Протестувальники, які виходить на вулиці Барселони й інших каталонських міст, керуються більше рішучістю до змін, аніж ностальгією за референдумом про незалежність регіону 2017-го року.

Про це в коментарі hromadske розповів Томас Гаррінгтон, професор іспанських студій Trinity College. Він зараз перебуває у Барселоні, де четвертий день тривають протести після рішення суду щодо ув’язнення каталонських лідерів. 

«Це дуже цікавий рух: з одного боку Барселона живе звичним життям, а з іншого — усі в курсі, що до певних частин міста доступ дуже обмежений. Здається, щодня і щоночі тут щось відбувається проти дії іспанського уряду», — зазначає Гаррінгтон. 

Очевидець каже, що рух протестувальників в Каталонії — доволі дисциплінований, не схильний до насильства чи вандалізму. Водночас, попри загалом мирний характер протестів, поліція намагається силою розганяти людей, через що час від часу стаються сутички.

Він також зауважив, що в п’ятницю, 18 жовтня, у регіоні знов плануються масштабні демонстрації. Очікується, що на вулиці вийде кількасот тисяч людей, які прямуватимуть автотрасами з різних провінцій Каталонії.

«Люди очікують дій, які б поліпшили ситуацію для ув'язнених каталонців. Повинно бути певне визнання несправедливого правосуддя. Гадаю, насправді протестувальники хочуть, аби іспанський уряд сів за стіл перемовин. Та ми далеко від цього. Іспанський уряд досі вірить, що через репресії позбудеться усіх цих проблем. Та це помилкова думка. Страху, який існував у суспільстві так багато років після диктатури Франко, який пережили покоління, більше немає. Люди, яким нині менш як 30, кажуть: чого ми не можемо мати таку демократію, яку ми б хотіли?», — сказав Гаррінгтон.

За його словами, медіа в країні, більшість яких підтримують позицію іспанського уряду, висвітлюють протести нереалістично. 

«Вони постійно пишуть, що рух занепадає, що у ньому панує дезорганізація. Водночас що помітно: люди перестали чогось очікувати від політичного класу і вирішили брати на себе відповідальність. У цього руху, звісно, й зараз є лідери, але це колективні лідери. Не забуваймо, що це — ті самі каталонці, які e 2017-му готували урни для голосування на референдумі та з якими усіляко боролася поліція. Зараз це працює так само: насамперед — це мережі людей, які співпрацюють», — резюмував він.

Протести у Каталонії спалахнули 14 жовтня — після того, як Верховний суд Іспанії визнав дев'ятьох каталонських лідерів винними в заколоті й розтраті у зв'язку з організацією референдуму про незалежність регіону у 2017 році. Ще трьох лідерів визнали винними в непослуху, але вони не відбуватимуть тюремне ув'язнення. 

Також Верховний суд видав новий міжнародний ордер на арешт колишнього лідера Каталонії Карлеса Пучдемона.

  • 1 жовтня 2017 року у Каталонії відбувся невизнаний центральною владою референдум про незалежність від Іспанії. Більшість голосів мешканці Каталонії віддали на референдумі за відокремлення від Іспанії. Іспанська поліція застосувала силу проти прихильників незалежності Каталонії. Жодна з країн світу не визнала референдум.
  • 11 жовтня 2017-го глава уряду Каталонії Карлос Пучдемон підписав декларацію про проголошення незалежності Каталонії в односторонньому порядку.

27 жовтня 2017-го Сенат Іспанії призупинив автономію Каталонії, застосувавши 155 статтю Конституції — у регіоні ввели пряме управління. Після цього Мадрид розпустив парламент та уряд Каталонії.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile