ENRU

Пенсії, компенсації та статус зниклих безвісти: що Рада не/змінила для Донбасу

3506e537a05852316
Місцеві жительки в бомбосховищі в Петровському районі Донецька, Україна, 24 квітня 2015 року Фото: EPA/NIKOLAI GONTAR
Компенсації за зруйноване житло, пенсії для громадян на окупованій території, право голосувати на виборах та правовий статус зниклих безвісти та їхніх рідних. Протягом політичного сезону на розгляд Ради виносилася низка законів, які стосуються мешканців Донбасу.

Чим депутати полегшили їм життя, чого не встигли ухвалити, а де взагалі не захотіли нічого змінювати — Громадське підбиває підсумки.

Закон про окуповані території

На початку січня Верховна Рада ухвалила закон про «Особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей». Він визначає окремі райони Луганщини та Донеччини тимчасово окупованими, Росію — країною-агресором, а також державну політику за умов, коли частина територій не контролюється, частина українців живе в окупації, і десятки тисяч людей щодня перетинають лінію зіткнення.

Законом держава дає зрозуміти: вона не може відповідати за те, що робить Росія та контрольовані нею бойовики на окупованій території, тому всю відповідальність покладає на РФ. Тому й компенсації за зруйноване житло повинна виплачувати вона. Водночас перекладати таким чином відповідальність з однієї держави на іншу можна лише в порядку міжнародних договорів. Тобто для Росії закон не матиме жодних наслідків.

Попри те, що існує юридична норма, яка зобов'язувала Україну виплачувати компенсацію тим, хто втратив житло в зоні бойових дій (це стаття 19 закону «Про боротьбу з тероризмом»), наразі невідомо, яким із законів керуватимуться українські суди. Адже юридично саме Антитерористична операція на Донбасі тривала з 13 квітня 2014-го до 30 квітня 2018 року. Відповідно до тієї ж статті 19, сума компенсації, яку держава виплатила громадянину, повинна стягуватися з осіб, «які завдали збитків», тобто з бойовиків.

Важливо й те, що відповідного реєстру зруйнованого та пошкодженого житла в Україні не створили.

Що стосується перетину лінії зіткнення то, командувач Операції Об'єднаних сил залежно від безпекової ситуації може обмежити в'їзд на територію проведення операції, а це вся Донецька та Луганська область.

За «крайньої необхідності» силові структури можуть застосувати проти людини зброю, якщо громадянин «учинятиме правопорушення чи інші дії, які перешкоджають їхній роботі з перешкоджання російській агресії». Як трактувати «інші дії», закон не пояснює.

Наразі реєстру зруйнованого та пошкодженого житла в Україні не створили (на фото — 58-річна місцева жителька Ірина біля зруйнованого обстрілами будинку в Докучаєвську, Донецька область, 8 травня 2018 року) Фото: EPA-EFE/ALEXANDER ERMOCHENKO

Закон про національну безпеку

Закон, що не стосується безпосередньо мешканців Донбасу, але стосується загального сектору безпеки та оборони країни, ухвалили в червні:

  • Пріоритетом України визначається співпраця з НАТО замість Росії.
  • Посаду міністра оборони з 1 січня 2019 року обійматиме цивільний, а не військовий.
  • Розділяються повноваження начальника Генштабу й командувача ЗСУ.
  • Суттєво обмежуються повноваження Служби безпеки України. СБУ займатиметься лише чотирма завданнями: протидією розвідувально-підривній діяльності, боротьбою з тероризмом, контррозвідувальним захистом та охороною державної таємниці.

Західні партнери наполягали саме на цивільному контролі, зокрема громадськість мала б контролювати закупівлі в оборонній сфері. Утім, в остаточному варіанті закону цивільний контроль за сектором безпеки якраз відводиться парламенту, президенту та органам місцевої влади в межах компетенції. Тобто, наприклад, профільний парламентський комітет може викликати міністра оборони чи голову Служби безпеки, які повинні перед депутатами відзвітувати.

Закон передбачає, що за «крайньої необхідності» силовики можуть застосувати зброю проти людей, які перетинають лінію зіткнення, якщо громадянин «учинятиме правопорушення» (на фото — КПВВ «Гнутове», Донецька область, 12 січня 2018 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Закон про зниклих безвісти

Ухвалений в передостанній день роботи парламенту закон встановлює правовий статус зниклих безвісти та їхніх рідних відповідно до міжнародного гуманітарного права. Це закріпить права таких людей і надасть відповідний захист. Пошуки людини триватимуть доти, доки не знайдуть її або рештки.

Дотепер людина вважалася померлою, якщо її не знайшли протягом трьох років. Рідним зниклих безвісти гарантується матеріальна допомога. Родина отримуватиме її, доки зниклого не знайдуть або не визнають померлим. За словами співавторки закону Марії Іонової, механізм надання грошової допомоги й визначення її розміру повинен схвалити Кабмін, створивши для цього спеціальну комісію.

 Які закони не ухвалили

Законопроект №6692 щодо пенсійного забезпечення мешканців окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Проект так і не винесли в сесійну залу для голосування. Хоча схвалили і рекомендували в профільному комітеті соцполітики. Згідно з ним пенсіонерам та іншим групам дозволяється отримувати виплати без прив'язки до статусу внутрішньо переміщеної особи. На сьогодні громадяни з окупованої території отримують пенсії лише зареєструвавшись як внутрішньо-переміщені особи. Водночас потрібно кожні півроку проходити перевірки в Пенсійному фонді, а в управліннях соцзахисту — ще частіше. Такий механізм правозахисники та представники міжнародних організацій називають дискримінаційним та вважають, що постанова Кабінету міністрів №365 порушує права українських громадян на законну пенсію.

Громадяни з окупованої території отримують пенсії лише зареєструвавшись як внутрішньо-переміщені особи, яким кожні півроку необхідно проходити перевірки в Пенсійному фонді та управліннях соцзахисту (на фото — літні жінки в наметі пункту надання допомоги населенню на КПВВ «Майорськ», Донецька область, 16 грудня 2017 року) Фото: Віталій Сало/УНІАН

Законопроект №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)».

Попри те, що законопроект надійшов у Раду ще в березні минулого року, депутати залишили неврегульованим питання щодо виборчого права внутрішньо-переміщених осіб. Сьогодні переселенці не можуть голосувати на місцевих і парламентських виборах в одномандатних виборчих округах. Згідно з пояснювальною запискою, «незважаючи на відсутність конституційних обмежень активного виборчого права, пов'язаних із місцем проживання особи, періодом проживання в певній територіальній громаді або системою реєстрації громадян, виборче законодавство містить положення, які ускладнюють або унеможливлюють участь окремих груп громадян у голосуванні».

Законопроект №2167, щодо компенсації вартості пошкодженого майна.

Цей проект також не розглянули. Утім, у документі враховують інтереси лише офіційно зареєстрованих переселенців. Про громадян України, які продовжують мешкати у своїх напівзруйнованих будинках, і все ще чекають допомоги від держави, не йдеться. А законопроект практично такого ж змісту — №4301 — не знайшов підтримки в Раді.