Клімкін: Україна повинна змінювати методику викладення мови для нацменшин

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що задоволений результатами українсько-угорських консультацій на Закарпатті, а також наголосив на необхідності роботи з підготовки вчителів і методики викладання.

Про це Клімкін за підсумками українсько-угорських консультацій в Закарпатській області, передає «Інтерфакс-Україна».

«Ми повинні навчити вчителів, ми повинні змінити методику викладання української мови, оскільки коли дітей приводять до школи і відразу починають говорити про громади, а не починають з ними грати — це не сприяє тому, щоб вони були українцями ... Я в цілому задоволений сьогоднішніми консультаціями», — сказав він.

Глава МЗС підкреслив, що Україна не виступає проти того, щоб представники угорської меншини під час навчання зберігали свою ідентичність.

«Ми самі зацікавлені в тому, щоб наші громадяни угорського походження на 100% залишалися угорцями. Це дуже важливо для нас, для нашого руху до об'єднаної Європи. Але ми повинні допомогти, заохотити, щоб кожен з них на достатньому рівні володів українською мовою», — додав Клімкін.

Крім того, як повідомляє «Європейська правда», міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина знизила рівень вимог до України щодо закону про освіту. Зокрема, угорський уряд вже не вимагає від України безумовної відмови від нині діючої редакції мовної норми закону про освіту.

Зазначимо, 22 червня у Берегово Закарпатської області пройшли українсько-угорські консультації з угорською громадою щодо імплементації українського закону «Про освіту» за участі українського та угорського міністрів закордонних справ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорський тиск: чи варто хвилюватися Україні

Нагадаємо, 28 вересня 2017-го року в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.

Низка країн, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних меншин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Угорщина заявляла, що не змінить позицію щодо українського закону про освіту без юридичних гарантій.  Уряд пропонує продовжити перехідний період впровадження мовної статті про освіту до 2023 року.

29 березня в уряді заявили про порозуміння з угорцями Закарпаття щодо освітнього закону.

Також 29 березня у Брюсселі відбулося засідання комісії Україна — НАТО, попри погрози Угорщини.

У лютому Будапешт заблокував  друге міністерське засідання НАТО. Угорська влада пояснила, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту.

Глава МЗС Угорщини пообіцяв заблокувати саміт Україна-НАТО через освітній закон.

Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявляв, що Порошенко у липні відвідає саміт НАТО у Брюсселі, навіть якщо Угорщина заблокує проведення засідання комісії «Україна — НАТО».