Юлія Тимошенко лідирує у соціологічних вимірах виборчих симпатій українців. З рейтингом 12,9% вона випереджає президента Петра Порошенка (8,4%). Лідерка «Батьківщини» ще в червні оголосила, що піде на президентські вибори і з того часу веде активну виборчу кампанію.

Юлія Тимошенко лідирує в соціологічних вимірах виборчих симпатій українців. З рейтингом 12,9% вона випереджає президента Петра Порошенка (8,4%). Лідерка «Батьківщини» ще в червні оголосила, що піде на президентські вибори і від того часу веде активну виборчу кампанію. Її складова — експертні форуми, на яких Тимошенко закликає громадян долучатися до обговорення нової стратегії для країни. 

У серпні вона презентувала проект Конституції, а 21 вересня оголосила «новий економічний план». До нового року Тимошенко має презентувати ще й мирний план для Донбасу. Громадське проаналізувало, що саме пропонує виборцю голова партії «Батьківщина».

Канцлер чи президент

Ключовий рецепт змін в країні від Тимошенко — нова Конституція. Лідерка «Батьківщини» пропонує скасувати посаду президента. Замість неї українці мають обирати канцлера, який очолить уряд. 

«Канцлер мусить обратися всенародно, я підкреслюю, одночасно списком кандидатів у депутати парламенту», — каже Тимошенко. Утім, вона не уточнює, як саме повинен формуватись уряд цього канцлера. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Вони працюють»: чим допомагають Тимошенко політконсультанти Трампа та Орбана

Запропоновану форму правління Тимошенко називає «парламентською республікою канцлерського типу». 

Ця модель нагадує систему, яка працює в США, де виборний президент формує уряд, а парламент може оголосити президенту імпічмент. Але США — не парламентська, а саме президентська республіка. Натомість у парламентській республіці, такій як Німеччина, законодавчий орган Бундестаг формує уряд та призначає його голову — канцлера. 

Нову Конституцію, яка повинна закріпити новий розподіл влади Тимошенко пропонує ухвалити на всеукраїнському референдумі. Й обіцяє ініціювати його після перемоги на президентських виборах. Тобто, вона йде в президенти, щоб скасувати цю посаду. А українців у такому випадку чекають іще й дострокові вибори канцлера.

Владу референдуму

Роль референдуму за Тимошенко повинна зрости. З його допомогою громадяни мають отримати змогу відкликати з посади канцлера та інших чиновників.

Ідея посилення народовладдя в українській політиці не нова. У 2013 році такий принципи відстоював Віктор Медведчук та його громадська організація «Український вибір». 

Тоді Медведчук пропонував запровадити три типи референдумів, та збирав підписи громадян для оголошення референдуму щодо вступу України до Митного союзу. Після Революції гідності Медведчук фактично згорнув цю діяльність.

У 2013 році принципи посилення народовладдя відстоював Віктор Медведчук та його громадська організація «Український вибір». На фото засновник громадської організації «Український вибір» Віктор Медведчук (праворуч) та радник президента Росії Сергій Глазьєв під час круглого столу на тему «Економічні аспекти стратегічного вибору України в питаннях взаємодії з країнами Митного союзу і Єдиного економічного простору» в Запоріжжі, 23 листопада 2012 року Фото: Олександр Прилепа/УНІАН

Ідею референдуму підтримує й депутатка Надія Савченко, яка недовгий час входила до фракції «Батьківщина» у Верховній Раді. У 2016 році вона пропонувала провести референдум щодо федералізації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Бабах»: у чому підозрюють Надію Савченко

Геть від МВФ?

За Конституцією, уряд та Національний банк відповідає за економічну ситуацію в країні. Але Тимошенко знайшла, в який спосіб критикувати за неї саме президента. 

Ідеться про «Стратегію економічного розвитку Україна-2020», затверджену на Національній раді реформ, яку очолює президент. Цей документ Тимошенко нещадно критикує, як і здобутки чинної влади в реформуванні країни. 

На її думку, влада провалила 144 реформи, а за час їхнього втілення, як стверджує Тимошенко, економічні показники держави та рівень життя людей лише погіршилися. 

Але критикуючи, Тимошенко не каже, що більшість згаданих нею реформ — результат зусиль переважно громадянського суспільства та міжнародних партнерів. 

«Я не вірю, що окремо взяте НАБУ, антикорупційний прокурор чи НАЗК може бути ефективними для боротьби з корупцією», — каже вона про судову та антикорупційну реформи. Але не згадує, що чи не вперше у своїй історії МВФ серед вимог до України для надання кредиту висунув умову — створення антикорупційних органів. А торік разом із послами країн G-7 рятував їхніх керівників від звільнення парламентом. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Порошенко — Раді: йдемо в Європу, але своїм шляхом, зигзагами

Ще Тимошенко вважає, що Нацбанк штучно ліквідовував банки: «Я переконана, що 90% ліквідованих банків повністю відповідали всім необхідним вимогам». Але очищення банківської системи провели знову ж таки на вимогу МВФ.

Головною причиною ліквідації чи націоналізації проблемних банків був розрив між номінальною та реальною вартістю застав по кредитах. Простіше кажучи, через кредитування власного бізнесу, зареєстрованого в офшорних компаніях, власники банків виводили гроші за кордон. 

Думку Тимошенко, щодо необґрунтованості націоналізації, до речі, поділяють і колишні власники Приватбанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Нині вони судяться з Україною у Високому суді Лондона.

Навряд чи сподобаються міжнародним партнерам і пропозиції Тимошенко про зменшення ставок податків. У 2015-му схожі пропозиції щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці висувала парламентська фракція БПП, однак МВФ наполіг на ухваленні більш поміркованого проекту уряду.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко презентувала власне бачення програми економічного розвитку України, яке навряд чи сподобається міжнародним партнерам, Київ, 21 вересня 2018 року. Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Найбільш криміналізованим Тимошенко називає податок на додану вартість і пропонує замінити його податком з продажу. Проте один з авторів її нового економічного курсу Сергій Терьохін у 1994 році розробляв закон саме про запровадження НДС. 

Тимошенко не виступає проти співпраці з Міжнародним валютним фондом. Однак під час презентації економічного фонду годину критикувала заходи, які МВФ від 2014 року намагається запровадити в Україні для реформування економіки та фінансового сектору. 

Уперед, до інновацій

Головна економічна мета Тимошенко — домогтися щорічного зростання ВВП на рівні 7%. Для порівняння, уряд прогнозує, що за підсумками цього року цей показник зросте на 3,2%. Кандидатка в президенти обіцяє здійснити перехід від сировинної до інноваційної моделі й побудувати соціальну ринкову економіку. «Рівні правила для всіх. Ні монополіям», — обіцяє Тимошенко. 

Лідерка «Батьківщини» планує створювати інноваційні кластери, зокрема наукові та технологічні парки. Але не каже, як мають оподатковуватися підприємці, які працюватимуть там. Треба нагадати, що під час свого першого прем'єрства Тимошенко боролася з вільними економічними зонами (ВЕЗ) та територіями пріоритетного розвитку (ТПР), прихильником яких був її попередник Віктор Янукович, і пишалася, що ліквідувала їх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Заочні дебати українських політиків: шарм, нудьга і чужі заслуги

Упроваджувати інновації Тимошенко пропонує традиційними для України методами — створити Міністерство інноваційного розвитку та ухвалити Національну інноваційну стратегію. Тобто технологічний прорив повинен відбуватися під контролем та за планом держави. 

За іронією, тексту програми нового економічного курсу Тимошенко, що проголошує пріоритет технологічності, на момент публікації не було онлайн (від 28 вересня з документом можна ознайомитися тут). 

Утопія для гривні

Найпростіше економічне послання Юлії Тимошенко — стабільний курс гривні. «Насправді курс гривні, який встановлюється за бухгалтерськими документами Національного банку, мусив бути 11-13 гривень за долар», — переконує кандидатка.

По суті Тимошенко пропонує повернутися до фіксованого курсу гривні. Прихильником такої моделі свого часу були прем'єр Микола Азаров та голова Національного банку Сергій Арбузов. У 2012-2013 роках вони продовжували тримати курс долара на рівні 8,2 гривні, попри те, що аналітики оцінювали реальний курс на рівні 11-12 гривень. Для підтримки курсу НБУ постійно мусив викуповувати на ринку надлишок гривні, використовуючи для цього свої резерви. Це призвело до вичерпання резервів та стрімкого обвалу курсу навесні 2014 року. 

Після Революції Гідності керівництво НБУ перейшло до «плаваючого» курсу долара, який визначає ринок. До речі, також на вимогу міжнародних кредиторів України. До того ж, аналізуючи ситуацію з курсом, кандидатка в президенти чомусь не згадує про економічний ефект анексії Криму та війни на Донбасі.

Юлія Тимошенко наголошує: проекти Конституції та нового економічного курсу наразі вона пропонує тільки для обговорення. Але схоже, що спершу кандидатка має пояснити, де вона буде брати кошти в разі, якщо міжнародні партнери не погодять її план реформ і відмовляться кредитувати Україну. 

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile