Члени уряду Олексія Гончарука (праворуч) на першому засіданні Верховної Ради нового скликання, Київ, 29 серпня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук любить працювати у вихідні. В неділю, 15 вересня, презентували проєкт бюджету до першого читання, два тижні потому уряд схвалив власну програму дій. А ще в суботу чи неділю Олексій Гончарук записує відеоблог «Чашка прем’єра», в якому розповідає про основні події тижня, що минув.

А в перші вихідні грудня Олексій Гончарук та його команда святкують 100 днів роботи. Які пройшли під знаком виконання дорожньої карт від Володимира Зеленського та спробами домовитися з Міжнародним валютним фондом. hromadske розповідає, що вдалося уряду технократів, а які реформи забуксували.

Мобілізувати всі резерви

Головним завданням уряду було ухвалення збалансованого бюджету на наступний рік. Дефіцит головного фінансового документу мав бути не більшим за 2,3% ВВП — це вимога МВФ для початку нової кредитної програми. А вона вкрай необхідна Олексієві Гончаруку, який окреслив амбітні плани — зростання економіки на 40% та 50 мільярдів доларів інвестицій. Бюджет цього року ухвалили в рекордні терміни — 14 листопада. Його дефіцит — 2,09% ВВП, що навіть нижче, ніж рекомендував МВФ.

Аби не збільшувати діру між доходами та видатками, урядові доведеться рахувати кожну копійку і серйозно працювати над виконанням статей доходу. 12 мільярдів до державного бюджету може принести приватизація. Половину суми уряд розраховує отримати від продажу стратегічних підприємств, решту — від малої приватизації. Щоправда, за останні 5 років держава отримала за цією статтею біля 5 мільярдів гривень, хоча кожного разу закладали не менше 17 мільярдів.

А ще президент хоче, аби уряд вивів із тіні дві галузі — видобуток бурштину та азартні ігри. Законопроєкт «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» уряд подав ще у жовтні, однак замість голосування народні депутати зареєстрували сім альтернативних законопроєктів, що може суттєво ускладнити виконання президентської обіцянки. Її ціна — плюс 3 мільярди дохідної частини бюджету.

Якби голова Верховної Ради Дмитро Разумков і голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія зважали на президентські дедлайни, то видобуток бурштину на початку грудня теж уже мав би бути справою легальною. Уряд свою роботу виконав — три законопроєкти внесені в парламент, а один навіть розглянули в першому читанні. Щоправда, економічний ефект від такого кроку скромніший, аніж від легалізації азартних ігор — 500 мільйонів гривень на рік за ліцензії на видобуток.

Чи буде ринок землі?

«Ми повинні зробити закон, де українець може розпоряджатися вільно своєю землею», — так президент Володимир Зеленський під час телемарафону на початку жовтня ще раз нагадав про свою обіцянку скасувати мораторій на продаж землі. На той момент уряд вже зареєстрував відповідний законопроект, а «слугам народу» дали час до початку грудня, щоб прийняти його в цілому. Однак пропрезидентська фракція провалила дедлайн і за відведений термін ухвалила необхідний документ лише у першому читанні.

Повернутися до розгляду законопроєкту в цьому році народні депутати зможуть під час останнього пленарного тижня — 16-20 грудня. Але голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія сумнівається, що парламентарі встигнуть за п’ять днів розглянути документ, оскільки кількість правок збільшується кожного дня. 

«Вчора-позавчора було 3,9 тисячі правок, сьогодні вже 4,4 тисячі, я так прогнозую, що буде до 6 тисяч правок», — сказав він журналістам у парламенті.

У разі ухвалення закону ринок землі землі запрацює з жовтня наступного року. Землю зможуть купувати і продавати українські юридичні та фізичні особи, територіальні громади та держава. Однак не іноземці. Їм хочуть заборонити купувати землю на 4 роки. Це, за оцінками Міністерства економічного розвитку, знизить середню вартість землі з 2200 доларів за гектар до 1500 доларів.

Якщо ринок землі запрацює, економіка лише за останній квартал наступного року має зрости на 9 мільярдів гривень. 

«У 2021 році таке зростання очікується на рівні 30 мільярдів гривень, плюс 0,83% до зростання ВВП», — заявив міністр економіки Тимофій Милованов під час парламентських слухань з питань земельної реформи.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

Нова митниця

Ще один амбітний проект президента і прем’єр-міністра — нова митниця, яку очолює колишній перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов. Його завдання - зупинити тіньові потоки, які завдають державі мільярдних збитків, і максимально спростити життя для чесних підприємців. І нова митниця вже приносить гроші.

«За останні 3 місяці надходження від митниці до Держбюджету склали 3,87 мільярда доларів США — на 1% більше, ніж за аналогічний період 2018-го. При тому вартісні обсяги оподаткованого імпорту зменшилися на 7%. Тобто наразі митниця збирає більше податків, при зменшенні вартості ввезених товарів»,відзвітував Максим Нефьодов за результати листопада.

Щоб перезапустити систему, народні депутати внесли зміни в закон про державну службу, спростивши порядок прийняття на державну службу та звільнення з неї. Максим Нефьодов планує скористатися цими змінами і до кінця року звільнити майже півтисячі найбільш корумпованих митників. Ті ж, що залишаться працювати, в наступному році пройдуть переатестацію.

Офіційно митниця запрацює 8 грудня і вже зараз має міжнародних партнерів, які допомагатимуть з реформами. Американське агентство USAID Ukraine допомагатиме митникам в трьох проєктах, зокрема розвивати «єдине вікно». Це ще одне завдання від Володимира Зеленського на Новий рік.

Подолати хаос

Урядові Гончарука добре вдається демонструвати лідерство в тих сферах, де раніше реформи пробуксовували. Однак складніше з утриманням вже здобутого результату.

І тут найпоказовіша ситуація — із Міністерством охорони здоров’я, яке за 100 днів роботи неодноразово потрапляло у скандали. Це і «кризова комунікація» від Дмитра Раїмова, який кілька місяців курував роботу пресслужби відомства, і призначення, а потім і звільнення скандальних радників, конфлікт частини директоратів із заступником міністра Михайлом Загрійчуком, його подальша відставка. І насамкінець звільнився керівник і творець Національної служби здоров’я Олег Петренко, а в кінці грудня йде з посади очільниця директорату європейської інтеграції Ірина Литовченко з усією командою.

При цьому у міністерстві досі немає розподілу повноважень між заступниками міністра, а Зоряні Скалецькій постійно доводиться відбиватися від звинувачень у співпраці із чиновниками часів Богатирьової і контролі над відомством голови комітету з питань охорони здоров'я Михайла Радуцького.

Але вона має надійного захисника — Олексій Гончарук підтримує її в усіх конфліктах, вважаючи, що якщо вона несе політичну відповідальність за відомство, то й має повне право формувати свою команду. Головне, вважає прем'єр, що на офіційних посадах немає корупціонерів, реформи, початі попередньою командою, продовжуються і є люди, які спроможні це робити. Щоправда, цього може не вистачити для реалізації такої комплексної реформи, як перехід на державні гарантії спеціалізованої медицини. А це питання на 70 мільярдів гривень і особистий рейтинг прем'єр-міністра.

А за останній Олексієві Гончаруку слід переживати, бо з вересня його негативний рейтинг зріс із 9 до 25%. І це ще поки не довелося піднімати ціну на газ для населення.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: