називають поводження з моряками, пораненими в результаті відкритого вогню з боку Росії по українських катерах. Приміром, Василю Сороці, в якого були пошкоджені сухожилля та в тілі якого виявили 8 уламків, впродовж трьох місяців кололи вітаміни, замість термінової госпіталізації.

Щодо Ейдера та Артеменка, адвокати наполягатимуть на повторному обстеженні, адже в їхніх тілах залишаються осколки і хлопці не припиняють скаржитися на погане самопочуття:

«Наскільки мені відомо від колег — їм теж не надається уся медична допомога»,розповів адвокат Василя Сороки Сергій Бадамшин.

В'ячеслав Зінченко (ліворуч) і Денис Гриценко у Лефортівському суді Москви, Росія, 17 квітня 2019 рокуВікторія Рощина/Громадське

Питання політичне

Адвокат Микола Полозов запевняє, що рішення про звільнення українських моряків є політичним і залежить від обох сторін — України та Росії.

«Не так давно один політик вів перемовини з Володимиром Путіним, я маю на увазі Віктора Медведчука, і там обговорювалось питання військовополонених моряків. На мою думку, той політик, який розмовляв з Путіним та його політична сила мають намір брати участь у парламентських виборах в Україні і думаю, що справа моряків буде використовуватися, як певний ричаг, щоб таким чином формувати громадську думку всередині України, відносно цього політика та його політсили»,розповів Микола Полозов.

Міністерство закордонних справ України назвало рішення Лефортівського суду неправомірним, зазначивши, що Росія порушила Конвенцію ООН з морського права та Третю Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими. Відомство вимагає від Російської Федерації негайно надати медичні документи про стан здоров’я та перебіг лікування поранених українців. Окрім того, МЗС уже звернулося до Міжнародного трибуналу з морського права щодо застосування тимчасових заходів проти Росії для звільнення 24-ох українських моряків та трьох суден.

Чекають із нетерпінням

Після оголошення рішень про продовження арешту на три місяці рідні моряків та волонтери вигукували «Ганьба російським судам!». У залі також був присутній архієпископ Климент, який благословив моряків та привітав із Великоднем.

Після засідання рідні розповідають, як важко далася зустріч та говорять, головне — повернення хлопців додому.

«Ми не знаємо від кого це залежить. Від нас це не залежить. Але ми хочемо, щоб вони якнайшвидше були вдома — це точно», — говорить Аліна Без’язична, мама Юрія Без’язичного.

додає жінка.

***

Нагадаємо, зранку 25 листопада 2018 року українські кораблі та рейдовий буксир планово вийшли з порту Одеси до порту Маріуполя. Під час цього завдання російське судно протаранило український буксир та пошкодило його. При виході з Керченської протоки російські судна обстріляли та захопили українські кораблібіля Керченської протоки. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Троє з них дістали поранення.

Усіх українців звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада їх вивезли до СІЗО Москви.