Чи існує «план Макрона» для Донбасу?

Чи справді новий президент Франції має власний план вирішення конфлікту наДонбасі, і в чому він полягає

Розблокувати Мінський процес та вивести його в конструктивне русло могла б ініціатива новообраного президента Франції Макрона — така думка лунає дедалі частіше з адміністрації президента.

Дипломатичні джерела в АП стверджують: документ під назвою «Формула Макрона» сам Емануель Макрон та канцлерка Німеччини Ангела Меркель мали передати президентові Росії Путіну під час окремої зустрічі на полях саміту G-20. Однак ні під час саміту, ні після нещодавньої телефонної розмови між Меркель, Порошенком, Макроном та Путіним інформації про документ так і не з’явилося.

Громадське розбиралося, чи справді новий президент Франції має власний план вирішення конфлікту на Донбасі та в чому він полягає. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переговори «нормандської четвірки»: миротворці ООН на Донбасі та неприпустимість «Малоросії»

З чого все почалося: зустріч Макрона з Порошенком

26 червня, за тиждень до саміту G-20, президент України Петро Порошенко зустрівся з новообраним президентом Франції Емануелем Макроном у Парижі. Підсумком зустрічі стали дві офіційні заяви щодо Донбасу. Макрон наголосив на необхідності «знайти конкретні рішення для виходу з кризи» уже під час наступного засідання лідерів країн Нормандського формату.

У відповідь на заяву французького лідера, Порошенко згадав про «формулу Макрона»:

«Наша домовленість — покласти на папір проекти можливих рішень нормандського формату. Можливо, вони й матимуть назву «Формула Макрона»​. Але на сьогодні ми зможемо пред’явити суспільству план принесення миру і деокупації сходу України».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми знаємо, хто все почав»: що Макрон сказав Порошенку в Парижі?

Невдовзі про «план Макрона» почали писати і українські ЗМІ, навіть наводити конкретні пункти. Деякі тези українському читачеві дуже добре знайомі — вони, по суті, повторюють пункти Мінських домовленостей.

Так у чому ж полягає план? Чи стане «план Макрона» іще одним у низці різних ініціатив з урегулювання ситуації на Донбасі — як-от «план Штайнмаєра» чи «план Мореля»?

За тиждень до саміту G-20 Петро Порошенко (ліворуч) зустрівся з Емануелем Макроном у Парижі Фото: EPA/ALAIN JOCARD/POOL

«План Макрона»: погляд з Банкової

За словами українських дипломатів, документ має одну сторінку і пропонує п’ять пунктів:

  1. Усі сторони повинні припинити вогонь.
  2. Важке озброєння повинно бути відведене від лінії розмежування.
  3. 5 найгарячіших точок на лінії розмежування повинні бути демілітаризовані.
  4. Місія ОБСЄ має отримати доступ до абсолютно всіх місць, як на підконтрольній українській владі території, так і на непідконтрольній.
  5. Усі заручники мають бути звільнені.

Якщо виходити з припущення, що «план Макрона» існує саме в такій версії, можна зробити висновок, що він серйозно перегукується з текстом Мінських домовленостей. В обох документах фігурують пункти про необхідність припинення вогню, розведення озброєнь та звільнення заручників — три пункти так званого «плану Макрона», зрештою, цілком і сповна повторюють Мінські угоди. Два інші — доступ ОБСЄ та демілітаризація п’яти точок — теми довготривалих дискусій тристоронньої групи в Мінську впродовж останніх двох років.

У чому ж полягає новизна «плану Макрона»? Чи містить він нові ідеї, які були б підставою виокремлювати пропозиції в окремий «план»?

В АП стверджують, що план полягає в системі двосторонніх поступок як Росії, так і України стосовно подій, які відбулися впродовж перших місяців 2017-го, за три роки після підписання Мінських домовленостей.

Поступка за поступку: формула «2 на 2»

У плані є пропозиція, яку умовно можна назвати «2 на 2», розповідають дипломатичні джерела Громадського в АП. Це система двосторонніх поступок, які дозволяють «обнулити» поглиблення російсько-українського конфлікту за останні місяці.

Так, наприклад, у першому пункті Путіну пропонується скасувати указ про визнання паспортів та інших документів «ДНР» та «ЛНР», підписаний 18 лютого 2017-го.

Натомість, Україна зі свого боку, гарантує мешканцям непідконтрольних територій Донбасу видачу українських паспортів, свідоцтв про народження та інших необхідних документів, що посвідчують особу.

Згідно другого пункту Україна має скасувати рішення РНБО від 15 березня 2017-го про економічну блокаду окремих районів Донецької та Луганської областей. Росія, у свою чергу, гарантує повернення власникам «націоналізованих» з 1 березня 2017-го року підприємств.

Формула стосується соціальних та економічних проблем, які поступово створюють прірву між контрольованими та неконтрольованими територіями. Наскільки реалістичним є її застосування та чи піде Росія на поступки — велике питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заради миру на сході українці готові до компромісів, але не до всіх — дослідження

Чи передали «план» Путіну?

Чи передали документ главі РФ на полях саміту великої двадцятки в Гамбурзі 8 липня також невідомо. Принаймні про це не згадували ні французькі, ні німецькі ЗМІ.

Після тристоронньої зустрічі під лунали традиційні заяви: потрібно виконувати Мінські домовленості, зупинити вогонь та відвести важке озброєння. Були це тези з «плану Макрона» чи ідентичні пункти мінських домовленостей — незрозуміло.

У нормандському форматі лідери чотирьох країн поспілкувалися телефоном 24 липня. За інформацією Громадського, розмова тривала дві години. Відомо, що сторони вирішили остаточно узгодити кроки щодо безпеки та продовжити роботу над дорожньою картою імплементації Мінських домовленостей.

Документ під назвою «Формула Макрона» сам Емануель Макрон та канцлерка Німеччини Ангела Меркель начебто мали передати президентові Росії Путіну під час окремої зустрічі на полях саміту G-20 у Гамбурзі Фото: EPA/PHILIPPE WOJAZER/POOL

Експерти в США: «запустити Мінськ з нуля»

Західні дипломати запевняють: Макрон таки намагається запустити Мінський процес з нуля.

«Так, Париж намагається почати з нуля, щоб розблокувати донбаський глухий кут. Так само, як це намагається зробити і Білий дім. Це робиться, щоби «звільнити більше простору» і уможливити переговори з Путіним щодо Сирії і тероризму. Це типовий підхід силовиків, які нині диктують умови у Вашингтоні і Парижі», — розповіли близькі до дипломатичних кіл експерти в США.

Водночас є розуміння, що Франція не зможе зробити значного прориву, що санкції проти Росії залишаться і навіть посиляться, і що альтернативи Мінську немає. Є розуміння, що Москва не хоче юридичної відповідальності за нелегальну окупацію Донбасу. Але ніхто не вірить у щирість Кремля і готовність, приміром, уплинути на те, щоби підприємства на окупованій території повернули законним власникам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Три роки Нормандському формату: Чого ще чекати від домовленостей України-Росії-Франції-Німеччини?

Новий план чи новий метод?  Що кажуть французькі дипломати

Дипломатичні джерела у Франції повідомили Громадському, що наразі «плану Макрона», як конкретного оригінального плану, який містив би певну кількість нових пунктів, не існує. Макрон, як і Олланд, прагнутиме насамперед змусити сторони дотримуватися Мінських домовленостей.

«Це не означає, що немає нових документів, нових рішень», — кажуть дипломати. Але Мінськ залишається основною лінією політики французького президента стосовно України.

Попри відсутність глобального плану, існує новий метод — «метод Макрона» щодо участі Франції у Нормандському форматі. Дипломати пояснюють, що новизна методу полягає в динамічності, політичній волі, прагматизмі та прагненні досягти чіткого та очевидного результату.

«Стиль Макрона сильно відрізняється від попередника. Він набагато реалістичніший та прагматичний», — розповідає в інтерв’ю Громадському Флоран Пармантьє, викладач Вищої школи політичних студій у Парижі.

Ентузіазм та харизму Макрона відзначають і французькі журналісти, які стежать за процесом.

«Макрон розраховує на свою харизму, динамічність, на ту хвилю, яку спричинило його обрання в усій Європі. Він сподівається, що ентузіазму та нетерпіння буде достатньо, щоби досягти прогресу старими засобами», — пояснює в коментарі Громадському Бенуа Віткін, журналіст газети Le Monde.

За цих умов, переконаний журналіст, Макрон провадитиме політику «маленьких кроків».

«Він не має якогось глобального плану. Крок за кроком намагатиметься розв’язувати конкретні проблеми. Таку саму тактику застосовували і раніше. Одна маленька відмінність: він хоче більше залучати ОБСЄ — не лише як силу, яка контролює дотримання перемир’я, але і як окрему інституцію в перемовинах, щоби сторони конфлікту — Росія, «ДНР»​ чи Україна — не могли перекладати один на одного відповідальність за порушення домовленостей», — пояснює Віткін.

Відтак, немає сенсу перебільшувати здатність Макрона оперативно вирішити питання Донбасу, уважають дипломати. Політика Макрона щодо України продовжуватиме політику Олланда, а не заперечуватиме її.

Водночас, відсутність якогось усесильного «плану Макрона», який розблокував би конфлікт на Донбасі, не має бути підставою для песимізму.

«Потрібно розрізняти коротко- та довгострокові цілі», — пояснює Громадському Александр Мельник, викладач геополітики у французьких бізнес-школах та міжнародний лектор.

Якщо в короткостроковій перспективі підхід Макрона не дуже відрізнятиметься від підходу попередника, то в довгостроковій його плани набагато амбітніші, уважає експерт:

«Він не діятиме, як пожежник, який намагається обмежити периметр розповсюдження вогню, аби перейти до інших, важливіших справ. Він воліє знайти вирішення конфлікту з метою оновлення європейської спільноти в дусі нового європейського Відродження, заснованого на цінностях свободи, демократії та права».

Чи обмежиться Макрон політикою «маленьких кроків» щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, чи запропонує амбітні довгострокові рішення, як для України, так і для Європи — питання, відповідь на яке з’явиться впродовж наступних п’яти років його президентського терміну.

В українському міністерстві закордонних справ зазначають: Макрон волів би опікуватися переважно безпековими питаннями.

«Макрон новий у цьому процесі. Він активний, сподівається, що вирішення можна пришвидшити, але насправді буде складно, адже треба розібратися в питанні. Водночас добре, що він робить спроби змінити переконання французького суспільства, ніби санкції проти Росії — це погано», — пояснюють високопосадовці МЗС.

Громадське направило запит до президентської адміністрації Франції — Єлисейського палацу, в якому попросило підтвердити чи спростувати існування «плану Макрона». На момент виходу матеріалу відповідь до редакції не надійшла.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram