Привідкриті кордони і негостинний Шенген. Чому наявність авіарейсів до країн ЄС не означає, що вас впустять?

Хто дозволяє виїжджати з України?

Українці відмовилися підписувати згоду на депортацію. Тож усіх помістили у поліцейський відділок на території аеропорту. Після втручання консула вранці 5 липня їх забезпечили їжею, водою, та свободою пересування, але — в межах відділку. Зранку 6 липня Анні Левківській — єдиній українці, яка мала студентські документи у Греції, дозволили в'їхати після того, як їй зробили адвокатське та консульське клопотання. Інші ж пасажири залишаються у відділку — 7 липня їх мають випустити й відправити додому найближчими рейсами.

У подібну ситуацію потрапила й українка Анна Василюк, яка третього липня вирушила рейсом компанії Wizzair з Києва до Нюрнберга: у Німеччині студентка столичного вишу планувала провести два місяці на літній роботі у ресторані. У Анни та її подруги, з якою вона летіла разом, були дозволи на роботу (Arbeitsgenehmigung), однак не спеціальна робоча віза категорії D, яка вимагалась.

«В Україні наші дозволи подивились і без питань пропустили на рейс. А після прибуття на паспортному контролі сказали, що оскільки це робота в сервісі, а не медичній сфері, нас не можуть пустити зараз», — розповідає hromadske Анна. Її з подругою відправили додому. За словами дівчини, літак, у якому вони прибули до Нюрнберга, був заповнений лише на 10%, назад — майже наполовину. Частину пасажирів не допустили на літак ще у Києві, оскільки, наприклад, запрошення від родичів не було достатньою підставою для цього.

«За наш квиток “Київ-Нюрнберг” роботодавець запропонував кинути нам на картку гроші — моральне відшкодування, так би мовити. Сплачувати за повернення до Києва у нас ніхто не вимагав. Все було швидко: на паспортному контролі забрали валізи, поліція подзвонила й сказала наші імена, нас зареєстрували на рейс. Ми пройшли митний та паспортний контроль у супроводі поліцейських і зайшли в той самий літак, який вже був готовий вирушати. Потім у Києві заповнили декларацію про загублений багаж — і все», — розповідає Анна.

І в її ситуації, і у випадку з українськими мандрівниками в Греції, логічне запитання — чому люди, чиї документи не «вписуються» у дозволені умови в’їзду громадян до ЄС, усе ж таки мають змогу потрапити на борт літака? У Держприкордонслужбі пояснили hromadske, що не відповідальні за перевірку документів громадян і не дізнаються, з якою метою українці перетинають кордон.

У МЗС попросили громадян уважніше читати актуальні умови перетину кордону та наголосили, що інцидент з українцями у Греції стався через «певні помилки у роботі двох авіаліній». У посольстві України в Греції теж вважають, що основна відповідальність справді — на компаніях-перевізниках. При чому наголошують: мандрівників має насторожувати хоча б те, що регулярні перевезення Міжнародних авіаліній України чи грецьких авіаліній ще не відновилися, лише компаній-лоукостерів. Але річ не лише в них.

«Компанія зобов’язана перевіряти наявність документів: не справжність, не правильність, а саме наявність. Перевізник та його агенти, які стоять на стійці реєстрації, перевіряють, які документи для цієї країни потрібні, і якщо цей перелік є, значить, пускають людину на борт. За свої документи відповідає виключно пасажир», — каже у коментарі hromadske експерт з авіаційного права Андрій Гук.

Відповідно до міжнародного законодавства, фінансову відповідальність перед державою несе перевізник, «тому що інколи з пасажира неможливо нічого взяти: у нього чи коштів немає, чи просто це довго». Але потім перевізник має право виставити вимогу пасажирам, хоча, як правило, авіакомпанії цього не роблять. Вони просто не повертають кошти, які, наприклад, пасажир сплатив за квиток. Але щоби авіакомпанія вимагала штрафи — це буває надзвичайно рідко, каже експерт.

Хто за все це платить?

У випадку з українцями в Греції, компанії-перевізники зобов’язалися доставити пасажирів додому найближчими рейсами — за кошти авіаліній. Ганна Тіщенко розповіла, що вильоти заплановані на 17:10 (Ryanair) та на 21:55 (Wizzair), якщо тільки ці рейси відбудуться з Києва. У відповіді на запит hromadske в компанії Ryanair підтвердили, що найближчим рейсом повернуть в Україну 12 громадян.

Також зазначили, що перед вильотом клієнтів можуть просити заповнювати додаткові документи й уважно перевіряти усі обмеження на в’їзд до країн призначення. «Під час онлайн-реєстрації пасажири направляються на сторінку «обмежень подорожей через COVID-19», де вони зобов’язані підтвердити, що ознайомилися з актуальними обмеженнями до отримання посадкового талона», — кажуть у Ryanair.

«Перевізниками були компанії-лоукости, які несуть повну відповідальність і за міжнародним законодавством, і за грецьким, бо не мали права впустити на борт громадян, які не можуть в’їхати до країни. Відповідно до грецького законодавства, харчування та повернення громадян відбувається повністю коштом цих компаній-перевізників, на які також грецькою стороною буде накладено штраф — на кожного пасажира», — пояснила Ганна Тіщенко.

Здається, тут процедура зрозуміла. Складніше тим українцям, хто придбав квитки, але не зміг навіть потрапити на літак. Валерій та Ельвіра Алябушеви планували четвертого липня разом із сином летіти у туристичну поїздку до Валенсії: квитки брали ще у лютому за понад 25 тисяч гривень. Однак на літак їх не пустили, адже згідно з новими умовами туризм не вважається достатньою підставою для в’їзду в Іспанію. Після закриття кордонів та карантину ще навесні родина намагалася зв’язатися з компанією Ryanair, з якою мала летіти — але марно.

«Авіакомпанія не виходить на зв’язок. Ми намагалися дзвонити — очікування на лінії обійшлося у 600 грн, однак ніхто так і не взяв трубки. Нам не лишалося нічого іншого, як прибути на рейс та спробувати полетіти. Компанія пропонувала змінити дати вильоту, але за цінами, дорожчими, ніж ми купували ці квитки», — розповідає hromadske Ельвіра Алябушева.

За словами Ельвіри та її чоловіка, їх та кількох інших пасажирів, які теж планували летіти як туристи, зареєстрували на рейс, але потім в аеропорту утилізували їхні посадкові талони. На прохання співробітників аеропорту видати їм письмовий документ про відмову допустити на літак почули, що в «Борисполі» «не уповноважені це робити».

«Ми викликали поліцію — прийшов слідчий, ми написали колективну заяву і зараз її завіримо. Сподіваємося з цією заявою потім звертатися до авіакомпанії й нарешті отримати якусь відповідь. Тепер плануємо залучати адвоката, щоб він допоміг правильно складати претензії до авіакомпанії й намагатися усе-таки від неї отримати відшкодування або у вигляді грошей, які ми заплатили, але не отримали послугу, або хоча б ваучер із відкритими датами з можливістю полетіти за цим же напрямком», — каже Ельвіра.

Андрій Гук пояснює, що шанси повернути частину коштів у такому випадку, коли рейс відбувся, але людину на нього не пустили, справді є, але це буде відшкодування лише в межах тарифу. Якщо він не передбачає повернення грошей, відповідно, його може не бути, або буде з урахуванням штрафу.

«Подача до суду призведе тільки до повернення невикористаної частини квитка. Ніякі компенсації виплачуватися не будуть — тільки за умовами тарифу. Немає значення, чи брали ви квитки до пандемії чи нещодавно: це ризик пасажира і йому варто знати, чи буде обмежено йому в’їзд чи ні», — каже експерт.

Значно більше пощастило тим, чий рейс скасував перевізник: достатньо заповнити спеціальну форму щодо повернення коштів на сайті — і можна буде отримати відшкодування у повному обсязі. Якщо компанія, яка зобов’язана це забезпечити, не йде на контакт, можна звертатися до суду.

Як не потрапити у неприємну ситуацію?

Найвірогідніше, це питання актуальне для вас, якщо ви плануєте мандрівку і думаєте, куди ж придбати квитки, щоби вас точно пропустили через кордони. Або вже маєте квитки й не певні, чи відбудеться ваш рейс або чи не відправлять вас додому на паспортному контролі країни призначення.

У першому випадку перед тим, як починати планувати маршрут і замовляти квитки, відкрийте інтерактивну мапу на сайті Міністерства закордонних справ та прочитайте про умови в’їзду для українців до обраної країни або про режим транзитного проїзду. Також варто ознайомитися з інформацією на Facebook-сторінках посольств відповідних країн, де вона оперативно оновлюється.

Щоби впевнитися остаточно, чи пустять вас на борт літака, скористайтеся онлайн-сервісом timatic на сайті Міжнародної асоціації повітряного транспорту. Точну відповідь ви отримаєте після того, як заповните спеціальну форму.

Не зайвим буде звернути увагу і на умови, прописані на офіційному сайті Європейського союзу. А ще — на сайтах компаній-перевізників, якими ви плануєте скористатися.

У другому випадку, якщо є розуміння, що рейс скасують, варто цього дочекатися і лише тоді просити повернення повної вартості, пояснює Андрій Гук. «Якщо є розуміння, що країна вже частково відкрила кордони й рейс усе ж відбудеться, але без вас, тоді потрібно просити повернути кошти за правилами тарифу — ті, які можливо», — пояснює експерт.

У Міністерстві закордонних справ перед будь-якою мандрівкою також рекомендують:

• зв'язатися з авіакомпанією, туристичною фірмою чи тим оператором, через якого ви бронювали поїздку, та уточнити актуальний стан карантинних обмежень у країні й перевірити статус бронювання. Ситуація може змінюватись, тож, перебувайте з оператором на зв‘язку;
• паралельно зв’язатися з дипустановою України в країні, куди запланували подорож, а також із представництвом цієї держави в Україні. Офіційні органи зможуть надати найповнішу та найактуальнішу інформацію щодо чинних обмежень;
• вивчити умови страхового поліса: переконатися, що він покриває витрати, що можуть виникнути у випадку надзвичайної ситуації, зокрема інфікування коронавірусом;
• підготувати додаткові кошти на випадок надзвичайної ситуації: скасування зворотних рейсів та необхідність придбати нові квитки, вимушене перебування в країні понад запланований термін тощо. Також рекомендують взяти різні платіжні засоби: картки, готівку тощо;
• взяти з запасом необхідні медичні препарати на випадок вимушеної затримки за кордоном;
• перевірити стан здоров’я перед поїздкою.