ENRU

Домашнє завдання для Ради: три реформи, які треба ухвалити у вересні

246e8a95d357cf721
Під час наступної сесії Раді доведеться повернутися до розгляду декількох ключових реформ Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН
Громадське згадує ключові реформи, які так і не проголосували під час шостої сесії народні депутати. 17 липня вони відпрацювали останній робочий день і пішли на літні канікули. Чомусь завадив конфлікт усередині профільного комітету, чомусь — особлива чутливість теми, а до чогось банально не дійшли руки.

Чи буде «осучаснення» пенсій?

У жовтні Кабмін планує провести осучаснення пенсій. Завдяки цьому понад 5 мільйонів пенсіонерів отримають вищі пенсії. Президент та прем’єр навіть улаштували змагання “хто більше народ любить”. Спершу Володимир Гройсман заявив про жовтневе підвищення пенсій за рахунок «осучаснення», а за кілька тижнів Петро Порошенко на засіданні Національної ради реформ звернувся до уряду з вимогою підвищити пенсії.

Але це лише яскрава обгортка, до якої уряд загорнув менш популярні заходи. Приміром, поетапне підвищення трудового стажу, яке, фактично, є непрямим підвищенням пенсійного віку. Адже якщо пенсіонерові виповнилося 60, але немає необхідного стажу, на пенсію він вийти не зможе. Хіба що через три або п’ять років. Інша новація уряду — зниження коефіцієнту трудового стажу з 1,35% до 1%. Або ж зменшення пенсій на чверть. Завдяки «осучасненню» скорочення буде не надто помітним. Але майбутні пенсіонери не дорахуються кожної четвертої гривні. Не відчують його хіба ті, хто отримує «мінімалку» — нижче вже нікуди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Без солідарності: яку пенсію отримають нинішні тридцятирічні

Таким планам аплодують у двох фондах: міжнародному валютному та пенсійному. В обох структурах розуміють: непопулярні рішення дозволять зменшити дефіцит бюджету. А якщо з Пенсійного Фонду ще й вилучать нехарактерні виплати, то може йому таки вдасться стати беззбитковим у найближчі 10 років.

Поетапне підвищення трудового стажу, заплановане в урядовому законопроекті, фактично є непрямим підвищенням пенсійного віку Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Проте уряд при трирівневій пенсійній системі вже вкотре відкладає запровадження другого елементу — індивідуальних накопичувальних рахунків. У Кабінеті міністрів побіжно згадали таку можливість тільки в статтях, що стосуються важких умов праці.

Частина підвищеного соціального внеску, який платитимуть працедавці, зараховуватиметься на індивідуальні рахунки працівників. Міністр соціальної політики Андрій Рева за накопичувальну систему, але запроваджувати її можна буде, коли Пенсійний Фонд стане бездефіцитним. Експерти таке затягування з боку Кабміну пояснюють тим, що накопичувальні індивідуальні рахунки, навіть за умови запуску з наступного року, — віддалена перспектива, а от гроші доведеться шукати вже зараз.

У парламенті теж добре розуміють вузькі місця пенсійної реформи, тому після активного обговорення підтримали законопроект лише в першому читанні, відклавши фінальне голосування на осінь. Імовірність того, що проект розглянуть одним із перших дуже висока. Інше питання, якою буде пенсійна реформа після другого читання: скільки додасться популізму і скільки залишиться здорових пропозицій.

Гроші поки не пішли за пацієнтом

Медичну реформу Міністерство охорони здоров’я розробляло більше ніж півроку. Поїздки в регіони, круглі столи, телевізійні ефіри, флешмоби в соцмережах — здавалося б МОЗ ґрунтовно підготувалося до реформування первинної ланки медицини. Зміни мали початися 1 липня з упровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом». Це базовий перелік послуг, за надання яких держава платить сімейному лікареві — 210 гривень на рік за кожного пацієнта. Що більше пацієнтів, то більше отримує медик.

