«Ми тільки почали, правильно бути дипломатами і сказати, що поки нічия», — коментує президент України питання «Хто кого?» на зустрічі з Путіним. На паризькому годиннику — перша ночі. Перший за три роки Нормандський саміт, а отже перші для Зеленського переговори щодо вирішення конфлікту на Донбасі, тривали майже 10 годин. З них російський і український лідери годину спілкувалися віч-на-віч.

І хоч прориву не відбулося, ключові питання, які не вирішувалися роками — як-от перегляд пункту Мінських угод про те, що Україна контролюватиме кордон на час виборів на Донбасі — не зрушили з місця, але й українська сторона, і Німеччина, і Франція воліють називати зустріч перезапуском переговорного процесу.

Сторони домовилися про певне просування й поступки. Це обмін полонених до кінця року за формулою «всіх на всіх» (за словами українського президента, йдеться про 72 людини, що перебувають на Донбасі), повне припинення вогню до 31 грудня, розведення військ ще на трьох ділянках, які будуть визначені в Мінську, продовження так званого закону про особливий статус у чинній редакції, розширення мандату СММ ОБСЄ. Наступна зустріч у «нормандському форматі» планується за чотири місяці. Як про це домовлялися — у репортажі hromadske.

Ми існуємо завдяки вам! Щоб ми і далі могли висвітлювати врегулювання конфлікту на Донбасі – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

Нові ідеї та старі кризи

Президент України Зеленський приїхав до французької столиці напередодні — в неділю, 8 грудня. З ним — численна команда: міністр закордонних справ Вадим Пристайко, помічник президента Андрій Єрмак, начальник Генштабу Руслан Хомчак, голова офісу Андрій Богдан, його заступник Кирило Тимошенко, перший помічник президента Сергій Шефір, глава СБУ Іван Баканов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко. Деякі приїхали «про всяк випадок» — аби в разі суттєвого прогресу домовлятися предметно. 

Чималою була й російська делегація — і очільник Газпрому Олексій Міллєр, і міністр енергетики Олександр Новак, і, звісно, радник Путіна Владислав Сурков, що курує питання Донбасу.

До початку саміту представники Офісу президента України озвучують нові ідеї, що пропонуватимуться. Як-от спільне патрулювання української й «народної» поліції на Донбасі, щоб хоч якось контролювати «ту територію».

Преса в очікуванні приїзду учасників «нормандської зустрічі» на подвір'ї в Єлисейському палаці, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Попри зауваження, що і Володимир Путін, і французький президент Макрон завжди запізнюються, зустріч в Єлисейському палаці розпочалась вчасно — о 15:00. Український президент приїхав на доволі скромному Renault, тоді як російський — на гігантському броньованому лімузині російського виробництва Aurus, який було доставлено у Францію з Росії.

Зеленський йде назустріч Макрону, не звертаючи уваги на голосні запитання російських журналістів про те, що саме він вважатиме успіхом на переговорах і чи приїде він на святкування 9 травня до Москви.

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) зустрічає президента України Володимира Зеленського в Єлисейському палаці, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) зустрічає президента України Володимира Зеленського в Єлисейському палаці, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Путін, який приїжджає останнім, крокує повз почесну варту, помітно шкутильгаючи. За планом, перед тим, як чотири лідери України, Росії, Німеччини й Франції ведуть перемовини разом, Зеленський і Путін, кожен окремо й по черзі, зустрічаються з Еммануелем Макроном і Ангелою Меркель. Це займає дві години.

І якщо в Україні бентежаться про те, чи молодий український президент обіграє «досвідченого кадебіста Путіна», західні медійники і аналітики майже в такому ж тоні обговорюють французького президента Макрона. Його вважають надто самовпевненим і нетерплячим.

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) зустрічає президента Росії Володимира Путіна в Єлисейському палаці, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) зустрічає президента Росії Володимира Путіна в Єлисейському палаці, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Напередодні Макрон заявив про те, що Європа не може розраховувати на США і НАТО, а отже в питаннях безпеки не можна не звертати увагу на Росію. А оскільки Макрону дуже хочеться продемонструвати швидкі перемоги, європейців турбує, чи не прагне той, влаштовуючи зустріч у Парижі, форсувати прогрес, якого немає. 

Особливо на тлі відчутної кризи вдома. У дні Нормандського саміту в Парижі триває масштабний загальний страйк проти пенсійної реформи — від 5 грудня не працюють школи, громадський транспорт. І попри те, що саме страйк — на перших шпальтах французьких видань, чи не всі великі західні видання цими днями пишуть про війну на Донбасі.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель приїхала до президента Франції Еммануеля Макрона в Єлисейсьий палац найпершою з учасників зустрічі, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Глухий кут перемовин

Сотні журналістів, що зареєструвалися на зустріч, в облаштованій під пресцентр розкішній кімнаті з позолотою і кришталевими люстрами з ажіотажем фотографують два невеличкі екрани. На них протягом кількох хвилин — відео без звуку: чотири лідери сідають за стіл переговорів. Це вся доступна інформація. Увесь час, поки триває розмова, жодних витоків, чуток.

Медіа намагаються вловити бодай щось: чи потиснув український президент руку Путіну? Фотографи цього не зафіксували, а в кімнату переговорів ті зайшли окремо — між ними була канцлерка Німеччини Меркель. Та про рукостискання повідомляє прессекретар Путіна Пєсков. Згодом, відповідаючи на питання «Чи можна потискати руку Путіну?», Зеленський відповів: «Чи ми хочемо результату, бо навіщо аж так далеко їхати, щоб плюнути в когось?»

Журналісти спостерігають за першим виходом «чотирьох» на екрані в пресцентрі, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Наталя Гуменюк/hromadske

Вже під час саміту підтверджується, що перемовинам тет-а-тет між Путіним і Зеленським — бути. Це ще одна інтрига. Після тривалих узгоджень, чи відбудеться зустріч до чи після саміту четвірки, всіх влаштував варіант, що після розмови сам на сам ті повернуться на вечерю з Меркель і Макроном. Таким чином, стане зрозуміло, чи є взагалі сенс президентам України й Росії спілкуватися між собою, але й вони у разі чого поінформують Париж і Берлін, про що йшлося.

Насправді ключове питання: а чи в принципі Путін приїхав домовлятися і чи готовий він бодай до чогось? Якщо українські, французькі, німецькі медіа мали змогу говорити з командами своїх лідерів напередодні, російські журналісти — як прокремлівські, так і незалежні — наполягають, що їх не брифували. Всі як один посилаються на той самий матеріал в російському виданні «Комерсант», де написано, що найбільше Кремль зацікавлений у тому, щоб все лишалося як є, і ні на крок не відійде від Мінського протоколу.

Найсуперечливіший в підписаному взимку 2015 року документі — 9-тий пункт, про почерговість: спершу вибори на Донбасі, а потім відновлення контролю над кордоном.

Ця суперечка заводила в глухий кут всі попередні «нормандські» перемовини й тривала три роки, адже зустрічей у цьому форматі не було з 2016-го. Та Єлисейський палац дав знати, що слова Зеленського про бажання переглянути цю почерговість «мають під собою легітимність».

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон, президент РФ Володимир Путін, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, Париж, 9 грудня 2019 року
Фото:

Мануель Легр

«Зустріч триватиме ще п’ять-десять хвилин», — такі повідомлення упродовж кількох годин присилають пресслужби медійникам. Спільна пресконференція і оголошення комюніке з результатами з 20:00 пересувається на 23:00. Ставити питання може одне медіа від однієї країни. І менш як за годину до виходу лідерів на публіку таки з'являється інформація, що про нові рішення — як-от повернення контролю над кордоном з РФ в районах окупованого Донбасу, реальну дату проведення виборів на Донбасі чи спільне патрулювання територіями — годі говорити.

«Чому ви такі похмурі?», — вигукуємо до української делегації, що проходить повз. «Все добре, просто всі втомилися», — ніби вдягають посмішку і голова Офісу президента Богдан, і його заступник Тимошенко. Помітно, що вони хвилюються й усіляко демонструють підтримку президенту й давньому другу, але намагаються не говорити зайвого.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.
Українська делегація після переговорів, Париж, 9 грудня 2019 року. Зліва направо: Кирило Тимошенко, Андрій Богдан, Вадими Пристайко, Сергій Шефір, Руслан Хомчак
Фото:

Анастасія Станко/hromadske

Оновлений план для Донбасу

Під час брифінгу між Зеленським і Путіним — Ангела Меркель і Еммануель Макрон.

«Ми заново запускаємо цей формат і сподіваємося до кінця року на обмін полонених», – говорить французький президент. Володимир Путін наголошує, що замість «всіх на всіх» обмін мають почати з «усіх встановлених на всіх встановлених». Український президент пізніше уточнить, що поки йдеться про 72 полонених, що перебувають на Донбасі. 

Як кажуть джерела hromadske, коли під час перемовин постало питання про полонених на території окупованого Криму або переведених звідти до Росії, Путін зробив вигляд, що здивований такою кількістю людей, і не був готовий віддавати тих, кого вважає «громадянами РФ». Зеленський додав, що розмова про розширення списку в цей день могла б стати перепоною для того, щоб до Нового року відпустили інших. Але вона продовжиться.

Ангела Меркель спокійно й виважено говорить, що зустріччю задоволена. Канцлерка Німеччини зауважує, що мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ розширять: тепер вона працюватиме цілодобово, а не 12 годин, як раніше. 

Серед інших домовленостей — повне припинення вогню до кінця 2019 року. Також у 3 населених пунктах до кінця березня 2020 року відбудеться розведення сил. Що це за населені пункти, говоритимуть у Мінську, але вони не будуть стратегічні, як-от Щастя. Меркель говорить про зони «біля Станиці та Петрівського». Протягом 30 днів Тристороння контактна група має погодити нові пропускні пункти через лінію розмежування. А ще — погодили оновлений план розмінування територій, уражених конфліктом.

Французькі аналітики в коментарі hromadske зчитують позицію Меркель і Макрона як таку, що вони «підтримують Зеленського, а прогнози деяких критиків про те, що український президент на цих перемовинах буде один проти трьох — такими, що не мали підстав». Вночі Єлисейський палац не давав окремих коментарів, все ж «для французького президента було важливо показати, що він привіз Путіна до Парижа, і хоча можливості вкрай обмежені, а Україна й Росія поки лишаються далекими одна від одної, обережний рух є».

Президент України Володимир Зеленський, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон, президент РФ Володимир Путін, Париж, 9 грудня 2019 року
Фото:

Наталя Гуменюк/hromadske

Окремим блоком у заключному комюніке йдеться про необхідність впровадити політичну частину «Мінська». Зокрема, «інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство згідно з версією, узгодженою “нормандською четвіркою” та Тристоронньою контактною групою». Окрім того, парламент України має проголосувати за продовження дії поки ще чинного Закону про особливий статус окремих районів Донбасу. Зеленський знову ж таки згодом пояснить: оскільки текст закону має бути узгоджений у Мінську, то для того, щоб не загрузнути, простіше лишити його стару редакцію.

«Контроль над кордоном і вибори — це і були найважчі питання, і у нас тут є розходження з російським президентом», — відповідає Зеленський на запитання hromadske.

Аргументуючи цю позицію, українська сторона наводила приклади: там, де вибори проводилися без контролю над кордоном, конфлікти зазвичай продовжувалися. Альтернативним компромісом могло б бути отримання остаточного контролю за дві доби до виборів — українські прикордонники встановлювали б його поступово, а напередодні голосування завершили б. 

Зеленський сказав Путіну й про те, що якщо «розведення відбуватиметься такими темпами, як зараз, то це станеться не раніше, як за 20 років, коли його (Зеленського), та й Путіна, вже не буде».

Президент України Володимир Зеленський, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон, президент РФ Володимир Путін, Париж, 9 грудня 2019 року
Фото:

Наталя Гуменюк/hromadske

Повернувшись до Меркель й Макрона, ніби шукаючи підтримки, Зеленський наголосив, що він би хотів більшого прогресу з усіх питань, але вирішити все за один раз неможливо. Все ж за чотири місяці має відбутися ще одна зустріч, приїхати на яку публічно погодився і президент Росії. Аби та відбулася, додаткових умов немає. Представники Офісу Зеленського також дали зрозуміти, що Путін безупину повторював одне й те саме: «Україна не виконувала домовленості», а отже “йому треба час”.

Відповідаючи на питання hromadske про те, чому Росія виступає категорично проти контролю України над власним кордоном на час виборів, якщо це може зсунути рішення конфлікту, Володимир Путін знову почав цитувати Мінські домовленості: «Навіщо розпорювати Мінськ? Розпоремо — посиплеться й інше».

Після формального виходу до преси всіх чотирьох лідерів Зеленський дав окремий брифінг для журналістів перед готелем Sofitel неподалік Єлисейського палацу. Мешканцям готелю довелося протискатися через пул української преси — близько 70-ти медійників — найбільше серед усіх ЗМІ на саміті.

Під час пізньої розмови Володимир Зеленський обережно підбирає слова, уточнює, що хоч зустріч присвячена Донбасу, але він згадував Крим. Він не атакував Путіна, посилаючись на дипломатію, так само не давав емоційну оцінку експрезиденту Порошенко. Але назвав помилкою заклик до протестів «Ні капітуляції» у Києві, «які Кремль використовував на переговорах як приклад радикалізації».

Неформальний брифінг президента України Володимира Зеленського з членами української делегації біля входу в готель, де зупинились українці, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Фото:

Наталя Гуменюк/hromadske

Вкотре Зеленський говорив, що пункт про кордон у Мінських домовленостях не є правильним, його підписував не він, але додав, що «можливо, за тих обставинах не можна було інакше».

«Путін хоче врегульовувати кожне слово. А я людина швидка: раз, раз. У Путіна інша природна біомеханіка. Складно домовлятися, чи можна буде далі — побачимо, але були моменти, в яких ми домовилися, і поступки були. Це був дуже складний діалог з дуже непростими людьми», — завершив президент України.

Найгірше, що може статися — не відбудеться нічого. Так оцінювала команда української влади переговори напередодні. Головне — хоча б якась динаміка — говорили члени команди Зеленського. Все пройшло, як очікували — кажуть тепер.

За підтримки Медиасети

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile