Міністр оборони Ізраїлю Бені Ґанц заявив, що країна «не обов’язково» стоїть за нещодавньою пожежею біля установки зі збагачення урану в іранському місті Натанз. Неофіційно іранські посадовці стверджували, що вона сталася внаслідок кібератаки, ймовірно, з боку Ізраїлю чи США.

Про це повідомляє Reuters.

«Не кожен інцидент, який відбувається в Ірані, обов’язково пов’язаний із нами. Усі ці системи є складними, до них висуваються значні безпекові обмеження. І я не певен, що вони (іранці — ред.) завжди знають, як ними керувати», — зазначив Ґанц.

Нагадаємо, йдеться про пожежу 2 липня біля заводу зі збагачення урану в іранському місті Натанз, яка пошкодила одну з будівель. Тоді влада Ірану запевнила, що інцидент не призвів до загибелі людей і не загрожує радіаційним забрудненням.

Троє іранських посадовців розповіли Reuters, що за пожежею в Натанзі стоїть кібератака, а двоє з них — що до неї міг бути причетним Ізраїль. Утім відповідальність за інцидент узяло на себе невідоме досі угруповання «Гепарди батьківщини», яке заявляє, що є частиною «підпільної опозиції в спецслужбах Ірану».

Іранське інформаційне агентство IRNA в неділю, 5 липня, оприлюднило матеріал, де підтвердило, що будівля, яка зайнялася, була частиною комплексу з виробництва нових центрифуг — частини установок зі збагачення ядерного палива.

Зокрема, під час пожежі постраждали «високоточні вимірювальні інструменти», через що в середньостроковій перспективі робота комплексу в Натанзі буде ускладнена.

Нагадаємо, раніше іранські посадовці заявляли, що вогонь пошкодив «одне з промислових приміщень, де здійснювалися будівельні роботи».

У тому ж матеріалі IRNA непрямо зазначалося, що причетними до пожежі могли бути Ізраїль та США. Вочевидь, видання мало на увазі також і схожий інцидент 2010 року, коли на завод зі збагачення урану в тому ж Натанзі сталася кібератака за допомогою вірусу Stuxnet.

Вважається, що за нею стоять ізраїльські й американські спецслужби, але офіційно жодна з країн не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.

Натанз — найбільша установка зі збагачення урану в Ірані — розташований за 250 кілометрів на південь від столиці Тегерана. Там існують три великі підземні камери, які можуть вмістити десятки тисяч центрифуг.

Відповідно до ядерної угоди 2015 року, Ірану дозволялося збагачувати уран лише на 3-4% (тобто концентрація радіоактивних ізотопів Уран-235 мала складати 3-4%). У ядерній зброї використовується уран, збагачений на 90% чи вище.

У липні 2015 року Іран уклав угоду зі США і провідними країнами про відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, в тому числі — заборони на міжнародну торгівлю нафтою. Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки. Водночас низка країн, зокрема чинна адміністрація США та Ізраїль, висловлюють побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї.

5 січня 2020 року Тегеран оголосив про відмову від обмежень на збагачення урану, передбачених угодою, після авіаудару США по Іраку, внаслідок якого загинув іранський генерал Касем Сулеймані.

Щоправда, пізніше Іран уточнив, що угода «ще не похована» і країна готова повернутися до її виконання після зняття санкцій.

А наприкінці січня представник Організації з атомної енергії Ірану заявив, що Тегеран уже має достатньо потужностей, аби збагачувати уран до будь-якого обсягу, і готовий це зробити за відповідного рішення уряду.

Водночас глава іранського МЗС тоді ж зазначив, що Іран поки не відступатиме від положень ядерної угоди.

Поділитись: