ENRU

Страх і голод у Каракасі: чим живе Венесуела після протестів

7eb09777ff2e4f181
У Венесуелі ускладнилась гуманітарна ситуація - тривалий час у крахні бракує їжі та медикаментів Фото: EPA/SCHNEYDER MENDOZA

З початком президентства Ніколаса Мадуро Венесуела занурилась спочатку в економічну, а потім — у політичну кризу. Нещодавно в країні відбулися вибори, внаслідок яких владу отримали так звані Установчі збори — орган, що повинен написати нову конституцію. Втім, експерти заявляють, що нова влада зловживає повноваженнями, і країна рухається в бік авторитаризму.

Що відбувається у Венесуелі, як криза впливає на звичайних громадян, і чи є у протестного руху майбутнє — розповідає Громадське.Світ.

(Не)конституційні збори

30 липня в країні відбулися вибори Установчих (або конституційних) зборів — органу, який скликають для написання змін до конституції. Така ініціатива належить чинному президенту країни Ніколасу Мадуро, і проти неї активно виступала венесуельська опозиція.

Вона закликала бойкотувати вибори до установчих зборів і напередодні навіть провела свій альтернативний «народний» референдум. На нього винесли питання, чи підтримують громадяни ідею Установчих Зборів.

На референдум з’явилось понад 7 мільйонів людей, 98% з них, за даними опозиції, висловились проти плану Мадуро. Явка склала 38% — у порівнянні вона є доволі високою: на вибори Установчих зборів прийшло приблизно стільки ж людей.

Втім, жодних юридичних наслідків цей референдум не мав, і вибори таки відбулись. Тепер уся влада, по суті, сконцентрована в руках Установчих зборів — органу, який нараховує 545 осіб. Медіа та журналісти стверджують, що в цілому збори є лояльними до президента Ніколаса Мадуро.

ЄС та США, до слова, назвали вибори нелегітимними й відмовились визнавати їхні результати. Основні страхи ґрунтувались на тому, що під прикриттям змін до конституції у Венесуелі запанує авторитарний режим.

І вони мали під собою підґрунтя — адже попри те, що Установчі збори мають займатись написанням конституції, за законом на цей період вони мають майже необмежену владу.

Після виборів 30 липня уся влада у країні, по суті, сконцентрована в руках Установчих зборів (на фото - дільниця для голосування у Каракасі) Фото: EPA/HELENA CARPIO

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Революція голодних: чому протестує Венесуела

Минуло трохи більше ніж місяць після виборів — і страхи, схоже, стали реальністю. У перший же день роботи Установчі збори звільнили опозиційну генпрокурорку Луїсу Ортегу Діас, яка відкрито критикувала Мадуро. Новим генпрокурором обрали лояльного до президента Тарека Сааба — колишнього омбудсмена. Крім того, посилились утиски медіа й переслідування опозиціонерів.

У коментарі Громадському американський журналіст Коді Веддл, який зараз перебуває у столиці Венесуели Каракасі, розповів:

«Ми спостерігаємо, як Установчі збори починають діяти проти опозиції: генерального прокурора зняли з посади. Нещодавно з ефіру вимкнули два колумбійські телеканали — і також дві радіостанції. Установчі збори працюють не лише над написанням нової конституції, хоча це їхня офіційна мета, але по суті, також виконують функції уряду. Побоювання, що ситуація рухатиметься в бік авторитаризму, виявились правдою».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович по-латиноамериканськи: що треба знати про протести у Венесуелі?

Силовики оточили будівлю генеральної прокуратури і не дозволили звільненій Установчими зборами Венесуели Ортегзі Діас (в центрі) потрапити на робоче місце (архівне фото 5 сепрня) Фото: EPA/JUAN NEIRA

Опозиція — «вороги народу»

Та найважливіше — до повноважень Установчих зборів, зокрема, належить і розпуск Національної асамблеї (парламенту), яку зараз контролюють опозиційні партії. Саме тому Мадуро так наполягав на скликанні зборів, а опозиція так активно виступала проти його ініціативи.

Наразі у парламенті сконцентровані останні сили, які можуть чинити спротив владі у найвищій правовій площині. Якщо Національну асамблею розпустять — по суті, позбавлять опозицію найважливіших важелів упливу.

Попри те, що противники влади доклали усіх зусиль, аби зупинити вибори до Установчих зборів, їм це не вдалось. Після цього прийшло розчарування і страх — як сама опозиція, так і її прихильники зараз розгублені. Масові протести у Венесуелі, які здригали країну тривалий час, припинились.

Коді Веддл розповідає: «Люди втратили мотивацію виходити на вулиці — зрештою, опозиція також не закликає до протестів. Ми бачили декілька невеликих мітингів, але це однозначно не те, що було раніше».

Тим часом, користуючись владними повноваженнями й відсутністю протестів, Установчі збори посилюють тиск. Як повідомляє ВВС, 29 серпня збори одноголосно проголосували за те, щоб притягнути до відповідальності за «державну зраду» опозиційних лідерів країни.

Серед звинувачених — і колишня генпрокурорка Луїса Ортега Діас, а також голова парламенту Хуліо Борхес. Його назвали «справжнім ворогом народу Венесуели» через звернення до американських банків із закликом припинити купівлю венесуельських облігацій.

Як розвиватиметься далі ситуація з опозицією, поки не зрозуміло. Тим часом політична криза впливає не лише на владу, а й на простих людей.

Голова парламенту Хуліо Борхес (в центрі) також потрапив до списку звинувачених у «державній зраді» через звернення до американських банків із закликом припинити купівлю венесуельських облігацій Фото: EPA/CRISTIAN HERNANDEZ

Голод і дефолт

Найбільше від безладу у Венесуелі страждає населення. Внаслідок протестів у країні ускладнилась гуманітарна ситуація. Тривалий час у Венесуелі — країні з найбільшими у світі запасами нафти — брак їжі та медикаментів. Люди відчутно страждають від недоїдання, і йдеться не лише про бідняків, — розповідає Громадському американський журнаілст Коді Веддл:

«Це посилилось внаслідок протестів. Упродовж трьох років тут я бачив багатьох людей — і не лише з бідного класу, а й із середнього теж. Серед них були й мої знайомі, які просто втрачали вагу. Венесуела відома своєю красою — і люди тут завжди у формі. Але зараз багато з них втрачають вагу просто через те, що не можуть знайти їжі».

«Скорочуються поставки до магазинів, поставки медикаментів. Усе більше й більше людей шукають їжу на смітниках. І це ще сильніше вражає, бо Венесуела не мала б опинитись у таких умовах. Це країна з найбільшими запасами нафти у світі. І це країна, де формально умови для життя середнього класу є нарівні з американськими», — додає Коді Веддл.

Крім того, унаслідок американських санкцій Венесуела опинилась на межі дефолту. Ніколас Мадуро заявив, що такі дії Сполучених Штатів — спланований намір звести країну до збанкрутіння. Втім, Коді Веддл припускає, що цьогоріч дефолту, скоріш за все, вдасться уникнути, але він неодмінно станеться наступного року.

Країна з найбільшими запасами нафти у світі опинилась на межі гуманітарної кризи та проблеми нестачі продктів Фото: EPA/Miguel Gutiérrez

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Масові протести у Венесуелі: політична криза на тлі гуманітарної

Попри те, що санкції США спрямовані передусім на владу та венесуельські нафтові компанії, найбільше вони можуть вплинути на звичайних людей.

Венесуела — країна із сировинною економікою, яка трималась саме на видобутку та експорті нафти. Прибутки від цієї галузі йшли на гуманітарні потреби. Саме тому санкції можуть безпосередньо вплинути на венесуельське населення.

І якщо уряд не зможе забезпечити людей базовими продуктами — дуже ймовірно, що гуманітарна ситуація у Венесуелі значно погіршиться.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram