МВФ виступив проти скасування е-декларацій в Україні

Про це йдеться у відповіді на запит «Укрінформу».

У МВФ назвали запровадження в Україні системи підзвітності державних чиновників через е-декларування «важливим елементом двосторонньої взаємодії».

«Запуск комплексної електронної системи доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців у 2016 році був і залишається критично важливим кроком уперед в боротьбі з корупцією, і його не потрібно скасовувати», — йдеться у заяві.

Також у Фонді наголосили на необхідності посилення антикорупційних інституцій в Україні та нагадали, що це є «важливим зобов'язанням за програмою, підтриманою МВФ».

Раніше антикорупційний активіст,головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов розповідав нам, що загрозливі наслідки можуть очікувати Україну на зовнішньому напрямку. За цими процесами у Конституційному суді пильно стежать західні партнери.

«Якщо Конституційний суд підтримає усі звернення партійців Медведчука, то від нас точно відмовляться західні партнери. Ми точно втрачаємо будь-яку підтримку макрофінансову. МВФ — це маячок, за ним підуть усі. Плюс наші облігації ніхто не буде купувати», — пояснює Лємєнов.

Що цьому передувало?

На брифінгу 30 жовтня суддя КС Ігор Сліденко, який написав заяву про відставку, також переконував, що рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства не змушувало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) закривати реєстр електронних декларацій чиновників.

Він вважає, що ситуацію навколо рішення суду «штучно інспірували» і ніякої загрози боротьбі з корупцією в Україні та функціонуванню окремих органів воно не несе.

Очільника НАЗК Новікова суддя звинуватив у тому, що він закривав реєстри декларацій, щоб «загострити ситуацію», а з рішення суду це нібито не випливає.

«Якщо пан Новіков не розумів, що робити, він повинен був звернутися до КС і суд дає роз’яснення… і написав би пану Новікову, що реєстри закривати не потрібно», — розповідає Сліденко.

З чого все почалось?

27 жовтня Конституційний суд України на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити всі справи щодо неправдивого декларування майна чиновниками.

Очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник уточнив, що наразі таких справ понад 100, приблизно 20 вже розглядаються у судах. Він нагадав, що подібна історія вже була, коли Конституційний суд скасував відповідальність за незаконне збагачення, а справи про розкрадання посадовців закрили.