Очільниця «УкраїнаПрайду» каже, що поліція відмовилася приймати її заяву про цькування з боку ультраправих

Софія Лапіна
Софія ЛапінаСофія Лапіна / Facebook

Керівниця громадської організації «УкраїнаПрайд» Софія Лапіна, якій почали надходити погрози розправою після публікації особистих даних, заявила, що поліція Подільського району Києва відмовилася приймати її заяву. Вона буде домагатися її реєстрації через суд.

Про це Лапіна розповіла нам у коментарі.

Заяву вона подавала ще у вівторок, 20 липня, в Подільському районі Києва. За словами Лапіної, до Єдиного реєстру досудових розслідувань її не внесли і розслідування за її зверненням не ведеться.

«На сьогодні я уклала контракт із юридичною компанією "Міллер", яка буде супроводжувати ситуацію. Будемо через суд домагатися прийняття моєї заяви», — додала вона.

Протягом кількох днів ми намагалися дізнатися позицію поліції Києва щодо статусу заяви Лапіної, але відповіді так і не отримали.

Що передувало?

Софія Лапіна у грудні 2020 року стала співзасновницею «УкраїнаПрайду». Зараз вона є керівницею цієї громадської організації, а до цього працювала у громадських організаціях «КиївПрайд» та «Наш світ».

15 липня Telegram-канал «Катарсис» оприлюднив контактні дані Лапіної. Жінка заявляє, що після цього їй почали надходити образи та погрози. Крім того, зловмисники зламали її обліковий запис у Telegram та вели від її імені листування, а ще хотіли отримати доступ до її банківського рахунку.

У червні 2020 року центр прав людини ZMINA вже повідомляв про неодноразове переслідування Лапіної: це відбувалося зокрема після заходу «КиївПрайду».

Telegram-канал «Катарсис», який має понад 10 тисяч підписників, уже не вперше причетний до погроз українським правозахисникам. У березні 2021 року громадські активістки Ніна Потарська та Людмила Янкіна зазнавали цькувань саме через дописи у цьому та ще кількох ультраправих каналах.

Права ЛГБТ+ в Україні

Правозахисники зазначають, що злочини, скоєні на ґрунті ненависті через сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність постраждалих, правоохоронці ефективно не розслідують. А потерпілі часто не подають заяви в поліцію, остерігаючись подальшого переслідування чи цькування.

13 травня 2021 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль подав до Верховної Ради законопроєкт №5488, який передбачає покарання за дискримінацію й злочини на ґрунті ненависті. Зокрема, в законопроєкті вводиться поняття «нетерпимість», яка позначає упереджене ставлення щодо певної групи людей за низкою ознак, зокрема сексуальною орієнтацією та ґендерною ідентичністю.

Організація Об'єднаних Націй із 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року зафіксувала в Україні 18 погроз і нападів на журналістів, правозахисників, громадських і політичних активістів, представників ЛГБТ+ та людей, які їх підтримують, а також на представників нацменшин.

Моніторингова мережа Центру «Наш світ» у 2020 році задокументувала 188 випадків дій на ґрунті гомофобії чи трансфобії, дискримінації, а також інших порушень прав ЛГБТ+ в Україні.