Найшвидший сперматозоїд, Ісус-гей, секс-коробка. Навіщо взагалі про таке знімають телешоу?

У Великій Британії поновлюють сатиричне шоу «Як дві краплі», у трейлері якого Путін б’є Дональда Трампа статевим органом (ні, це не перебільшення). А на дитячому телеканалі Данії є програма, де голі дорослі відповідають на питання підлітків про тіло.

Телебаченню час від часу пророкують кризу та занепад. І, на перший погляд, творці подібних телешоу, провокативних за формою та іноді неоднозначних за змістом, лише підтверджують прогнози.

Але не поспішайте їх засуджувати. Як виявляється, часто автори переслідують просвітницьку й виховну мету або намагаються в такий спосіб привернути увагу до важливих суспільних проблем.

«Перегони сперматозоїдів» (Das Spermarennen), Німеччина, 2005

Нідерландська компанія Endemol, відома у світі завдяки реаліті «Великий Брат», на початку 2000-х оголосила про запуск нового шоу. Ідея така: 12 чоловіків стають донорами сперми, після чого її заморожують, відправляють до студії програми в Кельні — і за допомогою хімікатів намагаються завести до штучної яйцеклітини. Той, чий сперматозоїд першим досягне точки призначення, отримує подарунок — червоний «Порше». І все це, звісно, під запис телекамер — окрім хіба що процесу здобуття сперми.

Зйомки «Перегонів» стартували у 2005 році. Участь у них взяли чоловіки різних професій, із різним соціальним статусом та звичками — наприклад, бодибілдери, безробітні, курці. Як тоді повідомляли ЗМІ, у записі також узяли участь двоє німецьких знаменитостей.

Ідея «Перегонів сперматозоїдів» була, м’яко кажучи, неоднозначно сприйнята німцями. Утім тогочасний президент німецького відділення Endemol Борис Брандт стверджував: шоу серйозне та має на меті порушити проблему безпліддя.

«Близько 1,8 мільйона німецьких чоловіків не можуть мати дітей, бо в них неякісна сперма. А є ще розчаровані дівчата й дружини, не кажучи вже про батьків, які марно чекають на онуків», — говорив Брандт в інтерв’ю виданню Bild.

Шоу планували показати на німецькому телебаченні на початку 2005-го, але цього чомусь так і не сталося. Хоча програму повністю відзняли й у ній навіть визначили переможця, який справді отримав червоний «Порше».

«Нація дітей» (Kid Nation), США, 2007

Це було не просто реаліті-шоу, а й свого роду соціальний експеримент. Уявіть собі групу дітей віком 8-15 років, завдання яких — створити функціональне суспільство: уряд, закони. І все це — під прицілом телекамер і практично без втручання дорослих. Якщо вам це здалося схожим на роман «Володар мух» Нобелівського лавреата Вільяма Ґолдинґа… то вам не здалося.

Шоу знімали на території закинутого міста Бонанза-Сіті у штаті Нью-Мексико. 40 дітей розподілили за округами — «червоний», «зелений», «синій» та «жовтий». Кожні три дні за підсумками змагання визначали, який округ яку роль гратиме в їхньому «суспільстві» — керівників, торговців, кухарів чи працівників. Від кожного округу діти обирали по одному представнику в міську раду, яка визначала, хто переміг в індивідуальному заліку й отримує «золоту зірку».

Жоден із учасників шоу не міг із нього вибути — лише піти за власним бажанням (за 40 днів зйомок про це попрохали троє дітей). За участь у створенні програми кожна дитина отримувала 5 тисяч доларів; ще 20 тисяч давали за кожну «золоту зірку».

Ще до виходу на екрани «Нація дітей» накликала на себе шквал критики: її називали чи не «найбільш тривожним дитячим телешоу». Організаторів звинувачували в експлуатації дитячої праці (яка на території Нью-Мексико тоді ніяк не регулювалася). Крім того, протягом усього часу зйомок діти пропускали шкільні заняття. А їхні батьки (які дали згоду на участь дітей у шоу) навіть не знали про 20 тисяч доларів додаткового грошового призу. Спершу бойкот кабельному телеканалу CBS (де показувалася «Нація дітей») оголосили й рекламодавці, які не хотіли розміщувати свою рекламу під час такого суперечливого шоу.

Автори ж програми стверджували: на знімальному майданчику за дітьми наглядають психологи й лікарі, змагання на фізичну витривалість загартовували незгірш шкільних уроків, а взагалі — шоу мало на меті показати, як важко створити суспільство з нуля. На другий сезон «Націю дітей» не продовжили через низькі рейтинги. Після того у Великій Британії намагалися запустити подібну програму, але з іще меншим успіхом.

В Україні «Націю дітей» також хотіли запустити: про це у 2016 році оголосив тодішній гендиректор СТБ Володимир Бородянський. Але до справи так і не дійшло.

«Секс-коробка» (Sex Box), Велика Британія, 2013, 2016

Чи доводилося вам одразу після сексу говорити про нього з фахівцями, аби його покращити? Якщо так (ну а раптом), то ви приблизно відтворили синопсис телешоу «Секс-коробка» від британського Channel 4, яке виходило у 2013 і 2016 роках.

У кожній програмі пари розповідали фахівцями про свої стосунки, після чого йшли до коробки, розташованої просто посеред студії, і займалися там сексом (без камер і під захистом звукоізоляції). Одразу після цього виходили й ділилися своїми відчуттями, а експерти давали їм поради.

Ідея шоу — у тому, щоб заохотити людей бути більш відкритими щодо свого сексуального життя та не боятися його обговорювати, стверджувала ведуча шоу Маріела Фрострап. А ще одна мета — «забрати секс у порнографії», тобто зробити так, аби він не асоціювався лише з умовним PornHub.

Думки критиків розійшлися: одні хвалили ідею і програму за сміливість, інші вказували на слабкість реалізації. Головна претензія була такою: жодних підтверджень тому, що пари справді займалися у коробці сексом, автори програми не наводили. Хоча пари, яких потім опитували журналісти, казали, що все було по-справжньому.

«Секс-коробці» пощастило трохи затриматися на екрані. У 2014-му випуски за цим форматом знімали у США (але шоу швидко закрили через погані рейтинги) та в Австралії. На британському Channel 4 у 2016 році вийшов чотирисерійний сезон «Секс-коробки», і відтоді про шоу вже нічого не чути.

«Перша спокуса Христа» (The First Temptation of Christ), Бразилія, 2019

Ісус пробув 40 днів у пустелі й повертається додому на своє 30-річчя. Сім’я влаштовує йому вечірку-сюрприз, а батьки — Марія та Йосип — зізнаються, що насправді Ісус — син Бога (якого той до цього знав як дядька Вітторіо). А, і ще: Марія курить марихуану, а Ісус зустрічається з хлопцем на ім’я Орландо (який пізніше виявиться Дияволом)... У вас ще не вибухнув мозок?

Усе це — опис сатиричного фільму «Перша спокуса Христа», знятого в католицькій Бразилії. Його зняв продакшн «Porta dos Fundos», лавреат американської премії «Еммі» за інший сатиричний релігійний фільм «Останнє похмілля» — про пророків, що прокидаються після вельми бурхливої вечірки.

Годі й казати, що «Перша спокуса Христа» (приурочена до католицького Різдва) викликала в Бразилії шквал обурення. Офіс «Porta dos Fundos» після прем’єри закидали коктейлями Молотова, а суд у Ріо-де-Жанейро спершу зобов’язав Netflix (саме там виклали стрічку) заблокувати її. Потім це рішення скасували, а фільм досі доступний на платформі.

«Це майже різдвяна казка: Ісус сміливо вступає в бій із Дияволом і потім вирішує рушити за Богом услід, приймаючи той факт, що він, Ісус Христос, є його сином», — каже співзасновник «Porta dos Fundos» Фабіо Порчат.

На його думку, найбільше обурення викликав той факт, що Ісуса у фільмі зобразили геєм. «Але ж Ісус є всім. Бог — темношкірий, білошкірий, гей і гетеросексуал. Бог є всім», — вважає Порчат.

Не беремося прогнозувати, як би на подібну стрічку відреагували в Україні.