Жінка з собакою бере участь у референдумі за поправки до Конституції РФ на виборчій дільниці в Подільську неподалік Москви, Росія, 1 липня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/MAXIM SHIPENKOV

З усієї Росії проти правок висловився лише один Ненецький автономний округ — це свідчення того, що голосування та підрахунок голосів були цілком чесними, кажуть у Центральній виборчій комісії. Чому щодо цього є сумніви, як відбувалося голосування і що його результати змінять у житті росіян найближчим часом, пояснює hromadske.

***

Епопея із голосуванням за поправки до Конституції Росії закінчилась тріумфом Володимира Путіна: 77,9% росіян підтримали зміни. Головна з них — обнулення термінів чинного президента, що дозволить йому залишитися при владі до 2036-го. Явка на референдумі, що тривав тиждень — з 25 червня до 1 липня, попри коронавірус, склала понад 65%. 

Страсті за Конституцією

«Ми тепер в офіційній диктатурі. Суспільство мало б нарешті усвідомити свій політичний інтерес — і це не Путін, не диктатура, а свобода», — каже кандидатка в депутати московської Думи Юлія Галяміна на акції проти ухвалення поправок. Вона і ще кількасот людей, які теж не підтримують запропоновані зміни та «нове життя, яке почалося в Росії з першого липня», щойно Центрвиборчком почав публікувати перші підсумки голосування, вийшли на Пушкінську площу у Москві. Лозунги на їхніх плакатах: «Геть царя!», «Мозок треба міняти, а не Конституцію», «Я кажу своє “ні” злочинним поправкам».

Інша протестна акція відбулась вранці першого липня. На Красній площі активісти виклали тілами цифру «2036» — рік, доки Путін тепер зможе займати президентське крісло. За це їх затримали. Обурення правками висловили і в Києві біля посольства Росії.

Останній день голосування, який оголосили загальнодержавним вихідним, став кульмінацією тижня. Щоби ще більше заохотити росіян підтримати правки в останній день голосування, уряд вирішив 1 липня нарахувати давно обіцяні виплати родинам із дітьми до 16 років.

Жінка тримає плакат з надписом «Стоп поправки» під час акції протесту проти змін до Конституції Росії на Двірцевій площі в Санкт-Петербурзі, Росія, 1 липня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ANATOLY MALTSEV

Напередодні Путін вперше звернувся до росіян із закликом зробити вибір щодо правок, а першого липня і сам подав приклад та прийшов голосувати. Без маски — адже «президент повністю довіряє санітарним заходам, яких дотримуються на кожній дільниці», пояснили у Кремлі.

«Ми голосуємо за країну, заради якої працюємо і яку хочемо передати нашим дітям і онукам. [...] Поправки до Основного закону, у разі вашої підтримки, закріплюють ці цінності та принципи як вищі, безумовні конституційні гарантії», — наголосив Путін у зверненні.

Справді, в оновленнях до Конституції, вперше анонсованих у січні цього року, багато «моральних» нюансів. Так в основному законі країни з ініціативи самого Путіна тепер має з’явитися поправка про віру в Бога, буде закріплено інститут шлюбу як союз чоловіка й дружини, який держава зобов’язуватиметься захищати, а дітей вважатимуть «найважливішим пріоритетом державної політики». Також буде заборона на «переписування історії» й «применшення значення подвигу на захист Вітчизни», а російська мова вважатиметься мовою державотворчого народу.

Дещо зміняться повноваження та функції органів влади: у президента буде більше влади над Держдумою, а у Держдуми з’явиться можливість затверджувати міністрів та віцепрем’єрів. Прем’єр безпосередньо підпорядковуватиметься президенту, депутатам не можна буде мати подвійне громадянство, президенти після відставки зможуть пожиттєво залишатися сенаторами. А ще тепер Росія офіційно зможе ухилятися від виконання рішень міжнародних інституцій, наприклад, Європейського суду з прав людини. На думку президента РФ, ці зміни — для «внутрішньої стабільності Росії».

Але, звісно, на головній для Путіна поправці — анулюванні його президентських термінів у Кремлі ніхто не акцентував. Однак саме вона викликала найбільший резонанс і заклики опозиції бойкотувати голосування взагалі або голосувати проти. Путін, який понад 20 років переконував, що не вноситиме змін до Конституції, тепер в інтерв’ю телеканалу «Росія 1» пояснив, чому передумав.

«Якщо цього не буде, років через два, а я знаю це з власного досвіду, замість нормальної ритмічної роботи на дуже багатьох рівнях влади почнеться нишпорення очима в пошуках можливих наступників. Працювати треба, а не наступників шукати», — сказав Путін. У тому ж інтерв’ю він зазначив, що не відкидає можливості балотуватися на наступний термін у 2024-му. Таке довге правління оновлена Конституція дозволить виключно Путіну: у ній передбачено, що інші президенти можуть балотуватися щонайбільше на два терміни.

Президент Росії Володимир Путін на виборчій дільниці бере участь в голосуванні за поправки до Конституції, які обнулять його терміни як президента, Москва, 1 липня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ALEXEI DRUZHININ

Наскільки все це чесно?

Увесь тиждень голосування, що відбувалося у три способи — офлайн на дільницях, онлайн (лише у Москві та Нижегородській області) та «з доставкою додому» (щоби запобігти скупченням людей на дільницях) супроводжувалося новими й новими мемами. Від пародій на заборонений у Росії ролик про геїв, який нібито суперечить «традиційним сімейним цінностям» до жартів про голосування на дитячих майданчиках, зупинках громадського транспорту, в палатках, автобусах та багажниках автівок.

Щоби заохотити людей приходити на дільниці чи віддавати голоси онлайн, мерія Москви вигадала інтерактив. Одночасно з голосуванням за правки 25 червня стартувала й програма розіграшів «Мільйон призів»: проголосувавши можна було отримати сертифікат на суму від тисячі до чотирьох тисяч рублів та застосувати його на бажані покупки чи послуги. А у Красноярську паралельно з виборами влаштували вікторину на знання Конституції, і теж з призами.

Насправді до безпрецедентної процедури голосування було багато претензій. У поки чинній попередній версії Конституції немає нічого про умови онлайн-голосування, наприклад. Втім, провести плебісцит саме так в умовах пандемії коронавірусу дозволив Конституційний суд. Нічого проти процедури не мали й міжнародні наглядачі за виборами, значна частина з яких — прихильні до Кремля й відомі за кордоном своїми ультраправими поглядами. Голова Центрвиборчкому пропонувала називати голосування «унікальною акцією», і зазначала, що «процедура, яка проводиться згідно з нині чинною Конституцією, вже легітимізує нові поправки».

Члени місцевої виборчої комісії в захисних костюмах чекають поки чоловік голосує на порозі його квартири у Москві, Росія, 29 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

Сім'я бере участь в референдумі про внесення змін до Конституції РФ в себе вдома у Москві, Росія, 30 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

У висновку руху «Голос», який займався незалежним спостереженням за проведенням виборів, йдеться про те, що законність голосування — сумнівна, та і в його проведенні саме зараз не було жодної термінової необхідності. «По суті, проведення загальноросійського голосування для ініціаторів поправок насамперед було не більше, ніж піар-акцією, мета якої — не виявлення волі громадян, а формування необхідного владі уявлення про цю волю», — йдеться у заяві організації. 

Василь Вайсенберг, експерт «Голосу» у коментарі hromadske зауважив, що є питання щодо прозорості процедури пакування бюлетенів на дільницях. 

«Навіть у такому “кривому” порядку було зазначено, що урни мають опечатуватися щодня. Або бюлетені — складатися у сейф-пакети. І потім, уже після завершення голосування о восьмій вечора 1 липня їх мали витягати із сейф-пакетів та підраховувати. Але навіть у такому багатому регіоні, як Москва, три дні не було сейф-пакетів. Були звичайні пакети «Пошта Росії», які не мають спеціального захисту і не містять унікальних номерів. Крім того, голосування триває сім днів, і немає стільки наглядачів, які б могли стежити за тим, як воно проводиться. Громадська палата заявила, що знайшла 500 тисяч людей для цього. Але ми бачили, що там, де відбуваються якісь правопорушення, — ці люди від Громадської палати взагалі не беруть ніякої участі, не цікавляться тим, що відбувається, а часом і взагалі заважають людям фіксувати порушення».

Вайсенбергу вдалося перевірити ще один «прокол» системи: він зареєструвався на електронне голосування, але на дільниці йому були готові видати паперовий бюлетень. Фактично це означає, що проголосувати можна було б двічі — це вдалося журналісту «Дождя» Павлу Лобкову. Можна навіть і тричі, як це зробила громадянка Росії в Ізраїлі Яель Ільїнскі. Свій голос вона спершу віддала у посольстві Росії в Тель-Авіві, тоді в консульстві в Хайфі, а також за допомогою електронного голосування. Мешканцю Санкт-Петербурга Олександру Федосєєву видали два паперові бланки на різних дільницях (на одній з яких він встиг «відкріпитися») та відмовлялися анулювати один з них.

Чоловік на виборчій дільниці в Санкт-Петербурзі, Росія, 1 липня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ANATOLY MALTSEV

Були й інші порушення: так на деяких дільницях у Москві фіксували випадки, коли замість виборця проголосувала інша людина. Крім того, у двох столичних районах анулювали понад 600 бюлетенів через «збій» при голосуванні вдома: кількість бюлетенів вдесятеро перевищила кількість тих, хто мав голосувати, попередньо зареєструвавшись. Журналісти російської служби BBC ще й стали свідками роздачі коштів за голосування на виборчих дільницях у Підмосков’ї. Траплялися й неприємніші інциденти: 30 червня на одній з петербурзьких дільниць на журналіста «Медіазони» Давида Френкеля, який приїхав на місце після повідомлення про порушення, напав поліцейський і зламав йому руку.

Реальна явка на референдумі теж, найімовірніше, значно відрізняється від оголошених Центрвиборчкомом результатів, вважає російський незалежний аналітик Сергій Шпилькін. Він проаналізував графіки явки на голосуванні та співвідношення голосів «за»/«проти», і його висновок такий:

«На жаль, доводиться визнати, що результати “референдуму” на значній частині (а, схоже, більшій) дільниць країни намальовані, а реальне співвідношення “за” і “проти” становить приблизно 65% на 35% при реальній явці близько 42%».

Голосування вдома в селищі Востряково неподалік Москви, Росія, 25 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEI ILNITSKY

Голосування вдома в селищі Востряково неподалік Москви, Росія, 25 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEI ILNITSKY

«Унікальна акція» відбулася — що далі?

На референдумі за поправки голосували також на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Як повідомили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, окупаційна «влада» забезпечувала організовані поїздки мешканців Донбасу, які мають російські паспорти, до Ростовської області РФ. Голосували й в анексованому Криму — там понад 90% виборців схвалили запропоновані поправки. 

За кордоном росіяни не так активно підтримували поправки. У Відні, Берліні, Нью-Йорку та Лондоні понад 60% голосів були «проти». Але це не надто впливає на загальний результат. Його, до речі, не можна буде оскаржити, як на звичайних виборах — хіба що його може переглянути Конституційний суд лише за наявності спеціального запиту. Його можуть подати президент, Держдума, Рада Федерації чи регіональні парламенти, але малоймовірно, що це станеться. Ухвалені поправки мають майже одразу набрати чинності після підтримки їх більшістю голосів росіян.

Члени виборчої комісії в захисних костюмах з переносною скринькою прямують вулицею Москви в перший день голосування за поправки до Конституції РФ, Росія, 25 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/MAXIM SHIPENKOV

Загалом міжнародні експерти сумніваються, що впровадження поправок до Конституції «допоможе створити у Росії довговічну й ефективну систему управління замість авторитарної й персоналізованої, яку російський президент вибудовував роками». На думку наукового співробітника Chatham House і колишнього посла Великої Британії в Москві Ендрю Вуда, «рішення дозволити Путіну лишатися на посаді до 2036 року лише викриває той факт, що Росія до 2020 року не могла задовольнити життєву потребу будь-якої довговічної держави. Вона не могла впорядковано замінити новим урядом той, чий час уже сплив. І вона досі не може».

«Поправки до Конституції слугують короткостроковим цілям Путіна, дозволяючи йому уникнути будь-якого статусу невдахи. Збереження влади, що є далеким від будь-яких далекосяжних історичних перспектив, є рушійною силою для нього», — зауважив в коментарі Radio Free Europe/Radio Liberty Вільям Померанц, експерт з російського права у Центрі Вільсона в Вашингтоні.

Поділитись: