Кінець емоціям та підозрам? Чи допоможе візит Сіярто до Києва перезавантажити відносини України й Угорщини

«Ми дивимося на угорців Закарпаття як на можливість зближення з Україною. Віримо, що підтримуючи їх, ми водночас сприяємо відносинам Києва й Будапешта. І тому я хочу попросити усіх громадян України дивитися на це питання саме під таким кутом. Усі звинувачення в сепаратизмі не мають жодного сенсу», — заявив міністр зовнішньої економіки й закордонних справ Угорщини Петер Сіярто на брифінгу у Києві 27 січня.

Цього разу формулювання міністра доволі м’які порівняно з його звичною риторикою щодо України та з огляду на контекст зустрічі. Надто багато конфліктних моментів постало останнім часом між Україною та Угорщиною — насамперед довкола 150-тисячної угорської громади на Закарпатті. Суттєве погіршення взаємин із Будапештом експерти навіть назвали головним провалом української зовнішньої політики минулого року.

Але чи є нині тенденція до налагодження українсько-угорського діалогу?

Візит на тлі низки скандалів

Напередодні приїзду Сіярто до Києва міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповідав, що після цієї зустрічі очікує на «конкретні дії від угорської сторони» для налагодження двосторонніх взаємин. І, здається, врешті конкретика пролунала з обох сторін, хоча й не щодо всіх питань. Насамперед і Кулеба, і Сіярто погодилися, що про реальний сепаратизм серед громади закарпатських угорців не йдеться — і це важливо.

«Я категорично засуджую будь-які прояви неповаги до угорської громади України та вважаю неприйнятною будь-яку антиукраїнську риторику, що лунає від владних кіл Угорщини. Немає жодних підстав вважати, що українські угорці спроможні на сепаратизм, так само немає підстав вважати, що українська держава хоче завдати шкоди угорцям Закарпаття», — підкреслив Кулеба.

Водночас приводи для таких закидів останнім часом нерідко траплялися. Восени на місцевих виборах в Україні від угорських політиків та власне очільника угорського МЗС Сіярто лунали відкриті заклики підтримати угорську партію. Тоді МЗС України розцінили ці заяви як втручання у внутрішні справи України, назвали їхні дії неприйнятними, вручили ноту протесту послу Угорщини Іштвану Ійдярто та заборонили двом угорським високопосадовцям в’їзд до України.

Але конфлікт відносно швидко залагодили — і домовилися усе «залишити в минулому». Навіть після того, як у листопаді соцмережами поширилося відео, де новообрані депутати Сюртівської сільради на Закарпатті після складання присяги співають угорський гімн.

Новий виток історії припав на грудень минулого року: тоді Служба безпеки України обшукала приміщення Товариства угорської культури Закарпаття, приватний будинок керівника цієї організації Василя Брензовича (який невдовзі залишив Україну й тепер нібито перебуває в Будапешті) та офіс благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде».

В СБУ це пояснили «можливим втручанням у внутрішні справи України та заподіянням шкоди державній безпеці»: Товариство угорської культури, яке пропагувало ідею так званої «Великої Угорщини», підозрювали у сепаратизмі. Угорщина ж сприйняла це як «образу на адресу угорської громади», а Петер Сіярто просив голову ОБСЄ надіслати місію на Закарпаття.

В Україні справа підозрюваних у сепаратизмі угорців досі не закрита — і хоча це питання теж порушувалося під час нинішньої зустрічі з Кулебою, жодних чітких заяв про намір її закрити не лунало.

«У нас викликали негативні емоції події, коли поліція прийшла обшукувати поміщення угорців, Центру угорців на Закарпатті й інституту. Я не можу зрозуміти, яка була потреба приїзду спецназу у повному спорядженні. Але ми не хотіли б, щоби наші відносини були цим обтяжені», — наголосив Сіярто. Український міністр у відповідь зазначив, що «діяльність однієї людини не може тримати у заручниках відносини держав-сусідів».

Освіта, мова та неймовірні компроміси

Це не єдині епізоди. З давніших, але не менш яскравих — скандал після появи в інтернеті відео видачі угорських паспортів українцям в консульстві Угорщини на Закарпатті. І вічна тема українсько-угорських суперечок — закон про освіту 2017-го року.

Його Угорщина неодноразово називала таким, що порушує мовні права етнічних угорців на Закарпатті, зобов’язуючи їх навчатися в школах українською. Після критичних зауважень Венеційської комісії Києву таки довелося поступитися та внести деякі поправки до закону — поступки для мов ЄС.

