Лібералізація економіки по-кубинськи: архітектори прикидаються будівельниками, журналістам заборонено вести блоги

У межах заходів із лібералізації економіки, оголошених на початку лютого, влада Куби оприлюднила перелік зі 124 сфер економіки, в яких не можуть працювати приватні підприємці. Серед них не виявилося, зокрема, архітектури й надання ритуальних послуг.

Про це повідомляє The New York Times.

Перелік (який кубинський уряд називає попереднім) був оприлюднений в середу, 10 лютого. До нього не потрапила жодна з прибуткових сфер, де потрібні висококваліфіковані спеціалісти — як-от медицина, ЗМІ, інженерна діяльність та архітектура.

Більшість позицій у переліку — з виробничих сфер діяльності. Приміром, тепер кубинці можуть реєструвати компанії з виготовлення іграшок, сиру чи фарби. Серед інших прикладів — дозволено відкривати приватні мотелі й ветеринарні клініки.

Водночас, як зазначає The New York Times, деякі сфери, на лібералізацію яких очікували кубинці, так і залишаться в державній монополії. Це, зокрема, видавництво книг, продаж автівок, організація підводних екскурсій і художніх виставок, надання ритуальних послуг тощо.

«Держава зберігає монополію на життя й смерть кубинців», — зауважив британській The Times кубинський журналіст-фрилансер Юані Санчес. Його блог, до речі, тепер також підпадає під визначення незаконного працевлаштування.

«Моя мрія — робити те, що я роблю зараз, але законно. Я хочу займатися архітектурою, щоб бюрократія не стримувала мене», — говорить The New York Times 26-річний архітектор із Гавани, який працює на фрилансі без державної ліцензії.

Чому на Кубі раптом лібералізують економіку?

Причиною часткової лібералізації підприємництва на Кубі стала невтішна економічна ситуація. У 2020 році через пандемію коронавірусу (яка призвела до різкого скорочення туризму) та санкцій США економіка Куби скоротилася на 11%. У країні не вистачало продовольства, а біля крамниць утворювалися черги.

На цьому тлі президент Куби Міґель Діас-Канель у 2020-му оголосив про низку реформ, спрямованих на збільшення експорту країни та стимуляції внутрішнього попиту. Серед них згадувалося й «покращення недержавного сектору» економіки.

Із 1 січня на Кубі також розпочали масштабну грошову реформу, яка має скасувати подвійну грошову систему, що діє в країні 26 років. Там досі були дві національні валюти — кубинський песо та кубинський конвертований песо. Замість останнього мали впровадити американський долар на території країни.

За офіційними даними, на Кубі понад 4,6 мільйона людей (із понад 11 мільйонів населення) є офіційно зареєстрованими працівниками. Із них 13% (понад 600 тисяч) працюють у секторі туризму, а 40% від нього залежать (скажімо, таксисти, які підвозять туристів).