Урядові законопроекти внесли та зареєстрували в парламенті 10 квітня. Головний з них — про фінансові гарантії надання медичних послуг — навіть розписали на комітет соціальної політики, а не профільний, з питань охорони здоров’я. В Уляни Супрун дуже непрості стосунки з його керівниками Ольгою Богомолець та Олегом Мусієм — таким чином намагалися запобігти блокуванню важливого законопроекту.

На боці МОЗ зіграв Президент Петро Порошенко, під керівництвом якого Нацрада реформ на початку червня схвалила пропозиції Супрун і рекомендувала народним депутатам підтримати їх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Невідкладна медична реформа: парламентський бар’єр

Однак голоси вдалося зібрати тільки за перше читання. У МОЗ зрозуміли, що реформа первинки відкладається на початок 2018-го, але сподівалися провести законопроекти ще до початку парламентських канікул. У міністерстві сіли з депутатами за один стіл і в рекордні терміни опрацювали більше 800 поправок до другого читання.

12 липня законопроект схвалив комітет, наступного дня мали голосувати в парламенті. Але парламентарі так і не знайшли часу на медичну реформу. Про неї згадали за 15 хвилин до закриття засідання. Тож Уляна Супрун та її команда чекатимуть осені. І домагатимуться, щоби закон ухвалили якомога раніше. Це дозволить не випасти з бюджетного процесу, адже підготовка головного фінансового документу почнеться вже в середині вересня.

На реформу медицини українські парламентарі так і не знайшли часу під час шостої сесії Фото: EPA/ANASTASIA VLASOVA

Змінити школу

Про цю реформу широкому загалові було відомо дещо менше ніж, скажімо, про медичну чи пенсійну. З іншого боку, вона не викликала стільки суперечностей. Над законопроектом, що передбачає зміни в середній освіті, МОН працював спільно з педагогами та експертами ще з 2014 року.

Точкові зміни, які стосувалися шкільних програм і не потребували законодавчого затвердження, уже почали впроваджуватися у школах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті» — інтерв'ю з міністром освіти і науки України

Починалася вона, як історія успіху. Іще торік улітку міністерка Лілія Гриневич офіційно презентувала концепцію «Нова українська школа», у жовтні 2016-го Рада в першому читанні ухвалила закон «Про освіту». У грудні Концепція отримала схвалення Уряду, а цьогоріч у квітні — Національної Ради реформ.

Навіть перед другим читанням у парламенті справи йшли непогано — профільний комітет ВР документ підтримав одностайно.

Але тим і ризиковані дедлайни — завжди є ймовірність не встигнути. Мабуть, у мінус освіті зіграла якраз відсутність резонансу довкола реформи.

У четвер, 13 липня, під стінами ВР на підтримку змін в освіті не було скандальних мітингів, у залі не блокували трибуну. Усю увагу забрало на себе зняття депутатської недоторканності з Михайла Добкіна та суперечливий закон про Конституційний суд. До освіти просто руки не дійшли.

Продовжити пленарну роботу, щоби закрити “борги”, такі як освітня реформа, депутати відмовилися. Уже наступного дня під час години запитань до уряду прем’єр Володимир Гройсман бідкався щодо проваленої реформи. І пообіцяв повернутися до неї у вересні.

До шкільної реформи парламентарі також повернуться у вересні Фото: Борис Корпусенко/УНІАН

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу

Варто зазначити, що законопроект «Про освіту» — рамковий, він декларує принципи і дуже загально описує майбутні зміни. Серед передбачених у законі нововведень — перехід на 12-річну середню освіту, сегментація на три рівні — початкова, середня і профільна старша школа, підвищення зарплати вчителів та ширші можливості для підвищення кваліфікації. Старт упровадження — з першого вересня 2018 року.

Чому голосування влітку було важливим для поступу реформи? Для повноцінного втілення і наповнення конкретним змістом у майбутньому потрібно написати кілька вужчих профільних законопроектів — про середню освіту, професійну освіту тощо, тож зволікання із законом гальмує підготовку. Окрім того, без закону немає можливості фінансувати підготовку вчителів та шкіл до наступного, дуже важливого навчального року. Підготовка для педагогів усіх перших класів була запланована вже протягом цього навчального року. Тепер проведення її у заплановані терміни і обсяги залишається питанням.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram