Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка виступає перед народними депутатами на засіданні Ради в день його затвердження на посаді, Київ, 29 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

«Я не став нічиїм слугою, я був і залишаюся незалежним. А незалежного прокурора не можна змусити, його можна тільки звільнити», — сказав Руслан Рябошапка під час виступу у парламенті та зі словами, що йде для того, аби повернутися, покинув сесійну залу, не відповівши на питання депутатів. Після чого Верховна Рада відправила його у відставку, за проголосували 263 народні депутати. 

Руслан Рябошапка очолював Офіс генерального прокурора пів року. Чим він запам’ятався за цей час — в нашому матеріалі. 

Реформа прокуратури

У січні 2020 року з будівлі по вулиці Різницька, 13/15, зникла табличка «Генеральна прокуратура». Замість неї з’явилася інша — «Офіс генерального прокурора». Перезапуск органу був одним з етапів реформування прокуратури. До того ж замість місцевих прокуратур тепер мають утворити окружні, а регіональні знову стануть обласними.

Ще одним з етапів реформи стала переатестація чинних прокурорів (729 з них її не пройшли), залучення через конкурс нових, звільнення заступників генпрокурора Сергія Кізя, Дмитра Столярчука, Анатолія Матіоса, які дісталися Руслану Рябошапці «у спадок» від попередника — Юрія Луценка.

Також у прокуратурі створили департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Департамент здійснюватиме процесуальне керівництво та нагляд за досудовим розслідуванням у понад 200 справах, які ведуть СБУ та Нацполіція.

«Ідеться про глобальні та резонансні злочини, зокрема Іловайську та Дебальцевську трагедії, збиття літака рейсу MH17, захват АР Крим, «справу моряків», а також факти розв’язання та ведення збройної агресії Росії, системного катування та вбивства полонених українських військових і цивільного населення»,повідомили в генпрокуратурі.

Наприкінці лютого Руслан Рябошапка заявив про розробку законопроєкту про електронне судочинство, який має значно зменшити обсяг паперової роботи, пришвидшити рух матеріалів під час кримінального провадження та значно зменшити навантаження на працівників кримінальної юстиції.

«Сьогодні передав цей законопроєкт президенту. Після того, як Офіс президента відпрацює, у нас є сподівання, що президент внесе цей законопроект на розгляд парламенту», — сказав Руслан Рябошапка. За його словами, така система мала запрацювати до кінця року між НАБУ, САП і Антикорсудом, а до кінця 2021 року — в межах усієї системи кримінальної юстиції.

Виступаючи 5 березня у парламенті, Руслан Рябошапка наголосив на тому, що за три місяці роботи Офісу генпрокурора їм вдалося зробити те, чого не вдавалося за 28 років попередникам:

«Я не знаю, яким буде рішення парламенту, але, користуючись нагодою, хочу звернутися до людей, до кожного українця. 28 років українська прокуратура була інструментом тиску та політичних репресій. В цьому залі є люди, які відчули це на собі. 28 років ця інституція не мала жодної довіри людей. 28 років прокуратура була джерелом власного збагачення для обраних. Як результат — олігархи в прокурорських погонах. Ми робимо реформу прокуратури, яка, я вірю, вже увійшла в історію України»

Резонансні справи

Серед резонансних справ, якими встиг запам’ятатися Руслан Рябошапка як генпрокурор — справа вбивства Катерини Гандзюк. 

У лютому 2020 року прокуратура повідомила про затримання в Болгарії підозрюваного в організації злочину — Олексія Левіна-Москаленка, який зник за кілька тижнів після злочину та переховувався більше року. 21 лютого суд у Бургасі дав дозвіл на його екстрадицію, однак адвокати подали апеляцію.

Також у січні на Херсонщині правоохоронці спільно з Офісом генерального прокурора провели масштабну спецоперацію та оголосили нові підозри фігурантам справи — Сергію Торбіну та Ігорю Павловському за створення злочинної організації. Павловського знову відправили до СІЗО.

«Нарешті ми змогли зробити прогрес. Слідство було розблоковано. Ми знайшли Левіна. Багато з тих осіб, які переховувалися, притягнули вже до відповідальності», — сказав Рябошапка. Раніше він заявляв, що справу вбивства активістки не хотіли розслідувати, тому була змінена група прокурорів.

Батько Катерини Гандзюк відзначив ефективність роботи Руслана Рябошапки та звернувся з відповідною заявою до президента Зеленського. 

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

У грудні минулого року були оголошені три підозри у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Підозрюваними наразі є волонтери Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь. Суд взяв під варту Кузьменко та Антоненка, Яну Дугарь відправив під домашній арешт. На підтримку підозрюваних піднялась громадськість, яка вимагає їхнього звільнення.

Водночас Руслан Рябошапка заявив, що підозрювані можуть бути лише виконавцями, а важливо знайти замовників: «Україна ще має почути, хто був ініціатором цього жахливого злочину».

Згодом слідчі Нацполіції просили Офіс генпрокурора продовжити досудове розслідування до червня, тобто до шести місяців, Рябошапка продовжив до чотирьох та згодом визнав, що наразі доказів у справі недостатньо і слідству треба попрацювати над цим.

У жовтні минулого року Вищий антикорупційний суд відправив під арешт на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 10 мільйонів 623 тисячі 130 гривень колишнього заступника секретаря Ради безпеки та оборони України Олега Гладковського.

Його підозрюють у зловживанні службовим становищем та недостовірному декларуванні. За даними слідства, Гладковський домігся включення до державного оборонного замовлення та закупівлі за державний кошт вантажних автомобілів МАЗ 6317 (Богдан 6317) за завищеними цінами у дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2». Завод входить до складу корпорації «Богдан Моторс», бенефіціаром якої є Олег Гладковський. Як наслідок, держава зазнала збитків на понад 10,62 мільйона гривень. Гладковський вніс заставу, а згодом з нього зняли електронний браслет.

31 жовтня Верховна Рада зняла депутатську недоторканність з Ярослава Дубневича. Депутату оголосили про підозру у розтраті понад 93 мільйонів гривень через зловживання службовим становищем. У разі доведення вини Дубневичу загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі. 

За даними слідства, у 2015-2017 роках за сприяння Дубневича здійснювалися держзакупівлі для Укрзалізниці за завищеними цінами. Це спричинило збитки державі на понад 93 мільйони гривень. Суд арештував депутата на 2 місяці з можливістю внесення застави у розмірі 100 мільйонів гривень, Дубневич її вніс.

Наприкінці грудня Апеляційний суд змінив запобіжні заходи п’ятьом ексберкутівцям, яких обвинувачують у розстрілі майданівців у лютому 2014. Зрештою їх передали Росії в рамках обміну полонених.

Задля цього, за вказівкою Рябошапки, у справі змінили групу прокурорів — нові не чинили опір і погодились на зміну запобіжного заходу. Це викликало великий суспільний резонанс, активісти прийшли під СІЗО, де утримували беркутівців, щоб не допустити їх звільнення. 

Водночас Руслан Рябошапка пояснив, що ексберкутівців не очистили від кримінальної відповідальності.

«Ми повинні усвідомити, що те, як проводилось слідство, на жаль, не дало суспільству відповіді на ключові питання. До якості проведення слідства у нас виникають величезні питання. Частина матеріалів просто зникла, по інших моментах слідство просто саботувалося», — заявляв генпрокурор. 

За наказом Рябошапки ліквідували управління, яке займалося розслідуванням справ Майдану, цю роботу передали Державному бюро розслідувань. Також Рябошапка висловлював думку, що після звільнення з ГПУ керівника управління спецрозслідувань Сергія Горбатюка ефективність розслідування справ Майдану значно підвищиться.

На початку березня з’явилася інформація про те, що ДБР підготувало дві підозри експрезиденту України Петру Порошенку, однак генпрокурор їх не погодив. Рябошапка їх не підписав, імовірно, через певні недоліки, та заявив, що «ніхто та ніколи не диктував йому, як і коли підписувати документ»

Водночас лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вважає, що саме те, що Руслан Рябошапка не підписав підозри Петру Порошенку, і стало останньою краплею щодо його звільнення.

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка перед початком пресконференції в Генпрокуратурі, на якій він розповів про майбутню реформу відомства, Київ, 4 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Критика та підтримка

Коментуючи постанову про своє звільнення, Руслан Рябошапка наголосив на політизації процесу та істериці деяких депутатів, зокрема нардепа від «Слуги народу» Максима Бужанського.

«Люди оцінили, що робота негативна, ще до звіту генерального прокурора. Деякі з них тільки закінчили школу, але вже розуміють, як працює Офіс генпрокурора. Вони бачать, що нічого вирішити, «порєшать» в цій прокуратурі вони не можуть. Вони бачать, що нічого не можуть вирішити в НАБУ. Й коли є така конструкція, коли НАБУ працює разом із Офісом генпрокурора, це може призвести до неприємних наслідків для певних олігархів та їхніх підручних, очевидно, що це починає викликати занепокоєння», — зазначив Руслан Рябошапка.

Після появи інформації про ймовірне звільнення Рябошапки на його підтримку висловилася низка громадських організацій. У їхній заяві йдеться, що це перший генпрокурор, який розпочав масштабну «чистку» в системі прокуратури фактично в процесі реформи. 

«Спроба його звільнення свідчить про бажання негайно припинити будь-які зміни в системі. Зокрема, зупинити переатестацію прокурорів усіх рівнів», — йдеться у заяві. 

Також представники ГО підкреслили, що недоторканим залишається очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков та органи Національної поліції, і без уваги залишилася обіцяна реформа Служби безпеки України.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: