Увечері 10 листопада донецький «Шахтар» у Харкові грав із київським «Динамо» — «гірники» перемогли, але результат матчу забудуть набагато швидше, ніж расистський скандал, який розпочався під час нього. Тайсон, капітан «Шахтаря», показав у бік вболівальників «Динамо» середній палець. Перед цим з гостьового сектора нібито вигукували ксенофобські гасла й імітували крики мавп. Фанатів навіть попереджав диктор на стадіоні, та вони не зупинилися.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Після реакції Тайсона гравці обох команд підійшли пітримати його, а динамівці спробували вгамувати ультрас на трибуні. Суддя зрештою перервав матч. Коли гра відновилася, Тайсона видалили за неспортивну поведінку. Після фінального свистка тренер «Шахтаря» Луїш Каштру відмовився говорити про перемогу свого клубу, а натомість присвятив час пресконференції темі расизму.

Минув день — і вже зрозуміло, що це не просто черговий інцидент, а дещо більше: на підтримку донецьких бразильців висловилося вже багато світових зірок, серед яких Неймар і Роналдо, про ситуацію пишуть світові медіа, а під новинами на спортивних сайтах вирують сварки. До того ж Неймара не варто апелювати як до морального авторитета, але його підтримка Тайсону свідчить про винесення локальної ситуації в ширший інформаційний простір.

Сам Тайсон у своєму Instagram так прокоментував цькування та свою на нього відповідь:

«„Люблю свою расу, б’юся за свій колір. Усе, що роблю, — для нас, для любові“ [цитата з бразильських гіп-гоперів Racionais MC's].

Я ніколи не замовкну перед таким нелюдським і мізерним вчинком. Мої сльози були від обурення, неприйняття та відчуття, що я нічого не можу зробити у цю мить. Та ми рано навчилися бути сильними й готові битися. Битися за наші права та рівність.

Моя роль — бити в груди, іти з піднятою головою й завжди продовжувати боротьбу. У расистському суспільстві недостатньо не бути расистом, ми маємо бути антирасистами. Футбол потребує великої поваги, світ потребує великої поваги.

Дякую за всі повідомлення підтримки! Ми продовжуємо боротьбу. Скажемо „ні“ расизму!»

Багато користувачів українських спортивних сайтів одразу ж накинулися на футболіста через цитату на початку звернення — так, наче не було сторіч поневолення білими європейцями, а в Україні існує загроза „зворотного насилля“. 

Та ще більше Тайсона та Дентіньо (ще одного бразильця, який першим долучився до свого одноклубника) цькують за їхні сльози — вони заплакали просто на полі. Тут багато популярних штампів: і «чоловіки не плачуть», і «сльози мільйонера», і «маніпуляція емоціями», і навіть теорія про небажання Тайсона грати за «Шахтар» — буцімто він нацькує на клуб фанатів і змусить відпустити себе в омріяний «Мілан», а поки комфортно пересидить під дискваліфікацією. Ба й ті, хто на словах засуджує расизм, часто закидають Тайсону м’якотілість і водночас різкість — вони б не розплакалися й показувати середній палець не стали.

Дописувачі й коментатори відмовляються визнати, що емоційне насилля — також насилля. Багатії-спортсмени також можуть страждати через образи та вигуки фанатів, а виконувати свою роботу деяким з них через це може бути значно важче. 

Утім, головна проблема навіть не в цьому. Прояви расизму на матчі — це публічна дія, яка стосується не лише Тайсона чи загалом бразильців «Шахтаря», і навіть не лише усіх іноземців у складах обох команд — це нормалізація ксенофобії, яка стосується простору на стадіоні та простору поза стадіоном також. Так само як і гравці на полі, фанати на трибунах можуть тиснути на команду дозволеними методами, а забороненими не мають. 

З расизмом на стадіонах боротися доведеться. Робитимуть це чиновники Української асоціації футболу, керівники клубів і навіть поліція, але нам і самим варто частіше приглядатися до себе. Прикро, що багато дописувачів вирішують іти шляхом «звинувачення жертви». Нам часом бракує звичайної емпатії, аби зрозуміти бажання людини опиратися пригнобленню й ненависті на свою адресу.

Думка редакцiї може не збiгатися з думкою автора

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile