«Шукайте мирні шляхи»: в ООН закликають владу та протестувальників Казахстану утриматися від насильства

Її заяву цитує «Радио Азаттык».

«Люди мають право на мирний протест і свободу вираження поглядів. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані або скривджені, не повинні вдаватися до насильства», — стверджує Бачелет.

Також верховна комісарка ООН закликала звільнити всіх затриманих громадян, які «всього лиш реалізували своє право на мирний протест».

Вона також нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися з дотриманням суворих вимог до необхідності та пропорційності.

Натомість смертоносна сила, зокрема бойові патрони, слід використовувати лише у крайньому разі проти конкретних громадян для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення.

«Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам потреби та пропорційності», — наголосила вона.

Бачелет уточнила, що деякі права, зокрема право на життя, заборона на тортури та інше жорстоке поводження, а також право не наражатися на свавільне затримання продовжують застосовуватися за будь-яких обставин.

Вона також послалася на тотальне блокування інтернет-зв'язку в країні, який був повністю відсутній по всьому Казахстану з вечора до ночі 5 січня. Наразі інтернет в Алмати відсутній, в інших містах працює з великими перебоями, передає Telegram-канал «Vласть о главном».

«Відключення інтернету, що фактично обмежує доступ людей до інформації… не є відповіддю на кризу, але загрожує розпалюванням насильства та заворушень», — наголосила представниця ООН.

Вона закликає владу Казахстану забезпечити негайне та повне відновлення інтернет-послуг, які, зокрема, мають життєво важливе значення для служб невідкладної медичної допомоги під час пандемії COVID-19.

Що відбувається у Казахстані?

На тлі масових протестів у країні 6 січня в місті Алмати заявили про проведення «антитерористичної операції». Журналісти та активісти з Алмати повідомили, що на центральній площі міста, де перебували активісти й учасники акцій протестів, відкрили вогонь по людях.

Портал ORDA Kazakhstan повідомив, що під обстріл потрапила знімальна група телеканалу «Алмати»: загинув водій авто, а журналісту роздробило кілька пальців, його госпіталізували.

Станом на 7 січня влада Алмати повідомляє про 26 загиблих людей, 18 поранених і понад 3 тисячі затриманих, передає Telegram-канал «Vласть о главном».

Увечері стало відомо, що «антитерористична операція» силовиків поширилась і на Кизилординську область. За даними ЗМІ, унаслідок заворушень там постраждали десятки людей.

Чому протестують у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.