Походження коронавірусу. Чи міг він утекти з лабораторії

Останніми днями ЗМІ та соцмережі рясніють повідомленнями про те, що у 2019 році, ймовірно, стався витік нового вірусу з китайської лабораторії — і це призвело до початку пандемії та смерті понад 3,73 млн людей у всьому світі. Вірусологиня Асель Мусабекова розповіла нашим колегам із видання «Vласть» про те, навіщо знадобилося досліджувати коронавірус, які претензії є до Китаю і як максимально вберегти себе від подібних пандемій у майбутньому.

Згадаймо, як починалася пандемія. У грудні 2019 року органи охорони здоров'я Уханю повідомили про випадки пневмонії, пов'язаної з невідомим коронавірусом, а 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про початок пандемії. Тоді часто згадували Уханський інститут вірусології, де в нульових почали досліджувати коронавіруси, і науковці попереджали, що один із видів кажанів у Китаї є природним резервуаром для коронавірусів, схожих на SARS (атипова пневмонія). Упродовж січня і лютого 2020 року інститут звинувачували в тому, що він був джерелом спалаху через випадковий витік. В інституті ці звинувачення відкидали.

Наприкінці березня цього року ВООЗ опублікувала доповідь за підсумками поїздки в Ухань, де було зазначено: пандемія, найімовірніше, почалася не внаслідок витоку з лабораторії.

У травні цього року в журналі Science вийшла стаття про те, що необхідні додаткові дослідження про причини початку пандемії. Ідеться не про штучне походження вірусу, а про те, що він міг «утекти».

26 травня президент США Джо Байден доручив спецслужбам провести розслідування версії про витік вірусу, який викликає COVID-19, із лабораторії інституту в Ухані.

Версії походження COVID-19

Нині є чотири версії походження коронавірусу.

Перша версія. Безпосередньо від господаря: від кажана — до людини. Можливо, людину в природному середовищі вкусив або подряпав кажан. Ці тварини — резервуар для величезної кількості інфекцій, особливо коронавірусів. Учені вже десятки років попереджають, що епідемії майбутнього, найімовірніше, будуть пов'язані з кажанами.

Друга версія. У ланцюжку міг бути проміжний господар: наприклад, кажан — панголін (геномна послідовність нового типу коронавірусу, виділеного у панголінів, на 99% збігається з геномом COVID-19 — ред.) — людина.

Третя версія. Людина могла заразитися під час поїдання м'яса кажанів.

Четверта версія. Вірус насправді міг з'явитись у штучний спосіб. Але йдеться лише про можливий витік із лабораторії — в жодному разі не про біотероризм. Витік має стосунок до питань безпеки, до того, як здійснюються експерименти і як штами вірусів повинні зберігатися в лабораторіях, де їх вивчають.

Причини, через які не довіряють Китаю

Історично Китай у таких епідеміях показав себе не з найкращого боку. Під час епідемії атипової пневмонії чи спалахів пташиного грипу Китай із запізненням ділився даними або надавав їх не повністю. А втім, будь-яка країна має право на таку потайливість, тому що вивчення вірусів часто позначене грифом «секретно».

В Ухані є вірусологічна лабораторія, яка, зокрема, отримувала гранти від Національного інституту здоров'я США. Ентоні Фаучі, головний інфекціоніст США, брав участь у колабораціях з інститутом, який має найвищий, четвертий рівень безпеки. Фаучі, до слова, є прихильником версії передачі вірусу від тварини до людини.

У самому Уханському регіоні небагато осередків природного коронавірусу, а от у Юньнані якраз мешкають кажани, заражені різними коронавірусами, і вони можуть бути потенційними джерелами, а працівники Уханської лабораторії їздили туди у відрядження. Також можливо (і це не заборонено), що вони привозили віруси в лабораторію та вивчали їхній уплив на людські клітини.

Біологічна інформація про гени, білки, будову різних молекул є у відкритому доступі. Будь-яку нову послідовність ДНК чи РНК кожної живої істоти або вірусу науковці повинні надсилати сайту National Center for Biotechnological Information, NCBI. Це Інститут біотехнологій США, головний світовий ресурс, який зберігає інформацію про гени всього живого, зокрема інфекцій. Так ось, Уханський інститут не завантажував туди послідовності РНК вірусів, над якими працювали його вчені.

Навіщо потрібно було досліджувати коронавірус у лабораторії

Кажани — резервуар коронавірусів, і вони постійно перебувають поруч із людьми. Тому слід вивчати коронавіруси, а також навчитися їх вирощувати, аби потім якомога швидше зробити ліки та вакцину, щоб знати, у чому слабкий бік вірусу.

Є десятки лабораторій, які вивчають кажанів. Там вирощують так званих гуманізованих тварин, у яких імунна система схожа на людську. І в такої мишки у клітці виростає людський білок, він вилазить на поверхню клітини, і науковці можуть використовувати її як модель для інфекцій. Тоді ця тварина може, наприклад, заразитися коронавірусом, і вона підходить для подальших тестів.

Про біологічну безпеку

Існують міжнародні документи, які регламентують, скажімо, те, що чумна паличка зберігається в певних умовах. Але насправді, коли йдеться про менталітет, культуру та якість аудиту наукових лабораторій, це відбувається по-різному. У Казахстані, наприклад, слабка законодавча база, якщо говорити про інфекційні захворювання. І недостатньо фахівців, а інститути й лабораторії недостатньо облаштовані технікою.

До того ж ми не ізольовані: неподалік розташовані вірусологічні лабораторії, великі міста й дика природа. І виникає питання людського фактора та банальної помилки. Витік можливий навіть у найбезпечнішій лабораторії.

За підтримки «Медиасети».