ENRU

Новорічні протести в Ірані: що відбувається в країні

679ee5eb5ebd5f287
Студенти, учасники антиурядового протесту, біля університету у Тегерані, Іран, 30 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/STR

В Ірані відбуваються найбільші антиурядові протести з 2009 року. Внаслідок сутичок загинуло щонайменше 22 людини, – таку цифру наводить BBC. Протести, спровоковані підвищенням цін та насильством з боку поліції, почалися 28 грудня і посилилися перед Новим роком.

Верховний лідер Ірану називає демонстрації інспірованими зовнішніми ворогами. Іран – одна з найбільших і найвпливовіших країн мусульманського світу,  змагається за вплив на Близькому Сході, залучений до воєн у Сирії та Ємені, є давнім опонентом Сполучених Штатів. Розповідаємо, що відбувається в Ірані та чому протестують люди.

Що відбувається?

Спочатку, 28 грудня, на вулиці вийшли незадоволені підвищенням цін на продукти жителі Мешхеда – другого за величиною міста країни. Однак після агресивних дій поліції та новин про перших загиблих, на вулицях почали лунати політичні гасла.

30 грудня протести поширилися на інші міста й докотились до столиці — Тегерана. Мітингарі руйнують державні будівлі й підпалюють автівки, у відповідь поліція застосовує сльозогінний газ і водомети. Внаслідок сутичок станом на 2 січня життя втратили 22 людини, серед них 11-річна дитина. Також  загинули троє поліцейських.

Лише в Тегерані за три дні затримали понад 450 осіб, яким загрожує смертна кара за «антирелігійні гасла та дії, що підривають національну безпеку». Попри заклики влади до спокою, протести по всій країні продовжуються.

Студентка, учасниця антиурядового протесту, біля університету у Тегерані, Іран, 30 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/STR

Чого хочуть люди?

Якщо спочатку люди вийшли на вулиці проти підвищення цін, то уже невдовзі протест перейшов у політичне русло і перетворився на антиурядовий рух. Зараз серед гасел лунають заклики до відставки президента Хасана Рухані, а також верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї. Хаменеї — духовний лідер, і саме йому, а не президенту, в Ірані належить найвища влада.

Крім того, багато людей незадоволені міжнародною політикою уряду. У 2015 році Іран підписав договір про відмову від своєї ядерної програми в обмін на зняття санкцій. Проте покращення не наступило - з-поміж іншого і через позицію США і особисто Дональда Трампа, який вирішив продовжувати тиск на країну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ядерні суперечки: що треба знати про угоду з Іраном

Громадське поспілкувалося із українським активістом, що зараз перебуває в Ірані. З міркувань особистої безпеки він попросив не вказувати його імені.

«Загалом атмосфера досить напружена. На вулицях багато поліції, люди між собою та з іноземцями постійно обговорюють питання протестів. Усі іранці, з якими я говорив, кажуть, що їм набридла диктатура та клерикальна влада, і що вони хочуть свободи. Утім, в середнього класу та освічених людей скептичне ставлення до майбутнього  цих мітингів. Вони не вірять, що цей протест може призвести до успішної трансформації — а лише до серйозного кровопролиття».

Утім, за словами чоловіка, далеко не всі іранці виходять з мітингами на вулиці.

«Дехто також скептичний через те, що протести доволі агресивні, адже це дозволить владі застосувати ще агресивніші методи для його придушення. Я не можу сказати, що це масовий рух, і що абсолютно всі виходять на вулиці. Дуже багато людей просто спостерігають, хоч і висловлюють свою пасивну підтримку. Найактивніші ті, кому вже немає чого втрачати, або в кого почалися серйозні проблеми. Всі інші вичікують й спостерігають, що буде далі».

Попри суспільне незадоволення, настрої в країні навряд чи можна назвати монолітними. Частина іранців підтримує владу — 30 грудня в деяких містах відбулися великі марші на її підтримку. Контрпротести в містах збираються й досі, проте вони не такі чисельні.

Мітинг на підтримку політику іранського уряду біля мечеті Імама Хомейні у Тегерані, 30 грудня 2017 року. Мітингувальники тримають портрет духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї Фото: EPA-EFE/HAMED MALEKPOUR

Реакція влади

Влада країни звинувачує в організації протестів та дестабілізації ситуації «агентів іноземних спецслужб», зокрема США та Ізраїлю. Уряд застосовує силу для розгону мітингів, він закликає до припинення протестів та мирного врегулювання ситуації.

Аятола Алі Хаменеї у своєму Twitter написав: «В останніх подіях вороги Ірану об'єдналися і використали різні засоби, якими вони володіють. Включаючи гроші, зброю, політику та спецслужби, щоб створити проблеми Ісламській Республіці. Противник завжди шукає можливості та будь-яку щілину, щоб проникнути і завдати удару іранській нації».

Крім цього, влада застосувала цензуру в соціальних медіа — у розпал протестів у країні заблокували популярний мессенджер Telegram, через відмову адміністрації закрити канал одного з опозиційних видань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Битва титанів: що значить протистояння Ірану з Саудівською Аравією

Також в Ірані заблокували доступ до Instagram. Влада пояснила це рішення необхідністю «підтримання миру і безпеки громадян» і назвала його тимчасовим.

Своє слово сказав і президент країни. 1 січня Хассан Рухані заявив:

«Наша держава дасть собі раду з цією меншістю, яка викрикує гасла проти закону та побажань народу, а також ображає святість і цінності революції. Уряд не буде демонструвати жодної терпимості до тих, хто завдає шкоди державній власності, порушує громадський порядок і створює неспокій у суспільстві».

В Ірані заборонена діяльність багатьох іноземних медіа, тож більшість інформації надходить саме з соціальних мереж, якими, попри заборону, користуються через різноманітні сервіси.

Іран — авторитарна країна, де обмежена свобода слова та існує величезна кількість заборон, зокрема релігійних. Водночас, чинний режим клериків було встановлено внаслідок масових демонстрацій, що переросли в Ісламську революцію 1979-му. Тож іранська влада традиційно має особливе ставлення до протестів – намагається їх усіляко приборкати, але часом реагує на критику, граючись в керовану демократію. Громадське продовжує слідкувати за ситуацією.