Рік тому Верховна Рада ухвалила його нову редакцію, яка передбачала, що юні українські угорці таки можуть навчатися рідною мовою, однак із п’ятого класу українська мусить становити 20% вжитку на уроках. Старшим школярам доведеться напружитися ще більше: українською має викладатися уже 60% програми.

Це мало стати приводом для прогресу: Будапешт обіцяв розблокувати засідання Ради «Україна-НАТО», якщо закон виконуватиметься. Це неодноразово підтверджував і сам Петер Сіярто. Попередня зустріч очільників МЗС Угорщини та України відбулася 23 вересня 2020-го на Закарпатті: тоді міністри провели «дуже інтенсивний діалог». І навіть домовилися створити три міжурядові групи, дві з яких безпосередньо мали б стосуватися питань освіти та національних меншин.

Але за місяць в Україні відбулися місцеві вибори, а з ними й нові скандали. Справа не пішла далі — засідання Ради «Україна-НАТО» досі не розблокували. Нині ж у Києві Сіярто заявив про більш конкретні домовленості: з Кулеби він узяв обіцянку, що Україна залучить угорців Закарпаття до процесу розробки закону про національні меншини та предметно обговорить із Будапештом той самий суперечливий закон про освіту.

«Я звернувся до пана міністра, щоб ми розпочали спільну роботу щодо закону про освіту, який викликав певне напруження у наших відносинах. І ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження з’ясувати, в який спосіб треба втілювати закон про освіту. І якщо ці консультації будуть успішними — деякі фактори напруження ми нарешті зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у населених пунктах із населенням менше 50 тисяч, і узгодження, що буде з кількістю годин угорської мови в них. Якщо ми вирішимо це питання, наші стосунки просунуться вперед», — наголосив Сіярто.

«Емоції та підозри»

Саме вони, на думку Кулеби, найбільше заважають українсько-угорським стосункам рухатися в правильному напрямку. Натомість «до них треба підходити з гарячим серцем та холодною головою». Ймовірно, керуючись цим принципом, сам Кулеба всіляко намагається демонструвати особисту повагу й прихильність до Сіярто попри усі зазначені вище політичні нюанси. Він називає угорського колегу «другом» і якось розповідав, що восени навіть написав йому повідомлення з побажанням якнайшвидшого одужання від коронавірусу.

До речі, про емоції: напередодні візиту Сіярто до Києва на пошту посольства Угорщини в Україні надходили погрози. В електронному листі невідомі вимагали, щоби дипломат не приїжджав, інакше вони почнуть «діяти вкрай жорстко». «Патріоті Украині» (так вони себе називали у листі) заявляли, що «втомилися дивитися, як Угорщина відбирає наші землі», і погрожували в разі візиту міністра «готуватися до великої крові». На щастя, поки нічого такого не сталося.

Не мовою та освітою єдиними Україна та Угорщина будуватимуть «відносини взаємної поваги», як сформулювали спільну ціль міністри. Сіярто зазначив, що напередодні візиту Будапешт надав Україні 50 апаратів штучної вентиляції легень, і підкреслив, що 46 з них потраплять не на Закарпаття (до цього, під час вересневого візиту Сіярто ще 50 штук отримали саме закарпатські лікарні). Крім того, в планах — низка інфраструктурних проєктів.

«Ми вже підготували проєкт реконструкції моста через Тису і хотіли б реалізувати цей проєкт. Також ми воліємо відкрити новий прикордонний пункт. Ще ми готові надати кредит на 50 млн євро для будівництва доріг на Закарпатті. До цього моменту ми вже надали Україні грантів на суму 16 млрд форинтів (понад 95 тисяч грн — ред). Ми пропонуємо продовжити автостради М3 і М31 до кордону з Україною та готові взяти участь у розбудові інфраструктури і з українського боку», — розповів Сіярто.

Як інфраструктурні, так і інші, більш болючі питання, вочевидь, постануть на порядку денному під час візиту до Києва прем’єра Угорщини Віктора Орбана та його зустрічі з Володимиром Зеленським. Планується, що тоді сторони можуть нарешті укласти угоду щодо низки цих суперечливих моментів, яка означатиме реально вихід на новий рівень у взаєминах України та Угорщини. Втім, коли станеться цей візит, поки не відомо: підготовчої роботи ще багато, тож предметно говорити про прогрес поки зарано.