Конкурс на нового голову Бюро економічної безпеки: «Схеми» виявили ймовірні порушення
Журналісти—розслідувачі програми «Схеми» (проєкт «Радіо Свободи» і телеканалу «UA:Перший») виявили низку фактів, які можуть свідчити про ймовірні порушення процедури під час проведення конкурсу з обрання директора Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Про це пише «Радіо Свобода».
Під час ключових співбесід фіналістів, які тривали майже протягом усього робочого дня 13 серпня, більшість членів конкурсної комісії були підключені до засідання у режимі відеоконференції.
Водночас вони не з’являлися на екрані, не ставили запитань кандидатам та взагалі ніяк не демонстрували, що справді присутні по той бік екрану. Журналісти стверджують, що це ставить під сумнів наявність кворуму, необхідного для легітимності цього етапу конкурсу.
Окрім того, спосіб розподілу голосів, методика складання рейтингів кандидатів не були повністю визначені заздалегідь. Частково ці правила визначали самі члени комісії у день вирішального голосування.
Також один із членів комісії — міністр фінансів Сергій Марченко — міг мати конфлікт інтересів через голосування за кандидата Вадима Мельника. З ним як із тодішнім очільником Державної фіскальної служби він раніше підписав трудовий контракт. І Мельника потім призначили директором Бюро економічної безпеки.
Журналісти також помітили, що деякі члени конкурсної комісії з обрання директора БЕБ не підтвердили свою присутність на початку засідання 13 серпня. Йдеться про міністра інфраструктури Олександра Кубракова, першого віцепрем’єр-міністра Олексія Любченка, заступницю керівника Офісу президента Юлію Свириденко і голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка.
Свою участь на фінальному засіданні з обрання керівника БЕБ особисто засвідчили лише троє членів комісії. Крім Милованова, який під час відеоконференції був з увімкненою камерою та ставив запитання учасникам, у будівлі уряду, де відбувалися співбесіди з кандидатами, фізично були присутніми тільки двоє членів комісії.
Водночас, відповідно до регламенту комісії, засідання вважається повноважним за умов присутності щонайменше п’яти її членів. Кубраков, Любченко та Свириденко вперше показали свої обличчя вже після співбесід із 12 кандидатами.
За весь час багатогодинного засідання єдине уточнення до одного з претендентів мав голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко.
За словами виконавчого директора громадської організації Transparency International Ukraine Андрія Боровика, ці факти можуть поставити під сумнів весь конкурс.
«Цей конкурс був радше щоб показати гарну картинку, та й того не вийшло. Питання до конкурсу і його можливої легітимності є підставами для того, щоб звернутися до суду й оскаржувати його результати», — сказав він.
Що про це кажуть у комісії?
Міністр фінансів Сергій Марченко у коментарі журналістам сказав, що для того, аби скласти думку про кандидатів, необов’язково бути на співбесіді. Мовляв, можна просто переглянути їхні біографічні довідки й зрозуміти, «хто і як, яка якість цих кандидатів»
На запитання, для чого тоді, на його думку, потрібен цей етап конкурсу, міністр відповів, що це «процедура, встановлена законом».
На запитання журналістів, чому Марченко не повідомив комісію про конфлікт інтересів і не взяв самовідвід, він відповів, що «в цьому ракурсі так це питання не розглядав».
Що за Бюро економічної безпеки?
12 травня 2021 року уряд своїм рішенням створив Бюро економічної безпеки. Воно має стати єдиним органом, що займатиметься розслідуванням економічних злочинів. У Раді початок його повноцінної роботи прогнозують на кінець 2021-го. Голова конкурсної комісії Тимофій Милованов прогнозував, що БЕБ запрацює з 25 вересня.
А втім, 9 серпня Окружний адмінсуд Києва зареєстрував заяву екссекретаря РНБО Олександра Данилюка з вимогою заборонити далі проводити конкурс на посаду директора нещодавно створеного Бюро економічної безпеки. Наприкінці липня Данилюк почубився з Миловановим нібито через те, що останній зумисне не допустив його кандидатуру на посаду глави БЕБ.
Раніше економічні правопорушення розслідувала податкова міліція, а також економічні підрозділи Служби безпеки та Нацполіції. Необхідність створення окремого органу пояснювали тим, що податкова міліція погано розслідує економічні злочини, а для решти відомств це взагалі невластиві функції.
- Поділитися: