Глава «миротворців» у Казахстані заявив, що проти «озброєних банд» можуть застосувати зброю. Заяви про окупацію відкидає

Генеральний секретар Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Станіслав Зась заявив, що сили «миротворців» мають допомогти Казахстану у важкі часи. Силовики не мають займатися розгонами, але мають право застосовувати зброю в разі нападу «озброєних банд».

Про це Зась заявив в інтерв'ю «РИА».

Глава ОДКБ заявив, що «миротворчі сили» ОДКБ у Казахстані налічуватимуть близько 2,5 тисячі людей, але за потреби їх можуть посилити.

Пробути в Казахстані вони планують «недовго»: кілька днів або тижнів. А втім, термін присутності «миротворців» залежатиме від ситуації та від рішення місцевої влади.

Зась заявив, що після завершення «антитерористичної операції» війська ОДКБ мають вивести із Казахстану. Він додав, що «миротворці» прийшли, щоб «допомогти Казахстану» у важкі часи.

«Всі ці інсинуації, що зараз наші підрозділи будуть демонстрації розганяти... ні, для цього є поліція. У нас трохи інші завдання. Всі ці пересмикування, що якесь вторгнення почалося, чи окупація, ще щось ㅡ це цілковита нісенітниця», ㅡ заявив Зась.

Водночас він заявив, що «миротворці» ОДКБ у Казахстані мають право застосовувати зброю «в разі нападу озброєних банд».

Що відбувається у Казахстані?

На тлі масових протестів у країні 6 січня у місті Алмати заявили про проведення «антитерористичної операції». Журналісти та активісти з Алмати повідомили, що 6 січня на центральній площі міста, де перебували активісти та учасники акцій протестів, відкрили вогонь по людях.

Відомо про щонайменше двох загиблих. Журналіст Ануар Даніяров повідомив, що чоловік 18-20 років отримав вогнепальне поранення в легені та помер дорогою до лікарні.

Портал ORDA Kazakhstan повідомив, що під обстріл потрапила знімальна група телеканалу «Алмати»: загинув водій авто, а журналісту роздробило кілька пальців, його ушпиталили.

Ввечері стало відомо, що «антитерористична операція» силовиків поширилася і на Кизилординську область. За даними ЗМІ, унаслідок заворушень там постраждали десятки людей.

Чому протестують у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу — наразі стикаються зі збоями в його подаванні.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та обіцяє жорстко реагувати.