Позика на $3 мільярди: чому Україна повертається на ринок облігацій

Внутрішня необхідність

На кінець липня 2017 року зовнішній борг України складав 37,44 мільярди доларів, з яких майже 15 — це позики від Євросоюзу, Європейського банку реконструкції та розвитку, МВФ тощо. Трохи менше 2-х мільярдів — від урядів інших країн. Проте більш ніж половина боргу (19 мільярдів доларів) — кошти, залучені від розміщення державних облігацій на ринку.

До рішення Мінфіну в обігу було 3 види єврооблігацій держави:

• 3 мільярди доларів простроченого «боргу Януковича», який Україна не планує повертати;
• 2 випуски по 1 мільярду 2014-го та 2016 року, що були гарантовані урядом США;
• 9 випусків стали результатом реструктуризації, проведеної Наталією Яресько у 2015 році.

Проблема в тому, що строк погашення чотирьох із цих випусків на загальну суму 3,6 мільярдів доларів припадає на 2019 — 2020 роки. На той самий проміжок часу припадають виплати з погашення кредиту МВФ на суму 3 мільярди доларів.

Для розрахунків з усіма кредиторами Україні доведеться за короткий проміжок часу «дістати» з міжнародних резервів великий об’єм коштів (більше третини нинішніх резервів). Щоби це не стало шоком на валютному ринку та не призвело до девальвації гривні, виплати потрібно розтягнути в часі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Ми не хочемо створювати надтягар, але повертати борги доведеться» — голова місії МВФ в Україні

Тож кредиторам, які тримають українські облігації зі строком погашення у 2019 — 2020 роках, Мінфін запропонував обміняти їх на нові, зі строком погашення 25 вересня 2032 року. Україні це дозволить «розвантажити» резерви та краще розподілити боргове навантаження в часі, а кредиторам — протягом усього строку отримувати свої 7,375% річних.

Водночас обмін не буде реструктуризацією — лише за згоди кредиторів Україна достроково викупить облігації, що нині перебувають в обігу, і натомість запропонує нові папери.

Як повідомив Мінфін, частину надходжень від нового випуску облігацій Україна використає для здійснення обміну/викупу облігацій дохідністю 7,75%, із погашенням у 2019 — 2020 роках на суму 1,16 мільярдів та 415 мільйонів доларів. Яку саме частину — залежатиме від попиту.

Тож перша причина випуску нових євробондів — це потреба відстрочити частину виплат за існуючими боргами.

Зовнішній контекст

Як будь-якій комерційній компанії потрібні кредити для ефективної роботи, так само майже будь-якій країні потрібні зовнішні запозичення. І що більше розвинена економіка, то більше коштів вона потребує: так, найбільший зовнішній борг у світі мають США, Японія, Великобританія та Німеччина.

Розвинуті країни позичають, насамперед, у приватних кредиторів — через випуск державних облігацій. Кредитори охочіше купують облігації країн із надійними економіками, адже це чи не найнадійніший спосіб зберігання грошей. Але в таких країн і найменші ставки — їхні облігації надійні, але неприбуткові. Японія, Швейцарія та країни ЄС останніми роками навіть випускали облігації із від’ємною дохідністю, тобто кредитори доплачували за зберігання своїх грошей.

У ситуації, коли «благополучні» країни знижують ставки, інвестори зацікавилися ризикованішими, але й вигіднішими пропозиціями країн, що розвиваються. Водночас попит мають саме довгострокові облігації, на 10 і більше років.

На цій хвилі навіть Аргентині, відомій інвесторам численними дефолтами за своїми зобов’язаннями, у червні вдалося розмістити облігації строком на 100 років зі ставкою 7,125%. Таку ж ставку на 10-річні облігації запропонував у вересні Таджикистан, що вийшов на ринок уперше в історії. Навіть Ірак, Венесуела та Пакистан у такий спосіб почали залучати кошти на ринку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВалютна свобода чи офшор: як Україні не стати криївкою для «чорних кас»​

Посеред цього інвестиційного буму Україна, яку понад три роки «вигодовували» МВФ та США, виглядає, щонайменше дивною. МВФ — позичає та контролює, ринок — позичає, бо довіряє. Рано чи пізно програма МВФ закінчиться і Україні знадобиться імідж кредитоспроможної країни.

Тому друга відповідь, чому Україна виходить на ринок — тому що може. Це дуже важливий маркер інвестиційної привабливості країни.

Вихід України на ринок із новими євробондами є дуже важливим маркером інвестиційної привабливості країни Фото: EPA/FRANK RUMPENHORST

Роль кредитного рейтингу

Питання, чи купувати державний борг тієї чи іншої країни, приватні інвестори вирішують, зокрема, й спираючись на її кредитний рейтинг. Його визначають міжнародні рейтингові агенції, найбільші з яких — Moody’s, Fitch та Standard and Poor’s. Якщо рейтинг низький, залучати кошти важко і дорого (вища ставка).

Від рейтингу держоблігацій країни також залежить рейтинг облігацій приватних компаній, тож їхні акції та облігації, що торгуються на міжнародних біржах, також утрачають довіру інвесторів.

У кінці серпня Moody’s підвищив рейтинг України з Caa3 до Caa2, це означає, що боргові зобов’язання все ще дуже низької якості та схильні до високого кредитного ризику (невиплати), але вже трохи наблизилися до межі надійності.

Як ішлося в доповіді рейтингового агентства, підвищення рейтингу обмежили, «тому що у 2019 — 21 роках Україна зіткнеться з важким тягарем обслуговування зовнішнього боргу, що потребуватиме додаткового фінансування в іноземній валюті, в обсягах більших, ніж можуть надати за цей період офіційні кредитори». Імовірна неспроможність України домогтися плавного рефінансування боргових зобов’язань Moody’s уважає ключовим ризиком.

«Для підвищення рейтингу українських емітентів знадобиться подальше зміцнення офіційних валютних резервів, що істотно знизить ризик рефінансування України, у такому сценарії рейтинг уряду України може бути покращено до Caa1», — ідеться в доповіді.

Повернення України на ринки приватного капіталу одночасно з викупом облігацій Мінфіном, полегшує навантаження на резерви у 2019 — 2021 роках та дозволяє поповнити їх іще на 1 — 1,5 мільярди доларів, щоправда, позиченими коштами.

А це, своєю чергою, сприятиме підвищенню кредитного рейтингу як України, так і великих агро- та металургійних підприємств. Полегшення доступу до зовнішнього фінансування не лише для країни, а й для бізнесу — третя причина випустити нові євробонди.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram