Литва, Латвія та Естонія оголосили про розширення санкційного списку людей, причетних, на їхню думку, до фальсифікації виборів президента в Білорусі та насилля щодо протестувальників, незгодних із їхніми результатами.

Про це повідомили міністерства закордонних справ країн Балтії.

Найбільше санкційний список розширила Естонія: тепер до нього входять 128 людей замість 30. У своїй заяві глава естонського МЗС Урмас Рейнсалу закликав нинішню владу Білорусі провести нові справедливі й прозорі вибори та обрати нового президента.

Латвія включила в оновлений санкційний список 101 білоруського чиновника, серед яких — працівники міністерств, виборчих комісій, судів, місцевих влад того. Окрім фальсифікації виборів 9 серпня й насилля щодо учасників протестів, їх Рига називає причетними до придушення роботи незалежних ЗМІ й поширення дезінформації.

Литва поки не оголосила про те, кого включила в оновлений санкційний список, утім міністр закордонних справ країни Лінас Лінкявічюс зазначив, що йдеться про «значне збільшення» кількості підсанкційних осіб.

Країни Балтії, зокрема, ввели санкції проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Оскільки санкції ініціювали міністерства закордонних справ, то вони передбачають заборону в'їзду до Литви, Латвії та Естонії.

ЄС тим часом поки не визначився

Уже понад місяць в ЄС намагаються втілити політичне рішення, досягнуте ще в серпні — запровадити персональні санкції проти причетних до фальсифікації виборів і силових розгонів протестів у Білорусі. Але поки цього зробити не вдалося. Останню спробу здійснили на засіданні Ради Європейського Союзу 21 вересня.

За повідомленнями журналіста Рікарда Джозвяка, який часто розповідає про інсайди європейської політики, ухвалити санкції щодо білоруської влади тоді не вдалося, бо Кіпр був проти, а необхідна підтримка всіх членів ЄС.

Кіпр же фактично вдався до шантажу і вимагає запровадити санкції проти Туреччини, бо Анкара веде розвідку покладів газу у спірних водах Середземного моря.

ЄС наголошує, що його санкції не стосуватимуться білоруських громадян і будуть спрямовані проти безпосередньо причетних до фальсифікації виборів і силових розгонів мирних протестів проти Лукашенка.

А Україна вводила санкції проти Білорусі?

Після виборів президента в Білорусі, відносини Києва та Мінська суттєво охололи. Наприклад, спочатку президент Володимир Зеленський порадив Лукашенку провести нові вибори з незалежними спостерігачами, але в МЗС Білорусі нервово відреагували на цю пораду.

Наприкінці серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна на державному рівні припинила всі контакти з Білоруссю через політичну кризу в країні. Відносини обіцяють відновити, коли це не шкодитиме репутації України.

23 вересня після так званої інавгурації Лукашенка Україна офіційно заявила, що не визнає його легітимним президентом. Так само легітимність Лукашенка не визнають країни ЄС, США і Канада. Санкцій проти білоруських чиновників Україна поки не вводила, втім у Верховній Раді фракція «Голос» уже вимагає це зробити.

Поділитись: