«Наша позиція — лише факти»: головредка «Української правди» прокоментувала розслідування вбивста Шеремета

Про це вона сказала під час відкриття пам'ятнику Павлу Шеремету до четвертих роковин убивства.

«Ми, як редакція «Української правди», не хочемо, щоб призначали винних, звичайно. І зараз багато соратників людей, які є підозрюваними, нам про це говорять. Ми займаємо позицію — оперуємо тільки фактами. Звичайно, це складно, бо це емоційна річ, але ми збираємось це робити наскільки це можливо у нашому випадку. Ми будемо стежити і далі. Було досудове слідство, далі будуть суди, і від нас, від вас, від усіх журналістів залежить, чи будуть покарані винні, чи ті, хто до цього не має жодного стосунку», — сказала Севгіль.

Вона додала, що сьогодні, у день вбивства Павла Шеремета, редакція опублікувала матеріал, в якому поставила питання усім сторонам процесу.

«В нас були великі сподівання, що ми будемо знати через чотири і не через чотири роки імена вбивць. Про це говорив і тодішній президент, і правоохоронні органи. На жаль, дива не сталось. За чотири роки справа є політизованою, зрозуміти, хто це зробив, досі не є можливим. Щодо мотивів також є купа питань. Тому що фактор дестабілізації (офіційна версія слідства), то вона не сталася», — сказала журналістка.

Серед головних питань, які в неї особисто виникли, Севгіль називає такі: «Мені незрозумілим видається мотив — дестабілізація ситуації в країні, тому що її не відбулось. Мені незрозумілим видається співпраця/неспівпраця підозрюваних зі спецслужбами, тому що були такі натяки з боку різних людей і ті докази, які зараз оприлюднюють, вони не свідчать про пряму вину, це скоріш за все другорядні докази і я не розумію, чому саме так».

Також Севгіль Мусаєва розповіла, що зі сторони захисту на редакцію чинився певний тиск. Зокрема йдеться про те, що їх звинувачували у відсутності позиції.

«Я б дуже хотіла сказати тим людям, які тиснуть на нас, критикують, що ми з позиції жертви виходимо. Це наш колега, це вбивство нашого колеги, ми потерпіла сторона. Що ви вимагаєте від потерпілої сторони?», — сказала журналістка.

На думку головної редакторки, підставою вбивства Павла була і його професійна діяльність, зокрема задля залякування інших журналістів: «Я думаю, що можна говорити про професійну діяльність і що це вбивство було використано зокрема задля того, щоб посилити страх серед журналістської спільноти. Я знаю, що дуже багато моїх колег цей страх дуже довго відчували».

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий етер своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім вже 4 роки, попри численні експертизи, допити понад 1000 людей, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, винних ще не встановлено.

• 12 грудня 2019-го глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
• Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко. Також у справі фігурує подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
• Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
• Слідство довгий час наполягало, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь.
• Однак уже 21 травня 2020-го стало відомо, що Юлії Кузьменко, Яні Дугарь та Андрію Антоненку — змінили підозри, з яких зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» і «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь — пособницею.
• 22 травня адвокати повідомили про те, що Національна поліція завершила досудове слідство щодо трьох підозрюваних. Матеріали справи планують передати до суду.