Народний депутат України Юрій Іванющенко (ліворуч) біля будівлі Верховної Ради, Київ, 5 квітня 2013 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

2 липня стало відомо, що МВС зняло з розшуку ексрегіонала Юрія Іванющенка. У поліції назвали причину: у квітні вийшла постанова прокуратури про закриття провадження. В прокуратурі посилаються на рішення суду, адвокати Іванющенка не коментують історію. Громадське розбиралося, чому ексрегіонала більше не розшукують.

Who is Іванющенко?

Юрій Іванющенко — уродженець Єнакієвого, колишній народний депутат Верховної Ради 6-7-го скликань від «Партії регіонів», член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Іванющенко має частку в одеському ринку «Сьомий кілометр». У вересні 2011 року придбав 50 % акцій маріупольського Азовмаша та інвестував у столичний аеропорт «Жуляни». Також, за даними реєстру юридичних осіб, він мав відношення до Західінкомбанку, який через компанію Parrox corporation limited належав сину Юрія Іванющенка Арсену.

В декларації за 2011-2013 роки статки Іванющенка складали близько 5 мільйонів гривень. Сам Іванющенко заявляв, що має 7-8 мільйонів доларів на рахунку і живе на відсотки. Але в матеріалах кримінальної справи про незаконне збагачення йдеться, що на швейцарських рахунках ексрегіонала заморожено 72 мільйони швейцарських франків. По курсу Національного банку України у 2014 році це становило близько 650 мільйонів гривень. У січні 2014 року журналісти «Бігус.Інфо» оприлюднили розслідування щодо будівництва маєтку Юрія Іванющенка у Кончі-Заспі, загальною площею близько 8 тисяч метрів.

29 грудня 2014 року Іванющенку оголосили підозру у привласненні та розтраті майна, зловживанні службовим становищем, незаконному збагаченні та розтраті бюджетних коштів. 14 січня 2015-го слідчі генпрокуратури оголосили Іванющенка в розшук. Згодом до обвинувачень додали ще два: підроблення документів та вимагання. Йшлося про захоплення одеського ринку «7-й кілометр».

Зліва направо: президент «Смарт-холдингу» Вадим Новинський, народний депутат Юрій Іванющенко та голова АП Сергій Льовочкін на стадіоні у Києві, 6 травня 2012 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Ринок

За даними слідства, Юрій Іванющенко та його бізнес-партнер Іван Аврамов змусили акціонерів одеського ТОВ «Промринок», яке володіло ринком «7-й кілометр», передати їм по 25% статутного фонду підприємства. Троє з них — Віктор Добрянський, Борис Мельничук та Ірина Чернат — погодилися. Четвертий — Денис Волошин — ні, та згодом його відлучили від діяльності товариства.

У липні 2010-го на загальних зборах ТОВ «Промринок» три чверті його статутного фонду передали компанії Іванющенка-Аврамова Parrox corporation limited. Ця компанія, як і більшість афільованих з Іванющенком, зареєстрована в Лондоні. Однак адреса лише юридична, бо де-факто таких фірм там немає.

У вересні 2016 року тодішній голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі заявив, що ринок «7-й кілометр» щомісяця відправляє гроші екс-президенту Віктору Януковичу:

— Хто там власник? Єнакієвський («Юра Єнакієвський» — прізвисько Іванющенка — ред). Щомісяця, за моєю інформацією, з «7-го кілометра» йде $800 тисяч особисто Януковичу та на «підтримку Донбасу», — сказав Саакашвілі.

Торгівля на ринку «7-й кілометр» в Одесі, 4 березня 2008 року
Фото:

Куцький Олег/УНІАН

Утеплення шкіл 

Другий епізод — заволодіння державними коштами, передбаченими державною програмою з утеплення соцзакладів.

За даними слідства, у 2013 році ТОВ «Карпатибудінвест» — компанія, зареєстрована на дружину Іванющенка, і ДП Держекомнінвест уклали договір про ремонт 38 об'єктів у Луганській області, серед яких — інтернати та школи. Як виявилось згодом — більшість об’єктів так і залишились невідремонтованими, що спричинило збитки державі на суму близько 1,7 мільярда гривень, йдеться у журналістському розслідуванні.

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв про дві проблеми розслідування цього провадження: відмова свідків від показів та знаходження частини об’єктів на окупованій території України. 

Тітушки Майдану

У квітні 2014-го міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що до вбивств активістів Майдану 18 лютого причетний депутат від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко.

— Чеботарь, Саркісян, він же «Армен Горловский», такий собі Крисін — лідер київського ОЗУ рейдерів... на Михайлівській площі згрупували дві групи «тітушок», які базувалися в районі офісу одного з народних депутатів, якого називають «Єнакієвським», — сказав Аваков у 2014-му.

Також, як раніше повідомляло Громадське, організатор «тітушок Майдану» і фігурант справи вбивства журналіста В'ячеслава Веремія — Юрій Крисін — 18 лютого 2014-го зустрічався з Іванющенком біля готелю «Інтерконтиненталь». Після зустрічі, як стверджує джерело, Крисін повернувся на перехрестя Володимирської-Великої Житомирської і розповів своїм підлеглим, що в нього відбулась зустріч, якої він чекав багато років. Після цього, як вже встановило слідство, вбили Веремія.

Ігор Василенко — захисник Юрія Крисіна, та адвокати Юрія Іванющенка заперечили цю зустріч.

Юрій Крисін з адвокатом під час засідання Дарницького райсуду Києва, 31 травня 2018 року
Фото:

Вікторія Рощина/Громадське

Бізнес

Депутат Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка Олег Недава, який пройшов до парламенту від нині окупованого мажоритарного округу №53 (Торез та Єнакієве), виступав на захист Юрія Іванющенка.

З 2003 року і до приходу в парламент Недава був очільником та керівником декількох компаній та фондів, пов’язаних з Юрієм Іванющенком та Іваном Аврамовим. І навіть на момент обрання депутатом все ще працював менеджером із зовнішньоекономічної діяльності однієї з них — фірми «Карпатибудінвест».

Сам Недава спростовує нинішню співпрацю з ексрегіоналом. Втім офіс його приймальні та Громадської спілки «Донбас» знаходиться в одному приміщенні з фірмами Юрія Іванющенка, якими наразі керує його помічник Костянтин Баландін.

У 2013 році бізнес-партнер Іванющенка Іван Аврамов розповів виданню «Forbes Україна» про пов’язані з ним та з Іванющенком фірми та інвестфонди. Їх більше 20, деякі з них функціонують і досі. Втім їхніми кінцевими бенефіціарами є іноземці, на яких зареєстровані сотні інших компаній. Частина з цих фірм була зареєстрована за тією ж адресою у Лондоні, що і компанія зі справи про одеський «7-й кілометр» — Parrox corporation limited.

Народний депутат України Олег Недава у залі засідань Ради, Київ, 16 травня 2017 року
Фото:

Косарєв Олександр/УНІАН

Як справи у «справ Іванющенка»?

У січні 2015 суд арештував 72 мільйони швейцарських франків на швейцарських рахунках Юрія Іванющенко. Генеральна прокуратура заарештувала його рахунки в банках України та автопарк.

В березні 2016-го до Печерського суду Києва надійшло клопотання адвокатів Іванющенка про зняття з розшуку та скасування постанови про затримання їхнього підзахисного. Потім адвокати заявили відвід всьому складу Печерського суду.

Апеляційний суд перенаправив справу ексрегіонала до Дніпровського суду. Наступного дня його суддя Микола Чаус скасував розшук Іванющенка. Вже за місяць стало відомо — суддівське рішення є підставою для зняття Іванющенка з міжнародного розшуку Інтерполу. В МВС заявили, що прокуратура видала нову постанову про оголошення Іванющенка в державний розшук, а у липні — у розшук Інтерполу.

28 лютого 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив, що Верховний суд України закрив усі кримінальні провадження стосовно Юрія Іванющенка. За місяць він назвав це поразкою відомства. Тоді на наш інформаційний запит у ГПУ відповіли, що слідство за підозрою Іванющенку зупинено, але рішення про закриття кримінальних проваджень на підставі ухвали суду не приймались.

3 березня 2017-го Рада Європейського Союзу продовжила санкції щодо колишнього президента України Віктора Януковича і 14 його соратників, але виключила з санкційного списку Юрія Іванющенка через відсутність справ проти нього в Україні.

У квітні 2019 року прокуратура Одеської області закрила провадження щодо підозри Іванющенка у справі «7-го кілометру». «Було рішення Конституційного суду про те, що стаття про незаконне збагачення визнана вже неконституційною», — повідомили Громадському у прес-службі прокуратури.

Хоча Іванющенку інкримінували не тільки цю статтю.

Також, як можна помітити у постанові про закриття кримінального провадження, дехто зі свідків змінив свої покази після того, як справу передали до Одеської області, а саме — перед закриттям. Мова йде про Ірину Чернат. У матеріалах справи йдеться, що до слідчих Одеської прокуратури надійшло клопотання від неї про те, що, надаючи свідчення про тиск на неї, вона була «у стані душевного хвилювання»:

«Враховуючи її перебування на той час у стані сильного душевного хвилювання, відсутність підстав для задоволення для однозначного твердження про спричинення їй майнових збитків внаслідок укладання договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Промринок 06.07.2010, просить врахувати у подальшому розслідуванні кримінального провадження помилковість сприйняття нею дійсних обставин справи, та, отже, й помилковість наданих нею показів у якості потерпілої щодо психологічного тиску», — йдеться у постанові.

Також слідчі зробили висновок, що у показах усіх свідків відсутні факти, які б вказували на психологічний тиск, а також є протиріччя:

«З показів свідків достеменно невідомо, чи брав участь у зборах Волошин Д.В. та Волошин В.О. (батько потерпілого — ред.), отже при дослідженні матеріалів справи вбачається, що показання Мельничука, Гресь та Чернат мають протиріччя з показами, наданими Волошиним Д.В. та Волошиним В.О. та більш пізнішими Чернат. Зазначені протиріччя під час розслідування усунути не виявилось за можливе, як і встановити причини, з яких свідки/підозрювані/потерпілий могли оговорити один одного», — констатують у постанові про закриття провадження.

Рішення про закриття цього провадження виніс Апеляційний суд. 

«Було рішення Солом’янського суду зобов’язати закрити дане провадження. Ми оскаржували це рішення в апеляційній інстанції, втім Апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції», — пояснили у прокуратурі.

У реєстрі ми відшукали окрему думку судді Апеляційного суду Олександра Кияшка, який також був у складі колегії. Він зазначає, що не згоден із рішенням та вважає його незаконним.

Очільник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, у відомстві якого справа Іванющенка перебувала до 2016 року, у коментарі Громадському заявив, що якщо покази потерпілого у справі не змінювалися від початку розслідування, то підстав для закриття провадження не було:

«Якщо не змінювалися і об’єктивно підтверджувалися, то підстав для закриття не було, а законність прийнятого рішення сумнівна», — сказав Сергій Горбатюк.

У прокуратурі Одеської області додали, що рішення стосувалося конкретно закриття провадження щодо Іванющенка, сама справа розслідується.

За словами співрозмовника Громадського в одеській прокуратурі, зняття з розшуку Іванющенка та закриття його справи — не випадкове. Мова йде про вирішення питання на рівні керівництва генеральної прокуратури, а саме — генерального прокурора Юрія Луценка:

«Наприкінці минулого року швейцарська сторона заявила, що необхідно пришвидшити розслідування, адже спливає термін арешту активів ексрегіонала. Тоді процес спочатку справді пришвидшили, але згодом спустили на гальмах. Усе почало перетворюватися з білого на чорне: свідки змінювали та відмовлялись від свідчень, з'являлися нові результати експертиз, а ті, кого потрібно було допитати — виїхали за кордон. Скільки це коштувало керівництву ГПУ — не можу сказати», — сказав співрозмовник.

Також наше джерело повідомило, що схема обходу Інтерполу продумана Іванющенком давно, а саме — зняття з розшуку, допоки в Україні призупиняють або закривають провадження щодо нього:

«Але це вже був останній крок. Вони розуміють, що зовсім скоро усі будуть зайняті іншими речами — виборами, зміною генерального прокурора. Тож вирішили вже допомогти наостанок», — додав співрозмовник.

Прес-секретарка генерального прокурора України Лариса Сарган зазначила Громадському, що Юрія Іванющенка поновлять у розшуку. «Зради немає. Іванющенко буде поновлений у розшуку», — заявила прес-секретарка Юрія Луценка.

Також Лариса Сарган, заперечила Громадському, що ГПУ домовлялася про закритя справи Іванющенка та брала гроші за її гальмування, та заявила, що такі обвинувачення спрямовані на те, щоб змусити Луценка піти у відставку.

Поділитись: