На парламентських виборах у Таїланді перевагу здобули військові. Що це означає для країни?

Хто переміг?

Перевагу на виборах до парламенту Таїланду здобула консервативна партія військових «Паланга Прачарат» («Народна державна сила»). Вони отримали майже 8 мільйонів голосів. Про це свідчать попередні результати виборчої комісії, які публікує видання The Bangkok Post.

Партію очолює чинний прем’єр, командувач армії та лідер військового перевороту 2014 року, генерал у відставці Прают Чан-Оча.

Дещо відстала від неї партія «Пхеу Тай» («Для тайців»), очолювана Сударат Кеюрафан, яка отримала (7,4 мільйони голосів). Партія пов’язана з екс-прем’єром Таїланду Таксином Шинаватрою та фактично продовжує його політику. Він очолював уряд з 2001 по 2006 рік та був скинутий внаслідок військового перевороту у вересні 2006. Та за два роки демократичній опозиції вдалося повернути собі владу — до нового путчу у 2014.

У Шинаватри залишилося чимало прибічників у тих регіонах країни, де більшість людей займається сільським господарством. Його пам’ятають за те, що підняв закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію та зробив доступнішою медицину.

Новачок цьогорічної виборчих перегонів — Партія нового майбутнього — стала третьою, здобувши трохи менше шести мільйонів голосів. Лише рік тому її створив прогресивний автомобільний магнат мільярдер Тханатхон Джуангрунгруанкіт. Партія повністю орієнтована на молодого виборця. Фокус-група вибрана вдало: з майже 52 мільйони тайців, які мають право голосу, 7,3 млн мали проголосувати вперше.

Опитування ВВС.Таїланд показало, що молодь втомилась від незмінного політичного естеблішменту та його невиконаних обіцянок, і прагне змін. Не можна виключати що саме голос молодого виборця — вирішальний.

Що це означає?

Результати виборів поки що не остаточні, адже вони не враховують мажоритарні округи. За попередніми даними, шанси здобути лідерство у парламенті поки що має партія «Пхеу Тай» Сударат Кеюрафан (135 місць) та відсунути військових на друге місце (98 місць).

Однак враховуймо, що тайська виборча система взагалі вигідно «підлаштована» під інтереси військової хунти.

Парламент Таїланду, Національна Асамблея, складається з двох палат. Виборці голосують за нижню — Палату представників на 500 місць. У Верхню — Сенат — усіх 250 людей призначає військова хунта.

Главу уряду на спільному голосуванні обирають представники обох палат. Для того, аби стати прем’єром, кандидатові достатньо отримати 376 голосів. Таким чином лідеру військових, Праюту Чан-Очі буде достатньо лише 126 голосів, аби законно зайняти прем’єрське крісло. І годі сумніватися, що верхня палата Парламенту підтримає саме його кандидатуру.

«Якщо навіть припустити, що вибори були чесними, що теж є саме по собі дискусійним, це була остання частина п’ятирічного плану. Він мав бути реалізованим у такій послідовності: переворот, недемократична конституція й вибори, які пішли б на користь військовим», — коментує телеканалу Al Jazeera ситуацію історик Девід Стрекфус. За його словами, головним позитивом на цих виборах став «дивовижно хороший результат» Партії нового майбутнього Тханатхона Джуангрунгруанкіта. Це, на думку експерта свідчить про хороші перспективи партії у майбутньому й готовність молодого покоління до змін.

Король Таїланду Маха Вачиралонгкорн особливого впливу на вибори не має: згідно зі змінами до Конституції 2016-го року, запропонованими військовими, його втручання в урядові справи доволі обмежене. Напередодні виборів король у заяві на телебаченні закликав тайців підтримувати «хороших людей», які могли б гідно керувати країною.

Однак якраз рішення короля зменшило кількість кандидатів у прем’єри на цьогорічних виборах. У лютому 2019-го стало відомо, що головній потенційній опонентці Праюта Чан-Очі на парламентських виборах заборонили балотуватися. Опозиційна партія «Тхаі Ракса Чаат» планувала висувати принцесу Убол Ратані, сестру чинного короля Вачиралонгкорна на пост прем'єр-міністра Таїланду, але потім скасувала це рішення через заяву монарха.

Очікування vs реальність

Ситуація із допуском принцеси до участі у виборах зайвий раз доводить, що військові готові вдатися до будь-яких методів, аби залишитися при владі. На користь цього говорить і заборона іноземним спостерігачам приїздити на вибори. А також — повідомлення про фальсифікації на виборчих дільницях та брудна передвиборча кампанія партії Праюта Чан-Очі, яка базується на сумнівних звинуваченнях у бік своїх опонентів.

Якщо за Партію нового майбутнього голосує переважно прогресивна молодь, а опозицію «Пхеу Тай» підтримують усі, хто проти військової хунти, то за самих військових голосують ті, хто згоден на будь-яку стабільність. Її в умовах нижчого за середній по Південно-Східної Азії рівню економіки пропонує виборцеві якраз партія Праюта Чан-Очі.

Тайці потерпають від здорожчання життя та обвалу цін на життєво важливі сільськогосподарські товари (каучук, цукор, рис), але вірять популістським обіцянкам хунти підвищити мінімальну зарплату.

Прибічники військових також наголошують на тому, що саме їм вдалося припинити сутички на вулицях міст, які шкодили туристичному іміджеві Таїланду.

Чан-Оча має також власний план підвищення рівня й конкурентоспроможності таїландської. Це — створення так званого «Східного економічного коридору», який зокрема, передбачає повернення довіри до бізнесу та активне залучення інвестицій. Однак низка корупційних скандалів і невиконана обіцянка провести вибори за рік після захоплення влади все ж зменшила довіру до хунти.

Якщо опозиції таки пощастить здобути більшість у Палаті представників, вона зможе кинути виклик урядові генерала Праюта Чан-Очі, який найімовірніше стане легітимним прем’єром. Тоді йому доведеться залучати достатньо союзників по коаліції, аби здобути підтримку у новій нижній палаті, бо підтримки самого лише Сенату буде замало. Час на це ще є: остаточні результати парламентських виборів обіцяють оголосити 9 травня.