Кандидат у президенти України Володимир Зеленський (в центрі) з дружиною і членами своєї команди у штабі після оголошення екзит-полів, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/STEPAN FRANKO

«Кварталівці — продюсери, а продюсери що роблять? — запитує нас один зі штабістів Зеленського, який координує роботу окремого відділу і не бажає називатися. — Проводять кастинги».

За кілька днів до виборів команда журналістських розслідувань Bihus.info опублікувала переписку штабістів. У ній ішлося про 4 групи впливу — «Дядя» (люди, пов'язані з олігархом Ігорем Коломойським), «кварталівці» (партнери Зеленського у бізнесі студії «95 квартал»), «нижні» (близькі до члена команди, юриста Сергія Нижнього) та «регіони» (ті, кого координує Ілля Павлюк, колишній помічник народного депутата Ігоря Калетника). Ми розбираємося, хто і як потрапив до команди Зеленського та чи справді у ній існують 4 групи впливу.

Робота в ближньому колі

«Немає ніяких груп впливу, є близьке коло спілкування, а Володимир уже сам дослухається до цих людей або ні», — пояснює у розмові з Громадським Кирило Тимошенко, керівник компанії «GoodMedia», яка займається усім медійним супроводом кампанії. Сам Кирило входить до цього кола разом із кількома іншими людьми. Серед них називають багаторічного партнера Зеленського по «Студії» Сергія Шефіра, Андрія Богдана — юриста та адвоката Ігоря Коломойського, сценариста «Студії» Юрія Костюка, юриста і очільника партії «Слуга народу» Івана Баканова.

Сам Тимошенко познайомився із Зеленським за часів роботи останнього на «Інтері». Компанія Тимошенка має досвід у логістичному та медійному супроводі великих політичних подій: у портфоліо «GoodMedia» — з'їзди БПП та «УКРОПу», новорічні звернення прем'єра Володимира Гройсмана, візитівки учасників «Євробачення-2017», передвиборчі ролики Анатолія Гриценка.

«Не бачу жодних проблем у тому, що ми працюємо з різними клієнтами — значить, до нас ідуть насамперед як до професіоналів», — зазначає Тимошенко і додає: «Не працювали б політично хіба що з відвертими “сепарами”».

Утім «GoodMedia» також готували проект «Українського Формату» на Newsone, який раніше належав нардепу Євгену Мураєву, але Тимошенко запевняє: «Це був медійний проект, не політичний. До роботи з Мураєвим як з політиком чи його партії стосунку не маємо».

Cаме «GoodMedia» «продюсувало» інавгурацію президента Порошенка 7 червня 2014-го. На запитання щодо дати інавгурації президента Зеленського кілька членів команди зазначають: у штабі орієнтуються провести її до 27 травня. «Тоді ми підготували усю подію за 7 днів, не бачу, чому цього разу не зможемо підготуватися приблизно у такі ж терміни», — каже Тимошенко.

Кирило Тимошенко (ліворуч) біля Володимира Зеленського, коли той виступає із переможною промовою після оголошення перших офіційних екзит-полів, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Питання «Хто придумав дебати на стадіоні?» ставимо різним членам команди. Кілька з них зазначають: ідея народилася колективно. Загалом зрозуміти, кому належали ті чи інші ідеї або рішення, доволі складно.

«На нарадах кожен міг озвучити ідею або проблему, часто вони проходили у форматі брейн-шторму, але рішення ухвалював, як правило, сам Володимир», — розповідає координатор «ЗеКоманди» Олександр Корнієнко.

«Володимир може дослухатися до людей, яких давно знає і довіряє їм — наприклад, Сергієві Шефіру, з яким вони в одному кабінеті сидять. У них майже батьківські стосунки, — додає інший співрозмовник з команди. — Він — той, хто після Володимира знає про кампанію усе».

Перед дебатами Зеленський та ще кілька людей, серед яких називають, зокрема, сценариста Юрія Костюка та Кирила Тимошенка, виїхав зі штабу та близько тижня готувався:

«Ми закрилися майже на тиждень і готувалися — всі питання вже були озвучені у той чи інший спосіб, тому я би не сказав, що це було складно. Але сконцентруватися у штабі, де працюють сотні людей, було неможливо», — розповідає Тимошенко і додає: «Як велися переговори щодо підготовки цих дебатів на самому стадіоні — це окрема історія. Ми справді не могли зрозуміти, до чого там була та друга сцена, озвучували це і під час перемовин, потім взагалі посеред поля з'явилася “таблетка” — тент, про який ніхто не домовлявся. Зрештою, її прибрала поліція».

Питаємо, чому Зеленський не з'явився у студії Суспільного: «Ми сказали все, що хотіли сказати. І це почули 82% телеглядачів і мільйони в інтернеті. Знову слухати про наркомана і маріонетку на Суспільному за рахунок платників податків ми не хотіли. Послухайте, ми хотіли, щоб це було цікаво. Хіба це не було цікаво, там, на стадіоні?».

Кандидати на посаду президента Петро Порошенко (ліворуч) та Володимир Зеленський під час дебатів на НСК «Олімпійський», Київ, 19 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Хто і які посади обійматиме в адміністрації президента, у команді принципово не називають. На посаду глави адміністрації кілька людей у штабі, та тих, хто позначає свій статус як «радник», називають когось зі справді близьких Зеленському людей — наприклад, Сергія Шефіра або Івана Баканова. Останній очолює партію «Слуга народу», але також займається зв'язками зі США. У яких обсягах та якій саме ролі — у команді не озвучують.

Крім Шефіра та Баканова, звучить також ім'я Андрія Богдана. «Це він “зробив” президента Зеленського, — переконує один із «радників», якого із Зеленським познайомив саме Богдан. — Він розуміє, як побудована робота державних органів, має широке коло контактів і часто, коли всі не знали, як рухатися далі — у нього було рішення».

Богдан потрапляє під «люстраційний» закон — відповідно до закону України «Про очищення влади» він не може працювати на державних посадах упродовж 10 років, бо двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики в уряді Миколи Азарова. У журналістському розслідуванні «Схем» на початку квітня йшлося про зустріч Богдана із головою Конституційного Суду Станіславом Шевчуком — цей орган має повноваження скасувати закон. Сам Богдан заперечує, що будь-коли обговорював люстрацію у Конституційному Суді, і називає його особистою помстою автора закону Юрія Дерев'янка за те, що ліквідував схему в роботі Мінюсту, з якої той буцімто отримував зиск.

«Він може працювати і без державної посади», — зазначають у команді. Утім найбільше питань викликає близькість і конфлікт інтересів Богдана, адже він є адвокатом Коломойського у справах, пов'язаних із ПриватБанком, і підтримує регулярне спілкування з олігархом.

Володимир Зеленський тисне руку адвокату Андрію Богдану у штабі після оголошення перших офіційних екзит-полів, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Чи збирається Зеленський позбуватися цього конфлікту інтересів і дистанціюватися від олігарха, покаже лише час: «Я думаю, Володимир збере всіх олігархів і говоритиме з ними. Це можуть бути певні умови — скажімо, повернути країні капітал. Зараз вже не може працювати стара кучмівська схема «балансу між олігархами», — зазначає один із членів команди Зе.

Але принаймні один із них — Ігор Коломойський — не вважає таке зібрання гарною ідеєю, про що заявив в інтерв’ю Bihus.info: «Я вважаю це утопією. Я вже інвестую в Україну — у мене всі активи там… По-перше, збирати в принципі майже немає кого. По-друге, збирати всіх разом — це теж утопія. Якщо ти хочеш з кимось говорити, роби це віч-на-віч. З великим бізнесом не говорять, як із колгоспом. Гроші люблять тишу, і ніхто не стане розповідати свої секрети».

Про посади ніхто не говорить — переконують майже в один голос у команді Зеленського. «Офіс формується за іншими принципами — ніхто не розподіляє отак посади, — каже Тимошенко. — Але це не означає, що їх немає. Є кандидати в усі структури, в які повинен призначати своїх людей президент. Скажімо, для всіх очевидним є те, що у Генштабі має бути людина, яку поважають самі військові — але це неправильно їх зараз оголошувати. До того ж для кандидатур у силових структурах це справді питання безпеки».

Водночас саме на Тимошенка вказують кілька людей з команди як на того, хто займатиметься комунікаціями в адміністрації президента. Сам він не заперечує, що нині займається підготовкою справ і перемовинами з апаратом адміністрації Порошенка.

Як саме президент Зеленський комунікуватиме з народом? Тимошенко переконує: працюватиме як через пресу на регулярних прес-конференціях, так і в інші способи. «Давайте чесно зізнаємося: ми всі прос*али український Youtube, молодь дивиться російських блогерів, з цим потрібно щось робити». І додає: «Є великий потенціал у «Суспільного», ми могли б побудувати власний «Перший канал» і дати людям, зокрема, й на окупованих територіях справжню інформаційну альтернативу, привабити їх».

Незрозумілими залишаються ролі й радників Олександра Данилюка, Айвараса Абромавічуса, Сергія Лещенка. З них трьох лише Данилюк був представлений офіційно як член команди, що йде з Зеленським в адміністрацію президента. Саме його називають організатором зустрічі з президентом Франції Емануелем Макроном. За словами команди, ідея належала саме їм, і контакти з Єлисейським Палацом наводилися через кілька напрямків — вдалося зробити це через Данилюка. Він продовжує працювати у напрямку закордонних справ у статусі «радника».

«Про посади ми жодного разу не говорили, тому я наразі допомагаю контактами, порадами», — каже народний депутат Сергій Лещенко. 

«Ми не говорили про посади, — повторює те ж саме Абромавічус. — Робота в адміністрації президента — це не те, що мені цікаво».

Радник Володимира Зеленського та колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк у штабі кандидата у ніч після другого туру виборів президента, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Кастинг експертів

«Списки експертів ми брейнстормили разом, — згадує один із членів команди. — У нас була ідея збирати експертів на круглі столи щодо різної тематики — ми спеціально підбирали людей з різними поглядами, щоб Володимир, по-перше, міг побачити різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, а по-друге, подивитися на цих людей у дискусії».

Деяким учасниками таких круглих столів дискутувати було некомфортно. Називати свої імена кілька співрозмовників Громадського, що брали участь у таких зустрічах, відмовилися. Мовляв, коли тебе кличуть у штаб як експерта з певного питання, не очікуєш побачити там людей з кардинально іншими підходами.

«Процес відкритий», — розповідає член команди Святослав Юраш. Він приєднався до команди у лютому, і переконує, що вона весь час працювала децентралізовано. «Запрошувалися різні люди, які мали “конкурувати ідеями”, показувати свої підходи до вирішення потреб. І хоча двері були відкриті для всіх, не всі приходили одразу. Звісно, довіра до тих, хто приєднався раніше, а ще “показав себе в бою” — більша».

«Були й такі, хто відмовлявся, — пояснює інший співрозмовник у штабі. — Мовляв, що як ви не виграєте вибори, а ми вже тут засвітилися?»

Український дипломат Богдан Яременко, який консультує команду з питань зовнішньої політики, був присутній на кількох подібних зустрічах: «Ми, експерти Майдану закордонних справ, брали участь у роботі з кількох напрямків — зовнішня політика, оборонна реформа, окуповані території. Це десятки різних експертів. З багатьма співпрацювали заочно — через інтернет (загалом, більша частина роботи нами робиться не виходячи з нашого офісу). У експертів далеко не завжди і не у всьому збігаються погляди. Зводити до купи результати мав Руслан Стефанчук».

Стефанчук — ідеолог команди та головний експерт. Він знайомий із Зеленським ще з часів КВК. Його підхід дехто у штабі називає дещо «академічним». Саме Стефанчук привів у команду ще кількох експертів, зокрема, Ірину Венедіктову, яка, як анонсували у команді, відповідатиме за напрямок судової реформи. Також саме Стефанчук привів у команду керівника юридичної компанії Jurimex Данила Гетманцева. Він свого часу працював помічником колишнього заступника секретаря голови РНБО Володимира Сівковича, якого звинувачують в організації розгону Євромайдану. Гетманцев переконує, що припинив співпрацю із Сівковичем іще 2010-го: «Розійшлися ми погано, не хочу коментувати».

Юрист, помічник кандидата у президенти України Володимира Зеленського Руслан Стефанчук у штабі в ніч другого туру виборів, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Експертку з гендерних питань Марину Бардіну команді представив Сергій Лещенко, у якого Марина працює помічницею.

«Вона молода, розумна і енергійна, я запропонував їй сходити зі мною на профільну зустріч антикорупційних експертів у січні. Це був важливий момент для розуміння подальших планів Зеленського в політиці», — згадує Лещенко.

«Ми говорили про гендерну рівність. Я навела приклади з дослідження Gender Gap Report Всесвітнього економічного форуму, показала 100+ позицію України відносно кількості жінок у парламенті, сказала: Володимире, маєте запрошувати жінок до себе в партію, — згадує цю зустріч сама Бардіна. — Відбулася десь така розмова, через якийсь час мені зателефонували і запросили консультувати далі».

Кілька співрозмовників у команді наголошують: у підборі членів команди важливим є насамперед професіоналізм. Але що входить у це поняття і чи вважають у команді Зе за можливе роботу з окремими членами колишньої команди Януковича? Скажімо, з колишнім юристом адміністрації Януковича, архітектором кримінального кодексу Андрієм Портновим. Зв'язки із ним у команді називають «маячнею», водночас один зі співрозмовників у штабі додає: «Він крутий юрист — із цим ніхто не сперечається. Але токсична людина. Навіщо це нам?»

Коломойський, у свою чергу, в інтерв’ю Bihus.info теж заперечує зв'язки Портнова із командою Зеленського, але мовляв, для України Портнов нічого поганого не зробив: «Треба розрізняти апологетів режиму і звичайних його військовополонених… У мене з ним 20 років нормальні стосунки… Я вважаю, що з точки зору закону, а не політичної відповідальності, він взагалі нічого не зробив. За п’ять років на нього нічого не знайшли. Він працював і не збагачувався. Ну, звісно, служив режиму».

Радники кандидата у президенти України Володимира Зеленського — Сергій Лещенко та Марина Бардіна
Фото:

сторінка Maryna Bardina у facebook

Передача влади та дострокові вибори

В українському законодавстві нічого не сказано про те, як саме президент має передавати владу наступному голові держави.

У 2014-му таке питання не стояло просто через те, що Віктор Янукович утік з країни. Тож передавати владу було просто нікому. Три місяці між Революцією гідності та виборами президента країною у статусі виконувача обов'язків президента керував Олександр Турчинов. У той час він був ще й спікером парламенту. Тоді, колишні опозиціонери, що прийшли до влади на хвилі Майдану, також заявляли, що приведуть у владу нових людей. Втім на практиці без комунікації з «попередниками» все ж не обійшлось. Так, одразу після призначення міністром інфраструктури Максим Бурбак не гребував консультаціями Бориса Колесникова, який займав цю ж посаду у 2010-2012 роках.

Ситуація, що склалася після Революції гідності радше виняток з правил. Переважно колишній та майбутній президенти все ж зустрічались та домовлялись про «передачу справ». Так сталося і у 2004-му. Як згадує сьогодні один із помічників Віктора Ющенка, це сталося перед інавгурацією третього президента України.

«Це відбулось в Адміністрації президента. Леонід Кучма та Віктор Андрійович мали розмову тет-а-тет, яка тривала близько 6 годин. Подробиці цієї зустрічі знають лише ці двоє», — згадує співрозмовник Громадського.

Петро Порошенко, який досі є чинним президентом вже повідомив, що вони з Володимиром Зеленським домовилися зустрітися найближчим часом.

Петро Порошенко (ліворуч) домовилися зустрітися із Володимиром Зеленським (праворуч) найближчим часом, на фото — кандидати у президенти під час дебатів, Київ, 19 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Зустрічатися новому президенту доведеться і з парламентом — і команда Зеленського, і він сам, постійно заявляють, що планують швидко впроваджувати важливі для країни закони. Швидких рішень від нового президента очікують і виборці. Проводити їх треба через Верховну Раду, депутати якої обиралися за часів президентства Петра Порошенка.

Як отримати «свій» парламент? Позачергові вибори. Формальна підстава для них — відсутність коаліції. Принципового рішення щодо них не ухвалено — на цьому наполягають одразу кілька членів команди. Народний депутат Сергій Лещенко переконує: спокуса розпустити цей парламент велика. В чомусь позачергові вибори вигідні і Петрові Порошенкові, бо, на перший погляд, дадуть швидкий шанс отримати для себе та багатьох інших соратників імунітет.

«Штаб Порошенка краще за всіх готовий до позачергових виборів — його не розпустили, хоча він і перебуває у моральному упадку. Мажоритарники щедро засіяли гречкою свої округи і готові переобиратися. Але на дострокових виборах Порошенко так само буде головним антигероєм для суспільства, і стрибнути вище 15% йому не вдастся, а мажоритарники від нього будуть тікати з настанням розуміння для себе токсичності екс-президента, зав’язаного в корупціі. Потрібно спробувати змінити закон про вибори за швидкою процедурою, хоча шанси для цього мінімальні. Якщо Рада провалить цей шанс в найближчі тижні, розпускати парламент треба негайно, адже він не матиме морального права на існування».

Як змусити нинішній парламент проголосувати за відкриті списки? «Напевно, шукати союзників. А доти вірогідність розпуску лишатиметься високою — нехай у парламенті так і думають», — зазначає співрозмовник у штабі Зеленського.

Автори: Ангеліна Карякіна, Наталка Гуменюк, Макс Каменєв
Поділитись: