Новопризначена генеральна прокурорка України Ірина Венедиктова під час засідання Верховної Ради, Київ, 4 березня 2020 року
Фото:

УНІАН

Верховна Рада підтримала подання президента про призначення нинішньої очільниці Держбюро розслідувань Ірини Венедіктової на посаду генерального прокурора України.

За відповідне рішення проголосували 269 депутатів з 359-ти. Проти її призначення відкрито виступили фракції «Голос» і «Європейська солідарність».

Фото:

cкріншот

«Я зроблю все для того, щоб ви ніколи не подумали, що це рішення було помилкою. Я обіцяю народу України виконувати свої обов’язки сумлінно, чесно і сумлінно. Я обіцяю не продавати справи, не зливати їх. Я обіцяю прокурорам відновити потужну державну інституцію, щоб вони відчували себе незалежними», — сказала Венедіктова під час виступу у Верховній Раді.

Вона також пообіцяла прокурорам відновити потужну державну інституцію і будувати роботу прокуратури відповідно до міжнародних стандартів.

На запитання, чи планує вона скасувати амністію для учасників Майдану, про що вона заявляла раніше, Венедіктова сказала: «Давайте будемо чесними: або ми визнаємо, що суди в своїх рішеннях вже норми закону обходять. Тому прокурори повинні виконувати або кримінально-процесуальне законодавство, або закон».

Хто така Ірина Венедіктова?

Ірині Венедіктовій 41. Вона народилася в Харкові. Закінчила Харківську академію внутрішніх справ. Була була завідувачкою кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. Каразіна (з 2005 року), членкинею науково-консультативної ради Верховного суду, арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та суддею Третейського суду за медичними справами. Має звання доктора юридичних наук.

У 2016 році вона подавала свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду. Але участь в конкурсі провалила, отримавши бал «менше мінімально допустимого».

Перед другим туром президентських виборів Володимир Зеленський представив Венедіктову серед 20 людей зі своєї команди як експертку в області реформування судової системи.

У липні 2019-го Венедіктова пройшла до Верховної Ради України за списком президентської партії «Слуга Народу». Була третім номером у списку.

У грудні 2019 року президент Володимир Зеленський звільнив Романа Трубу з посади директора Держбюро розслідувань та призначив Ірину Венедіктову тимчасовою виконувачкою обов’язків голови ДБР. На цій посаді вона встигла відзначитись тим, що призначила своїм заступником адвоката Олександра Бабікова, який захищав інтереси президента-втікача Віктора Януковича в суді.

Обурення родин вбитих на Майдані щодо призначення Бабікова Ірина Венедіктова назвала інформаційною атакою проти Державного бюро розслідувань. 

«Спочатку щодо самих слідчих у справі Майдану, потім щодо призначеного керівника підрозділу. Зараз така ж сама ситуація відбувається й з заступниками директора — кожен хоче поставити свого, і ставки зросли», — заявила тоді Венедіктова.

Ірина Венедіктова також виступила за скасування Закону «Про амністію» для активістів Майдану. За словами Венедіктової, цей Закон «перешкоджає об’єктивно розслідування вбивства правоохоронців». 

«Було вбито 78 мітингувальників і 13 міліціонерів. З погляду справедливості, ми повинні пам'ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав. Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон потрібно скасувати», — зазначила Венедіктова.

У лютому 2020 року у ДБР, за головування Венедіктової, вручили підозру депутатці від фракції «Європейська солідарність» Софії Федині про погрози президенту Володимиру Зеленському. 

А в березні цього року Венедіктова подала позов до суду проти «Центру протидії корупції» та видання «Українська правда» через статтю, в якій йдеться нібито її чоловік впливає на призначення в Держбюро розслідувань. 

Нагадаємо, 5 березня Верховна Рада висловила недовіру і звільнила з посади генерального прокурора України Руслана Рябошапку. Після цього виконувачем обов'язків генпрокурора став заступник Рябошапки Віктор Чумак.

Перед звільненням сам Рябошапка наголосив, що реформа прокуратури, яку розпочали за його керівництва, вже увійшла в історію через масове очищення та оновлення.

«Постанова побудована на відвертій брехні та маніпуляції. Мене не цікавить думка Бужанського (ініціатора постанови про висловлення недовіри генпрокурору — ред.) про реформу прокуратури. Для мене найкращою оцінкою є лист батька Катерини Гандзюк, який висловив сподівання, що її вбивць буде покарано. На незалежного прокурора не можна тиснути — його можна тільки звільнити. Я йду — але лише для того, щоб повернутись», — підсумував Рябошапка й одразу покинув залу засідання.

Під час цього позачергового засідання Ірина Венедіктова розкритикувала роботу Рябошапки. Тоді вона заявила: «Організація роботи Офісу Генерального прокурора побудована таким чином, що зараз у понад тисячі проваджень ДБР не призначено процесуальних керівників і відповідно їх фактичне розслідування заблоковано. Але найстрашніше в цій ситуації, що Генеральний прокурор не лише приховує цей факт, а й заперечує».

В коментарі hromadske експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін, який займається аналізом діяльності українських правоохоронних органів, зазначив, що на посаду Генерального прокурора Венедіктову привела її лояльність до президента Зеленського.

«Я думаю, що проблема в тому, що вона «людина Президента», член команди. Тобто її посади в правоохоронній системі є результатом лояльності до Президента, а не професіоналізму. Тому шансів бути незалежною у неї не так багато, особливо зважаючи на долю попередника, звільнено з політичних мотивів», — коментує Крапівін.

Поділитись: