ENRU

Позбавлення кримчан громадянства України: що пропонує Порошенко?

62957f3020468498b
Президент Петро Порошенко пропонує внести зміни до закону «Про громадянство України» Фото: УНІАН
Взяв участь у «виборах» в окупованому Криму — втрачаєш українське громадянство. Так напередодні вирішив президент Петро Порошенко. 19 квітня він подав відповідний законопроект, який уже викликав чимало суперечок серед правозахисників і народних депутатів. Громадське розбиралося, які зміни пропонує цей документ.

Які зміни?

Законопроектом №8297 Петро Порошенко пропонує внести зміни до закону «Про громадянство України». Статтю 19 закону Порошенко пропонує дещо розширити кримським питанням.

У законопроекті зазначається, що набуття громадянства РФ у результаті анексії півострову Росією не є підставою для втрати громадянства. Проте повнолітній громадянин може бути позбавлений громадянства України, якщо скористався виборчим або іншим правом, чи виконав обов'язки, які на нього покладає іноземне громадянство.

З'ясовувати це пропонують, користуючись «даними публічних реєстрів державних органів, органів місцевого самоврядування іноземних держав, інформацією з офіційних веб-сайтів, офіційних друкованих видань держорганів, та/або документами, наданими такими органами».

Також позбавлення громадянства загрожує людям, які скористалася на території України під час виїзду або в’їзду в Україну паспортом іноземної держави, «що зафіксовано посадовою чи службовою особою Державної прикордонної служби України або іншого державного органу України».

Юридичні колізії

Законопроект Порошенко в кримському аспекті містить чимало протиріч. Так, підставами для втрати українського громадянства можуть стати дії, до яких людину примусила окупаційна «влада» Криму. Приміром, обов'язковий призов на строкову службу. Або участь у так званих «виборах» під загрозою звільнення з роботи, — а такі випадки неодноразово фіксували на недавніх «виборах» у Криму.

Поза тим, Україна не визнає анексію Криму й жоден з органів так званої «влади» півострова. І, звісно, жоден з документів, виданий окупаційною «владою» на тимчасово окупованій території, крім свідоцтва про народження або смерть, на підставі яких через суд на материковій Україні при наявності свідків можна отримати документи українського зразка.

Отже, яким чином все ж таки підтверджуватимуть використання громадянином виборчого або «іншого права» чи обов’язків, покладених на нього примусовим «громадянством» Росії на окупованій території, наразі незрозуміло.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ На двох стільцях: як українські посадовці продовжують вести бізнес у Криму

Якщо ж враховуватимуться лише загальні російські офіційні реєстри, то реєстр виборців містить й імена тих, хто на так звані «вибори» не ходив. А за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ, громадянства повинні позбавлятися і українці, що після анексії перереєстрували бізнес у Криму за російським законодавством.

На виборчій дільниці в анексованому Росією Криму, 18 березня 2018 року Фото: Johan Bäckman

Зокрема під це підпадають і менеджери, на яких де-факто записаний бізнес українських олігархів і політиків: завод «Кримський Титан» олігарха Дмитра Фірташа, гіпермаркет «Епіцентр» (у Криму «Новацентр К», — ред.) народного депутата Олександра Гереги, стивідорна севастопольська компанія «Авліта» олігарха Ріната Ахметова, парк-готель «Марат» народного депутата Ігоря Шкірі тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Кримська весна Фірташа»: як компанія скандального олігарха постачає сировину на анексований півострів

Водночас самі політики, чиновники й олігархи, які мають подвійне громадянство, теж мали б підпадати під дію змін до закону. Проте, як діятимуть норми і чи взагалі діятимуть проти народних депутатів, також неясно.

Без обговорень

За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, президентський законопроект не обговорювався ані з Меджлісом, ані з правозахисними організаціями, ані з народними депутатами з Криму, і в частині підстав для позбавлення українського громадянства викличе «обґрунтоване обурення» в жителів тимчасово окупованого Криму.

Рефат Чубаров повідомив, що президентський законопроект не обговорювався з Меджлісом Фото: УНІАН 

Проте, як Чубаров написав написав у Facebook, він упевнений, що при розгляді в профільних комітетах і на засіданнях Верховної Ради запропоновані президентом норми приведуть у відповідність до існуючого законодавства, зокрема, до закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Юристка Гельсинської спілки з прав людини Дарія Свиридова каже, що законопроект №8297 не передбачає позбавлення українського громадянства для жителів анексованого Криму, але, на її думку, також потребує доопрацювання.

«Законопроект установлює незаконність громадянства РФ, набуте мешканцями Криму на окупованих територіях, як це вже раніше встановила стаття 5 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Отже, норма, передбачена законопроектом №8297, про можливість позбавити особу громадянства України за участь у виборах чи реалізацію інших прав, наданих іноземним громадянством, суперечить законодавству, не повинна й не може застосовуватися до мешканців Криму. Але, очевидно, законопроект президента потребує уточнення та доопрацювання в профільних комітетах Ради за участі правозахисних організацій і фахівців у сфері громадянства», — сказала Дарія Свиридова в коментарі Громадському.

Будь-які ініціативи, якими пропонується позбавляти громадянства України тих, кому примусово надали громадянство РФ у Криму, суперечить Конституції України та міжнародному праву, додала вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залишатися українцем у Криму — спецрепортаж з окупованого півострова

Екс-народний депутат із Криму, а нині — голова правозахисного руху «Сила права» Андрій Сенченко, вважає законопроект «державною зрадою».

«Наслідки позбавлення громадянства громадян України, що мешкають на захопленій території Криму, можуть мати трагічний характер для нашого держави.

Внаслідок ухвалення цього закону, більшість людей, що історично мешкають на цій території, матимуть російське громадянство, а українських громадян там практично не буде.

[...] Таким чином, президент України Порошенко своїми діями створює для окупантів юридичні засади легалізації російського статусу Криму, з якими не зможуть не рахуватися наші західні партнери», — написав Сенченко у Facebook.

Широке поле для пропаганди

Президентський законопроект з неоднозначними формулюваннями став підґрунтям для нової хвилі російської пропаганди. Російські ЗМІ вибухнули новинами з яскравими заголовками: «Порошенко змирився з російським статусом Криму», «Порошенко публічно відмовився від Криму» тощо.

Так званий «глава Криму» Сергій Аксьонов дописав у Facebook про «чергову неадекватну дію керівництва» України, заявивши, що Росія, на відміну від України, нібито не вимагала від жителів півострова позбутися українських паспортів, адже «в багатьох кримчан на території України є родичі або майно». Водночас, за його словами, це було обов'язковою умовою при вступі на роботу чиновників, працівників правоохоронних структур, судової системи та інших.