З Пентагону йде один із ключових посадовців. Причина — так начебто хоче Трамп через Huawei

Заступник міністра оборони США з політичних питань Джон Руд піде зі своєї посади до кінця лютого. Причиною відставки стало відповідне бажання президента Дональда Трампа — через різне бачення політики щодо китайської компанії Huawei.

Про це повідомляє Reuters, посилаючись на текст заяви Джона Руда, який опинився в розпорядженні інформагентства.

«Пане президенте, як я розумію, … Ви попрохали про мою відставку», — йдеться в заяві заступника глави Пентагону.

Відставку Руда підтвердили 19 лютого у Міністерстві оборони США, однак не пояснили причин такого рішення.

Напередодні повідомлення Пентагону президент США Дональд Трамп виступив проти розширення повноважень уряду для блокування експорту до китайського технологічного гіганта Huawei, проти якого США наклали санкції через нібито загрозу національній безпеці.

Джон Руд був на посаді заступника керівника Міноборони США з політичних питань із січня 2018 року. Він відіграв чи не головну роль у тому, щоб Пентагон зайняв більш жорстку позицію щодо Huawei.

Сам Трамп у Twitter подякував Руду за його роботу в Пентагоні.

Це вже третій високопосадовець адміністрації Трампа, який пішов із посади після завершення імпічменту президента США. Раніше він звільнив посла США в ЄС Гордона Сондланда, і Александра Віндмана, працівника Ради з національної безпеки. Вони обидва свідчили проти Трампа під час розгляду імпічменту в Палаті представників Конгресу США.

Нагадаємо, 16 травня 2019 року президент США Дональд Трамп оголосив у США надзвичайний стан через загрози безпеці комп’ютерної системи, а компанія Huawei потрапила у чорний список.

За даними ЦРУ, китайського гіганта Huawei фінансує китайська розвідка, армія і комісія з нацбезпеки Комуністичної партії.

Відповідно, США закликали своїх союзників, передусім у межах альянсу Five Eyes, так само заборонити діяльність Huawei.

Велика Британія та Австралія є частиною розвідувального альянсу під назвою Five Eyes («П'ять очей»), в межах якого країни-учасниці (США, Велика Британія, Австралія, Канада і Нова Зеландія) обмінюються розвідданими й співпрацюють на рівні розвідувальних служб.

Тоді як Австралія та Канада підтримали позицію США, Велика Британія була обережнішою в рішеннях і зрештою надала частковий доступ до будівництва 5G-мережі Huawei.

Зокрема, ще в грудні 2018 року Канада за запитом уряду США арештувала на своїй території фінансову директорку Huawei Мен Ванчжоу. Її тепер судять загалом за 23 статтями звинувачень: від крадіжки інтелектуальної власності до порушення санкційного режиму США (компанія начебто працювала в Північній Кореї та Ірані).

Серед останнього, 13 лютого Міністерство юстиції США висунуло нові звинувачення проти Huawei та фінансової директорки компанії Мень Ванчжоу.

Водночас компанія заявила, що її робота не є загрозою і каже, що вона є незалежною від китайського уряду. Своїм пріоритетом на 2020 рік вона назвала виживання — причиною стали низькі продажі компанії за рік через американські санкції.