Розгін Майдану 30 листопада: у слідства немає достатніх доказів про злочини Цикалюка – прокуратура

У слідства наразі немає достатніх доказів причетності Руслана Цикалюка до розгону протестувальників на Майдані 30 листопада 2013 року. Нині Цикалюк є командиром київського полку поліції особливого призначення.

Керівник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, коментуючи розслідування Громадського, в якому ідеться про те, що Цикалюк брав участь в розгоні учасників Євромайдану у складі «Беркуту», зазначив: «ми знаємо всіх 200 працівників поліції, які були 30 листопада на Майдані». Проте доказів причетності Цикалюка до розгону протестувальників на Майдані наразі немає.

«Повідомлення про підозру здійснюються, коли є достатні дані, які викривають особу у вчиненні злочину. Якщо особі таке повідомлення не здійснено, значить слідчими прокурорами ці дані ще не отримані і, відповідно, робота триває», – сказав Горбатюк.

При цьому Горбатюк повідомив, що слідство щодо Цикалюка триває.

Громадське проаналізувало відео та фото розгону протестувальників у ніч на 30 листопада 2013 року. На них чоловік, схожий на Руслана Цикалюка разом із іншими спецпризначенцями бере участь у розгоні протесту. Сам Цикалюк заперечує факт свого перебування на місці розгону.

Громадське звернулося до компанії, яка займається портретною експертизою, її результати свідчать про те, що людина на зображеннях – саме Руслан Цикалюк. Також щонайменше два правоохоронці, які відмовилися називати свої імена, повідомили Громадському, що Цикалюк був у ніч розгону на Майдані, або впізнали його на відео.

Що сталося зі спецпідрозділом після заяви про його ліквідацію, як працює полк, створений на його базі – дивіться у спецрепортажі Громадського «Звичайний камуфляж».

«Беркут» існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1993 року. Після подій Революції Гідності «Беркут» розформували. 25 лютого 2014 року відповідний наказ підписав тодішній в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Значною мірою це відбулося лише формально, оскільки структура МВС просто змінила назву – тепер це полки поліції особливого призначення №1 і 2.

Базуються вони там само, де раніше був «Беркут». У двох полках, за даними поліції, продовжують служити 30% колишніх представників спецпідрозділу «Беркут». Серед них близько 20 зараз є фігурантами кримінальних справ щодо злочинів Майдану, 9 з них обіймають керівні посади. В МВС не вбачають підстав для їхнього звільнення, доки немає вироків у їхніх справах.

У розстрілах під час Революції Гідності підозрюються 23 екс-працівників київського «Беркуту». 18 з них втекли з країни, і зараз у розшуку, п'ятеро - на лаві підсудних. Справа щодо них слухається вже понад 2 роки в Святошинському суді Києва.

Екс-командир спецроти київського «Беркуту» Дмитро Садовник, котрий у вересня 2014 втік з-під домашнього арешту, отримав російське громадянство вже через два місяці після втечі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Місцями Революції Гідності: 5 років тому й нині — фотопроект Громадського до річниці Майдану

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 95 людей (82 мітингувальники та 13 силовиків).

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Старі «беркутівці» у новій поліції

30 листопада 2013 року представники спецпідрозділу «Беркут» витіснили протестувальників за межі Майдану Незалежності, застосували проти них силу й спецзасоби, приводом для цього слугувало встановлення новорічної ялинки в центрі міста, якому ніби заважали протестувальники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Все одно обрав би службу в «Беркуті» — обвинувачений у розстрілах Небесної сотні