ENRU
BBC

В очікуванні нового потопу: про які виклики говорили на Docudays UA 2017

Чотирнадцятий фестиваль документального кіно Docudays UA відбувся в Києві у кінці березня. Його супроводжували аншлаги, насичені дискусії, роздуми про нас і довкілля, і звісно, фільми про різне — затоплення острівних держав, суспільство споживання, дорослішання і навіть перший рок-концерт у КНДР.

Юність, жуки і тролінг на варті довкілля:

Підсумки Docudays UA 2017

Цього року в чотирьох конкурсних програмах було зібрано 49 фільмів, ще 49 було показано в 11 позаконкурсних добірках. Головною темою фестивалю стало довкілля та зміни клімату. Про найважливіші повідомлення цьогорічного Docudays UA ми розпитали арт-директора фестивалю, режисера Романа Бондарчука.

«Ми не розглядаємо тему так вузько, як зміна клімату. Ми для себе визначили таке слово, як середовище, тобто екологія — це не тільки повітря, яким ми дихаємо чи вода, яку ми п’ємо, це також зв’язки між людьми, питання зручності наших міст. І хотілося поговорити, як можна розбудовувати їх інакше, як можна їх змінювати, і показувати фільми на цю тему.

Наша титульна програма називається «4 градуси» і вона про те, як наші потреби в побуті, в опаленні наших зручних квартир, забезпеченні звичного комфорту сильно впливають на екосистему, біологічне різноманіття, той же клімат.

Окрім того, в нас були програми, які підтримують цю тему основну, наприклад, окрема була присвячена споживанню і ми назвали її «Покоління С».

В ній була чудова історія про трьох поварів, які вирушили на пошуки нових джерел їжі. Відомо, що біологічне різноманіття на Землі зменшується і в якійсь перспективі люди не зможуть їсти те, до чого вони звикли. І от вони їдуть в екзотичні країни, зустрічаються з різними шаманами, племенами і добувають всяких жучків-хробачків, готують із них круті страви та куштують. Це такий гастрономічний детектив-розслідування».

Трейлер фільму «ЖУКИ», реж. А. Йонсен

«Коли ми обираємо фільми, ми намагаємось не лякати людей, які й без того живуть під великим тиском, а навпаки показувати їм або успішні практики, або відповіді до викликів сьогодення. Той самий «The yes men. Згодні бунтують» — фільм, яким відкривався фестиваль, він про активістів, які намагалися боротися з процесами глобального потепління шляхом тролінгу компаній, які найбільше забруднюють навколишнє середовище, як Shell чи інші. Вони представлялися працівниками цих компаній, збирали конференції, презентації і доводили до абсурду власне той абсурд, який відбувається з благословення уряду, корпорацій, і з яким ніхто нічого не може зробити. Тому що насправді, якщо називати речі своїми іменами, то ці компанії справді знищують планету».

Трейлер фільму «The Yes Men. Згодні бунтують»

«Насправді в нас лише основна тема про навколишнє середовище. Але крім того, у нас є програми, які існують багато років. Зокрема програма для підлітків «DOCU/ЮНІСТЬ» і ми вирішили відкрити її цього року фільмом «Dixie Land», який ми колись почали як заставку для DOCUDAYS. У 2010 році нам здалося, що ми тут у підпіллі в Будинку кіно показуємо людям фільми, які збурюють до дії та надихають на якісь зміни в житті. Так само в Херсоні в Палаці дітей та юнацтва діти несуть музику, джаз і діють абсолютно всупереч обставинам. Там ми познайомилися з керівником цього дитячого оркестру — Семеном Ривкіним, який з 40-х років у тому підвалі вчить дітей. Починав він узагалі з того, що забирав саме вуличних дітей навчати. Це важливо, бо це якась знакова для Херсона річ і Семен Ривкін — знаковий учитель, в якого виросло близько семи поколінь музикантів, які зараз грають по всьому світу. Тобто це якийсь Байконур у Херсоні був, який запускав дітей просто в космос. Причому дітей, які до цього навіть не могли собі уявити, що можна жити так. Він вірив, що діти з благополучних сімей менш цілеспрямовані, ніж діти з якихось жорстких умов. Він обирав тих, хто буде гребти і досягати».

Трейлер фільму «Dixie Land»

Прощавай, людино?

«Прощавай, людино!» — так звучить цьогорічний слоган фестивалю. Як змінюється наше довкілля, як людина може його врятувати та як це пов’язано з документальним кіно, нам розповіла Оксана Алієва, екологиня, представниця Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та координаторка програми «4 градуси» на Docudays UA. 

Оксана Алієва, екологиня

«Зміни клімату спричиняють парникові гази. Що таке парникові гази? Це в першу чергу СО2, СО, метан, окиси азоту, які вивільняються при виробництві певної продукції на заводах. Вони вивільняються від транспортної галузі, від сільськогосподарської галузі, майже всі виробничі галузі спричиняють навантаження на довкілля і випади парникових газів».

Трейлер фільму «Демон скорботи»

«Саме парникові гази спричиняють постійне зростання середньорічної температури на планеті. NASA зафіксувало, що 2016 рік був найгарячішим роком в історії ведення спостережень. І той рівень викидів парникових газів, який країни зараз декларують, веде нас до підвищення середньорічної температури на планеті — 4 градуси до кінця століття. Науковці вважають, що прийнятним рівнем підвищення може бути 2 градуси. Для країн екваторіального поясу це вже критичне явище. Це призводить до опустелювання, до втрати сільськогосподарських земель, до голоду. А відповідно там, де є голод, там є експансія на інші території, бо люди змушені тікати та шукати собі нові заняття та землі. Але населення планети постійно зростає і ми не можемо дозволити собі залишати якісь території, вважати їх непридатними для існування і тікати. З часом ми вичерпаємо цю можливість.»

Трейлер фільму «ТулеТувалу»

«Ми маємо усвідомити, що є таке явище, як «кліматичні мігранти» — люди, які вже тікають від наслідків зміни клімату. Одна зі стрічок фестивальної програми «ТулеТувалу» розповідає про те, як змушені тікати мешканці острівної країни Тувалу, адже їхні острови просто зникають під водою.

Хороше є. І це те, що ще є шанс змінити те, що відбувається. Але діяти треба не просто зараз, а позавчора. Можна почати щось змінювати у своєму власному способі існування. Варто замислюватися чи те, що ми купуємо, завжди необхідні для нас речі: п’ята кофтинка, другі сонячні окуляри, їжа в пакуванні з пластику. Можна зменшити свій власний парниковий футпрінт  (вуглецевий слід — ред.) тільки відмовившись від м’яса. А якщо відмовитися взагалі від продуктів тваринного походження, то можна зменшити цей слід у тридцять разів. Тобто навіть просто перейшовши на таку дієту можна допомогти нашій планеті відновитися і давати можливість нам далі користуватися її ресурсами. Бо ми вже у великому боргу».

«Об’єктив» рекомендує

Фільми про навколишнє середовище нечасто набувають широкої популярності, але фільм «Перед потопом» гучно підняв тему глобального потепління ще й завдяки своїм авторам: продюсеру Леонардо Ді Капріо та режисеру Фішеру Стівенсу.

Вони зустрічаються з найвпливовішими людьми США, щоб підняти проблему зміни клімату й наголосити на її причинах і наслідках. Розвинуті країни наполегливо радять тим, що розвиваються, не повторювати їхніх помилок у своїй індустріальній діяльності: потрібно терміново перейти з видобуткових джерел енергії та відновлювальні.

Дивіться також: Об’єктив: реп і зубри в документальному фільмі «Асканія»