Мальту охопили безпрецедентні протести. Протестувальники вимагали відставки прем’єр-міністра Джозефа Муската. Його звинувачують у покриванні своїх друзів та членів кабінету, яких допитувала поліція у справі про вбивство журналістки-розслідувачки Дафни Каруани Галіції у 2017 році. Зрештою 1 грудня Мускат оголосив, що залишить свою посаду на початку наступного року. У відставку підуть і кілька членів його кабінету, пов’язаних зі справою.

Родина журналістки припускає, що Мускат може бути безпосередньо пов’язаний із убивством. Дафна Каруана Галіція писала про офшорні рахунки його дружини, корупційні схеми соратників та навіть таємні платежі від уряду Азербайджану.

«Ми увесь час кажемо, що позиція Муската незбагненна, він мав піти ще давно, — сказала Reuters сестра журналістки Коріне Велла. — Надзвичайно нестерпно та ганебно намагатися утриматися при владі в такій ситуації. Коли стало відомо про те, що його офіс прямо причетний до вбивства Дафни, ніяких пояснень того, що він досі лишається на посаді, крім як щоб прикривати своїх працівників у співучасті у вбивстві, немає. Він це робить уже два роки».

У чому звинувачують прем’єра? 

Під тиском протестів Джозеф Мускат анонсував свою відставку у 2020-му, одразу після того, як знайдеться новий кандидат від партії, однак ні родину, ні протестувальників це не влаштовує. Вони вимагають його негайної відставки та відсторонення від справи. Все через бездіяльність.

У 2016 році були опубліковані перші матеріали так званих «Панамських паперів», в яких розкривалася інформація про офшорні рахунки політиків та інших публічних діячів. У них йшлося і про мальтійських чиновників, зокрема голови апарату прем’єра Кіта Шрембі та міністра енергетики Конрада Міцці — близьких соратників та друзів Муската.

У своєму блозі Каруана Галіція також писала про загадкову компанію «17 Black», яку пов’язували з цими ж двома політиками. Після її смерті стало відомо, що «17 Black» мала заплатити 5 тисяч доларів офшорним компаніям Шрембі та Міцці. А власником компанії є бізнесмен Йорген Фенек.

Минулого тижня поліція допитувала міністрів економіки та туризму та керівника апарату прем’єра. Кіт Шрембі та Конрад Міцці подали у відставку, а Кріс Кардона, міністр економіки — відсторонився. Попри те, що у справі фігурують імена соратників, прем’єр не вдався до дій — це й викликало обурення у суспільстві.

«Нас просто шокує розмах цього прикривання, — каже hromadske син вбитої журналістки Метью. — Прем'єр захищав керівника свого апарату та всіх корумпованих людей навколо себе, навіть коли продовжували з'являтися докази».

Обидва політики заперечують свою причетність до вбивства.

Мальтійський прем'єр Джозеф Мускат анонсував свою відставку у 2020-му (на фото — Мускат у Лондоні, Британія, 17 вересня 2018 року)
Фото:

EPA-EFE/FACUNDO ARRIZABALAGA

Як просувається слідство? 

Дафна Каруана Галіція загинула у жовтні 2017-го — її авто підірвали по дорозі додому. Вибух почув один із її дорослих синів, Метью. 

«Я очікував побачити якусь тінь людини абощо, але там не було нічого», — розповів він The New York Times.

Нині у справі четверо затриманих — троє виконавців та бізнесмен Йорген Фенек, якого звинувачують у співучасті. Про його причетність розповів Мелвін Теума, який був посередником та мав передати виконавцям 150 тисяч євро. Його затримали по іншій справі та відпустили в обмін на інформацію про вбивство Дафни Каруани Галіції. 

В руки медіа у вівторок потрапив лист, у якому Теума розповідає, що побоюється розправи з боку Йоргена Фенека та керівника апарату Кіта Шрембі.

Розслідування вбивства журналістки стало резонансною справою не лише для Мальти, а й для усієї Європи. Лідер найбільшої партії в Європарламенті Манфред Вебер сказав, що «вбивство журналістки, явно пов’язане з політикою, мусить мати чіткі політичні наслідки». 

На Мальті причетність прем’єра до справи викликала безпрецедентні протести. Попри те, що Джозеф Мускат двічі перемагав на виборах та був при владі шість років у період процвітання та соціальних реформ, нині люди обернулися проти нього — в один із днів в машини його та міністрів навіть кидали яйця.

«Ми ніколи не бачили нічого подібного. Мальтійці зазвичай не виходять на протести, — розповів hromadske редактор видання Times of Malta Герман Ґреч. — Журналістку підірвали, а люди захотіли висловитися. Це спричинило шок, особливо тому, що країна вважається досить безпечною. Тож мене не дивує, що люди досі в шоці, через два роки після злочину».

Ґреч також стверджує, що люди ставлять під сумнів об’єктивність суддів, адже серед них є й колишні політики. 

«Проблема в тому, що деякі представники судової системи — колишні політики, або мають певні зв'язки з політиками. Один із суддів був заступником голови Партії лейбористів. Попри те, що вони мають просто дотримуватися закону, люди запитують, чи не впливає їхнє минуле на ухвалення рішень зараз», пояснює журналіст.

Бізнесмен Йорген Фенек, якого звинувачують у співучасті у вбивстві журналістки Дафни Каруани Галіції, виходить з будівлі суду у Валлетті, Мальта, 29 листопада 2019 року
Фото:

EPA-EFE/DOMENIC AQUILINA

Чого хоче родина журналістки?

У Дафни троє дорослих синів — вони та інші родичі вимагають не лише розслідування вбивства, а й притягнення до відповідальності фігурантів її розслідувань.

«Ми хочемо справедливості для нашої мами та для її розслідувань. Одного без іншого не може бути. Мою матір вбили через її розслідування, тож з цього випливає, що неможливо досягнути справедливості щодо її справи, без того, аби притягнути до відповідальності корупціонерів», каже Метью.

Тож у понеділок, 2 грудня, родина подала судове опротестування щодо Джозефа Муската. У ньому вони закликають прем’єра утриматися від будь-якого втручання в справу, а також — вимагають незалежного розслідування вбивства журналістки.

«Одна з наших довгострокових цілей — це влаштувати урок для Європи, аби такого більше не трапилося», — наголошує Метью.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.
Двоє синів (праворуч) та чоловік (в центрі) журналістки Дафни Каруани Галіції зустрілися з делегацією ЄС щодо розслідування вбивства у Валлетті, Мальта, 3 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/DIMITRIS TOSIDIS

Чи безпечно сьогодні бути журналістом?

За даними Комітету із захисту журналістів (CPJ), за останні три роки у світі вбили 83 журналістів — багатьох саме через їхні публікації. Керівниця проєкту «Слідство.Інфо», яка також працювала над «Панамськими паперами», Анна Бабінець каже, що вбивства журналістів у світі є «тривожними дзвіночками», які показують, що навіть у розвиненіших, ніж Україна, країнах можливе насилля проти представників ЗМІ.

«Якщо ти комусь сильно можеш зіпсувати бізнес, особливо якщо коріння цього йде у зв'язки з криміналом, то це великий ризик», — каже Бабінець.

Вона вважає, що найкращий спосіб запобігти вбивствам — не полишати їхні розслідування. Наприклад, в OCCRP (Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності — ред.), з яким співпрацювала Дафна та словацький журналіст Ян Куцяк (його вбили у 2018-му) шукають журналістів, які можуть продовжити розслідування.

«Це хороший запобіжник для того, аби ті люди, які замовляють вбивство, розуміли, що з убивством журналістів їхні історії не будуть вбиті», — переконує Бабінець.

Однією з найгучніших справ за минулі роки стало вбивство саудівського журналіста Джамаля Хашогджі. 2 жовтня 2018 року він зайшов до консульства Саудівської Аравії в Стамбулі, аби отримати дозвіл для одруження зі своєю нареченою, але так і не вийшов з будівлі. Через кілька днів Туреччина заявила, що його жорстоко вбили працівники саудівських спецслужб за безпосередньої вказівки кронпринца Мохамада бін Салмана. Слідство у справі триває, однак країна заперечує, що бін Салман знав про вбивство.

Демонстранти біля парламенту Мальти у Валлетті вимагають відставки прем'єра Джозефа Муската та розслідування вбивства журналістки Дафни Каруани Галіції, 26 листопада 2019 року
Фото:

EPA-EFE/DOMENIC AQUILINA

У вересні того ж року у Словаччині вбили журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену. Він писав про фінансові злочини, а на момент загибелі разом з мережею журналістів-розслідувачів OCCRP працював над матеріалом про італійську мафію в Словаччині. 

Слідство знайшло замовника вбивства — ним виявився один із найбагатших людей країни Маріан Кочнер. Про погрози з його боку Ян повідомляв у поліцію напередодні своєї смерті. Однак рідні вважають, що до цього міг бути причетний не лише багатій, а й перші особи держави, йдеться в матеріалi OCCRP.

За останні роки поплатилися життями за свою роботу й українські журналісти. У 2016-му в Києві підірвали машину Павла Шеремета. Розслідування його убивства, яке посадовці публічно називали «справою честі», досі залишається незавершеним. 

У Генпрокуратурі повідомили, що відпрацьовують 4 версії. Перша версія слідства — це професійна журналістська діяльність Шеремета, друга — особисті неприязні стосунки, третя —дестабілізація обстановки в України, четверта — «помилка об’єкта» (автомобіль, який вибухнув, належав не Шеремету, а іншій особі — Олені Притулі). Про підозру нікому ще не повідомлено.

А черкаського журналіста Вадима Комарова у травні цього року побили — від травм він помер у лікарні. Він писав про корупцію на місцевому рівні. 

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», — сказав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile