Минулого року держава оштрафувала роботодавців на 1,7 млрд грн за неоформлених працівників

Зокрема, минулого року виявили понад 25,1 тисячу працівників, яких допустили до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Найбільше порушень виявили у сфері торгівлі, ресторанному та готельному секторах, на будівництві, у промисловості та сільському господарстві.

«Роботодавці в цих сегментах намагаються різними способами оптимізувати свою діяльність та, відповідно, зменшити суми податків та не працевлаштовувати людей», — повідомив голова Держпраці Роман Чернега під час прес-конференції, передає «Ліга.Фінанси».

Загалом у 2018 році Держпраці виявили 357,5 тисячі порушень на підприємствах, більшість з яких усунули. В середньому, на одному підприємству, яке перевіряла Держпарці, виявляли по 23 порушення.

Нагадаємо, 15 лютого на сайті Мінсоцполітики опублікували законопроект, яким пропонується запровадити більш жорстку систему контролю за діяльністю ФОПів. Зокрема, у проекті забороняється використовувати ФОПи замість найму працівників.

Також законопроект зобов’язує у разі виявлення замаскованих трудових відносин укладати між працівником та роботодавцем трудовий договір, зокрема на певний визначений час (наприклад, час виконання аутсорсингового завдання).

Презентація цього законопроекту викликала хвилю обурення серед українців, зокрема працівників ІТ-сфери, які оформлюються як ФОПи, щоб працювати на аутсорсі.

В уряді ж зазначили, що у разі ухвалення законопроекту айтішники та фрілансери не постраждають.

Раніше повідомлялось, що Державна служба з питань праці оштрафувала низку компаній, які співпрацюють з ФОПами як зі своїми співробітниками. Проте пізніше цю інформацію спростували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Держава перевірятиме компанії, що працюють з ФОП, щоб закрити дефіцит Пенсійного фонду

Зазначимо, що причиною того, що деякі компанії замість того, щоб наймати працівників, укладають з ними цивільно-правову угоду як з ФОПами є те, що таким чином роботодавець зменшує свої податкові зобов’язання. Зокрема, він звільняється від сплати 22% єдиного соціального внеску з фонду заробітної плати працівників. Крім цього, укладання таких угод позбавляє роботодавця низки обов’язків щодо соціальної підтримки працівників.