Популізм чи необхідність? Що відомо про повернення 30 тисяч грн для військових

Що змінилося з лютого?

З 1 лютого почав діяти новий порядок виплат. Вони тепер залежать від того, де перебуває військовий — у тилу чи безпосередньо в зоні бойових дій. У Міноборони пояснили, що 100 тисяч гривень залишилися для військових безпосередньо на лінії зіткнення; а також для окремих військових за час виконання бойових завдань. Їх виплачуватимуть:

• військовослужбовцям ракетних військ і артилерії;
• льотчикам за час виконання польотів у районах ведення бойових дій;
• морякам;
• військовим медикам (їх виділили в окрему категорію як військовослужбовців, що матимуть винагороду 100 тисяч гривень кожного місяця);
• зенітно-ракетним військам та протиповітряним військам, які виконують завдання в районі проведення бойових дій.

Винагороду в 30 тисяч гривень щомісяця за виконання бойових завдань отримуватимуть:

• військовослужбовці, які входять до складу угруповань Сил оборони країни та виконують бойові або спеціальні завдання згідно з бойовими наказами чи розпорядженнями командирів військових частин;
• військовослужбовці, які виконуватимуть завдання всебічного забезпечення угруповань Сил оборони;
• військовослужбовці, які перебувають у підрозділах, що зараховані до складу резерву Головнокомандувача Збройних сил України.

Військовослужбовець, який перебуває на лікарняному, за цей період винагороду в 30 тисяч гривень отримувати не буде. Водночас військовий, який зазнав поранення, контузії чи травми, що пов’язані із захистом Батьківщини, отримає винагороду в 100 тисяч гривень за весь час лікування. Також ця винагорода зберігається на час відпустки після лікування, якщо поранення було важким. Ступінь важкості поранення визначають військові лікарські комісії.

Але крім обмежень з доплатами, з 1 лютого збільшився розмір щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців у середньому на 50%. Тобто якщо військовий отримував 13 тисяч гривень (це мінімальне грошове забезпечення у 2022-му), то тепер отримуватиме понад 20 тисяч гривень — три мінімальні заробітні плати.

Як було раніше?

За ініціативи президента з початку повномасштабної війни додаткові виплати отримували всі військові та співробітники системи МВС.

Захисники на передовій отримували 100 тисяч грн, а решта військових, які не перебували на фронті, — 30 тисяч грн. Останні виплати поширювалися ще й, зокрема, на працівників СБУ, Держспецзв’язку, Державної служби надзвичайних ситуацій, Нацполіції, а також на строковиків та курсантів вищих військових навчальних закладів, які перебували за межами зони бойових дій та не виконували бойових завдань.

Чому обмежили виплати?

Основа причина — брак коштів. У бюджеті на 2023 рік закладені видатки на 2,6 трлн грн. Приблизно половину Україна планує отримати як доходи, а от решту коштів потрібно шукати — влада очікує на допомогу від партнерів.

«Нам із вами ще воювати. Не забувайте, що в нас є втрати. Родинам загиблих ми маємо заплатити по 15 млн грн. Пораненим теж. Це серйозне навантаження на бюджет, маємо бути до цього готовими. ЗСУ — найбільший роботодавець у країні. Роботодавець має розуміти свій ресурс. Ми ж не заробляємо, а тільки витрачаємо», — казав міністр оборони Олексій Резніков.

Ще однією причиною обмеження міністр назвав справедливість.

«Ми отримували сигнали саме від бійців про те, що хлопці, які реально на "нулі" і ризикують, отримують 100 000 грн. А сили забезпечення, які за 20-30-40 км, не ризикують так своїм життям, але теж отримують 100 тисяч. Це несправедливо», — зазначив Резніков.

Питання справедливості?

BBC отримали документ Генштабу ЗСУ, який свідчить про те, що українське командування не визнає зонами бойових дій низку територій, де бойові дії фактично відбуваються. Це може вплинути й на виплати військовослужбовцям, які там перебувають. Зокрема це стосувалося Херсонщини, про що нам розповідав офіцер ЗСУ Андрій Підлісний.

На тлі активного обговорення обмеження виплат народний депутат Дмитро Разумков подав до законопроєкту №8312 поправку: повернути на період воєнного стану додаткові щомісячні 30 тисяч гривень військовим та поліцейським незалежно від того, які завдання на них покладені та в яких районах вони проходять службу.

Повертати виплати він пропонує коштом обмеження зарплат високопосадовців. Згідно з поправкою, з квітня 2023-го і до завершення воєнного стану їхня зарплата не має перевищувати 67 тисяч гривень.

Однак депутат Ярослав Железняк заявив, що обмеження зарплат буде дуже малою економією, і для повернення надбавок, найімовірніше, доведеться змінювати держбюджет. Він зазначив, що раніше на виплати військовим витрачали 2,7 млрд грн на день.

Зазначимо, що держслужбовцям уже врізали зарплати, але це не мало результату. У 2020 році за ініціативою Володимира Зеленського Верховна Рада зменшила до 46 тисяч на місяць зарплати держслужбовцям та суддям на час коронавірусного карантину. Врешті Конституційний Суд визнав таке обмеження неконституційним і скасував його.

Закон про повернення доплат

10 квітня Верховна Рада підтримала повернення 30 тисяч гривень доплат для військових на час воєнного стану. Але одразу після ухвалення закону у парламенті зареєстрували проєкт постанови, яка блокує повернення військовим доплати.

Згідно з регламентом, якщо народні депутати зареєстрували проєкт постанови про скасування рішення парламенту, голова Верховної Ради не може підписати закон, поки Рада не скасує таку постанову. А отже, документ не може потрапити на підпис до президента й набути чинності.

Реакція на можливе повернення виплат

Зміни в порядку виплат викликали обговорення у суспільстві. Наприклад, ветеран Євген Дикий назвав повернення доплат хорошим рішенням, проте важливо, щоб ці гроші справді були в бюджеті. Відповідно до заяв посадовців, наразі цих коштів немає. Так, народний депутат і представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський заявив, що влада почала шукати гроші для відновлення виплат лише після ухвалення закону.

Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що рішення про повернення виплат — «це не про інтереси армії, це кроки, які роблять нас більш вразливими». Він згадав, що важливо відновити дію 52 статті Бюджетного кодексу, яка передбачає порядок і процедури внесення змін до бюджету. Дію цієї статті призупинили під час воєнного стану.

«Це дуже важливо, щоб уряд контролював будь-які зміни до бюджету. Звичайно, за умови збереження права депутатів їх ініціювати. Але саме уряд і Мінфін мають розуміти наслідки будь-яких рішень, правильно їх оцінювати й далі рухати. Ризик ухвалення популістських рішень, які є абсолютно непрорахованими, надзвичайно високий», — сказав Марченко.

Голова Нацбанку Андрій Пишний скаржився, що рішення про повернення виплат у 30 тисяч гривень військовим не допомагають Україні в переговорах з міжнародними партнерами, зокрема МВФ.

А представник МВФ в Україні Ваграм Степанян розкритикував повернення доплат, оскільки така зміна може негативно вплинути на економіку та призвести до зростання дефіциту в бюджеті у 2023 році. І зазначив, що українська влада повинна відновити дію 52 статі Бюджетного кодексу, про яку згадував Марченко.

Україна значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів, тож має рахуватися з їхніми зауваженнями.

Що ж тепер?

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков, а також очільники Нацгвардії, СБУ, МВС та ДПСУ надіслали до Верховної Ради лист щодо повернення виплат. У ньому вони попередили, що «черговий акт популізму може мати негативні наслідки» через розчарування військових.

Керівництво вказує, що ухвалений у квітні закон не враховує особливостей проходження служби в різних регіонах, не розв'язує питання, пов’язані з грошовою винагородою строковиків і курсантів; а також у ньому не зазначено джерело фінансування виплат.

Вони просять поки що не розглядати проєкт постанови, який блокує виплати. Натомість пропонують створити робочу групу з представників Ради, уряду та Генштабу ЗСУ, щоб до кінця травня спільно розробити законопроєкт, який урегулює питання оплати праці бійців.

А поки що продовжує діяти той порядок виплат для військових, який запрацював 1 лютого.