Президент Казахстану наказав стріляти на ураження без попередження, а заклики до переговорів назвав «дурістю»

Заяву президента цитує Telegram-канал ORDA.

«Правоохоронним органам та армії я дав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. За кордоном висловлюють заклики до сторін провести переговори для мирного розв’язання проблем. Яка дурість! Які можуть бути переговори зі злочинцями й убивцями?», — стверджує він.

Токаєв нагадав, що в країні триває «антитерористична операція». Він каже, що силами поліції, Національної гвардії та армії проводиться «масштабна і злагоджена робота щодо наведення правопорядку відповідно до Конституції».

Глава держави зазначив, що 6 січня ситуація у містах Алмати, Актобе та Алматинській області стабілізувалася. Введення режиму надзвичайного стану, за його словами, дає результати — по всій країні нібито відновлюється конституційна законність.

«Нам довелося мати справу з озброєними та підготовленими бандитами: як місцевими, так і іноземними... Їх треба знищити. І це зроблять найближчим часом. Сили правопорядку морально й технічно готові до виконання цього завдання», — заявив Токаєв.

Що відбувається у Казахстані?

На тлі масових протестів у країні 6 січня в місті Алмати заявили про проведення «антитерористичної операції». Журналісти та активісти з Алмати повідомили, що 6 січня на центральній площі міста, де перебували активісти й учасники акцій протестів, відкрили вогонь по людях.

Портал ORDA Kazakhstan повідомив, що під обстріл потрапила знімальна група телеканалу «Алмати»: загинув водій авто, а журналісту роздробило кілька пальців, його госпіталізували.

Станом на 7 січня влада Алмати повідомляє про 26 загиблих людей, 18 поранених і понад 3 тисячі затриманих, передає Telegram-канал «Vласть о главном».

Увечері стало відомо, що «антитерористична операція» силовиків поширилась і на Кизилординську область. За даними ЗМІ, унаслідок заворушень там постраждали десятки людей.

Чому протестують у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.