Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (в центрі) з членами уряду під час засідання Ради, Київ, 12 липня 2019 року
Фото:

Владислав Мусієнко/POOL

Три роки і чотири з половиною місяці уряд Гройсмана реформував країну. Десь успішно і напоказ, десь зміни були не такі очевидні, а подекуди до реформ руки взагалі не доходили. 

Були болючі і неприємні рішення на кшталт скорочення програми субсидій, були відверто популістичні, коли прем’єр-міністр влаштовував розборки за високі зарплати в керівників «Нафтогазу» і «Укрпошти». 

Громадське нагадує про основні реформи 19-го уряду України, які змогли відчути на собі українці.

Освіта

Головне досягнення Міністерства освіти за три роки — ухвалення закону «Про освіту» у вересні 2017-го. Найбільший резонанс викликала «мовна стаття», яку довелося захищати аж на рівні Ради Європи. 

Ухвалений закон запровадив в Україні 12-річну освіту з поділом на початкову, середню та старшу профільні школи. Для запуску останніх двох ланок потрібне ухвалення законів, а от в Нову українську школу вже другий рік поспіль ідуть по всій Україні. 

Першачкам перестали викладати предмети. Зараз процес навчання будується за принципом цілісного пізнання світу, а уроки різних дисциплін інтегровані між собою. Для перших класів окремо придбали обладнання — на купівлю парт, ігрових та навчальних елементів уряд виділив більше мільярда гривень. Вчителі, які приймали першачків в рамках Нової української школи, пройшли організовані міністерством освіти тренінги.

Міністерство почало запроваджувати інклюзію в школах, розробило проект змін щодо професійної освіти. Не забули і про науковців — торік у жовтні створили Національний фонд досліджень, який підтримуватиме грантами наукові дослідження та розробки.

Урок в навчально-реабілітаційному центрі «Країна добра» в Черкасах, 6 лютого 2018 року
Фото:

Марків Михайло/POOL/УНІАН

Володимир Бахрушин, головний експерт з освіти Реанімаційного пакету реформ:

«Ключова зміна — ухвалення законів для зупинення деградації, а також для розбудови сучасної і конкурентоспроможної освіти в Україні. Почали створювати системи забезпечення якості освіти, оновлювати матеріально-технічні бази навчальних закладів. Іде узгодження національного законодавства з документами Євросоюзу та Європейською вищою освітою».

Охорона здоров’я

Головним локомотивом змін в системі охорони здоров’я стала нинішня очільниця міністерства Уляна Супрун. Вона прийшла на частково розчищену територію її попередником Олександром Квіташвілі і продовжила міняти систему. Була продовжена і розширена програма медичних закупівель через міжнародні організації.

Влітку 2018 року стартувала головна медична реформа — первинної ланки медицини. Центри первинної медико-санітарної допомоги отримали можливість укладати декларації із пацієнтами і отримувати за кожного фінансування від Національної служби здоров’я. Вперше багато українці побачили свого сімейного лікаря, вперше до державної реформи долучилися приватні медзаклади та лікарі.

На черзі запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» на вторинці, тобто стаціонарних лікарнях і поліклініках. Він значно складніший, тому в МОЗ вирішили для початку пілотувати його в Полтавській області. З наступного року реформа вторинки буде обов’язковою для всіх закладів, окрім чотирьох центральних установ, серед яких Інститут раку та «Феофанія». Уряд так і не зміг ухвалити рішення про їхню автономізацію, яка є обов’язковою для входження в реформу.

В МОЗ також готуються до передачі міжнародних закупівель національній закупівельній організації, реформують систему крові, запровадили та вдосконалюють програму «Доступні ліки». Це часткова або повна компенсація ліків для хворих на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму діабет ІІ типу.

Виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит», Київ, 26 квітня 2018 року
Фото:

Мусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Децентралізація

За три роки кількість громад в Україні зросла із 366 до 936. Зараз в об’єднаних громадах проживає більше 10 мільйонів людей, а самі вони займають 40% площі держави.

Фінансова децентралізація за три роки подвоїла власні доходи об’єднаних громад — в поточному році вони за прогнозом мають скласти 267 мільярдів проти 148 в 2016. Крім того, уряд щедро фінансує регіони коштом державного бюджету, виділивши через державний фонд регіонального розвитку та субвенції майже 21 мільярд гривень. Це втричі більше, аніж в 2016 році.

Був прийнятий закон, який розблоковує процес об’єднання громад довкола міст обласного значення. Таких зараз вже кілька десятків.

Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій:

«Реформа розпочалася ще коли Гройсман був в уряді Яценюка, а в уряді безпосередньо Гройсмана це пішло швидше. Проривних речей не було, але розгортання реформи було серйозне. Вона вийшла на рівень, коли можна говорити про успішність і про точку неповернення.

На превеликий жаль, не вдалося почати реформу субрегіонального рівня і ще більший жаль — це зміни до Конституції. Але це більше про працездатність самого парламенту. В Конституції є два слова, які не дають далі працювати. Перше — немає слова “громада”. А друге дуже важке слово — це “добровільність” (зараз об’єднання громад можливе тільки на добровільній основі — ред.). Цю позицію я особисто не знаю як пройти. Ми також спіткнемося на префектах, без яких не зможемо подолати місцевий феодалізм в Україні».

Реформа правоохоронних органів

Одне із гасел революції гідності “Міліція з народом” цілком могло стати реальністю. Міністр не з системи, прогресивні заступниці, які мали досвід реформування правоохоронної системи в Грузії, яскрава презентація нової патрульної поліції в 2015-му. Але вже через рік-два медіа рясніли історіями копів, які звільняються через складні умови роботи та низьку зарплату. Так було із переатестацією колишніх міліціонерів. До процесу долучили представників громадськості, однак більшість рекомендованих до звільнення поліцейських після цього через суди поновилися на посадах. Національна поліція не оскаржила 400 поновлень непереатестованих поліцейських на посадах через суд. Чому, у поліції не пояснюють.

Головна претензія громадських активістів до МВС та її очільника — нерозслідувані кримінальні справи. Серед таких вбивство Катерини Гандзюк, Павла Шеремета, вбивство поліцейськими 5-річного Кирила Тлявова, напади на активістів.

Ліпше було із послугами, які надавало МВС. За Авакова відкрили мережу сервісних центрів, спростили бюрократичні процедури. Наприклад, довідку про відсутність судимості вже два роки як можна отримати онлайн.

Співробітник патрульної поліції регулює рух автотранспорту у Львові, 15 березня 2018 року
Фото:

УНІАН

Євген Крапівін, координатор Експертного Центру з прав людини: 

«Вся відповідальність за реформи лежить виключно на міністрові внутрішніх справ. Адже він відповідає за державну політику у цій сфері та, всупереч європейській концепції розділення на МВС та Нацполіцію, центральні органи виконавчої влади, яка закладалась в закон, ще й має повноваження з призначення заступників голови Нацполіції та керівників главків в областях. Тобто ключовий кадровий вплив. Уряд виконував усе, що від нього просили (затвердження концепцій, кошторисів для органів МВС в бюджеті тощо), водночас в МВС, не маючи адекватних планів реформи, постійно ухвалювали спорадичні рішення, на які жодним чином Кабінет Міністрів повпливати не міг».

Пенсійна реформа

Пенсійна реформа — це те, що наразі так і не зміг реалізувати жоден уряд. Максимум — лише навпівміри, які вирішують один із аспектів, але проблему загалом. А вона серйозна — пенсіонерів уже більше, ніж працюючих. Як наслідок здоровенна діра у Пенсійного фонді — майже 170 мільярдів гривень. Держава щороку змушена забирати гроші з оборонки, освіти, охорони здоров’я і віддавати їх на виплати пенсіонерам.

На початку жовтня 2017 року народні депутати 288 голосами «за» ухвалили урядовий законопроєкт щодо підвищення пенсій. В ньому заклали формулу перерахунку, завдяки якій 9 мільйонів пенсіонерів отримали прибавку до пенсій. Також народні депутати скасували спецпенсії для суддів, прокурорів, депутатів та інших «привілейованих» категорій.

Цим же законом запроваджувалося так зване «приховане» підвищення пенсійного віку. У 2027 році, щоб вийти на пенсію в 60 років, потрібно буде мати 35 і більше років трудового стажу. Якщо людина не дотягла до цього показника, але працювала більше 25 років, на пенсію можна буде вийти в 63 роки. якщо не має й 25 років стажу - пенсійного посвідчення доведеться отримувати в 65.

Уряд також пообіцяв працювати над запровадженням загальнообов’язкових персональних накопичувальних рахунків. Однак досі далі заяв справа не пішла.

Центр соціальних служб в Святошинському районі, Київ, 22 серпня 2017 року
Фото:

Мусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Тарас Козак, експерт РПР з реформи пенсійної системи: 

«Уряд замість того, аби запровадити повноцінну накопичувальну пенсійну систему на додаток до солідарної, зробив тільки косметичний ремонт солідарної системи. Тобто він скасував тільки надвисокі пенсії, всім рівно. Розмір пенсії залежить лише від того, скільки ти платив внесків у пенсійний фонд і тоді за певною формулою визначається пенсія, незалежно від того ким ти працював. Це позитивна річ.

Але уряд обіцяв нам, що цієї реформи буде достатньо для того, щоб закрити дірку в пенсійному фонді. Хоча ми багато разів просили, щоб нам показали розрахунки, але їх нам ніхто не дав. Ну і зрештою наші підозри виправдалися — дірка в пенсійному фонді тільки зростає, стає все більшою. Цієї квазіреформи не достатньо, вона не вирішує проблему кардинально».

Монетизація субсидій

Краще не «прикручувати», а одразу вчитися економити, вирішили в уряді і таки довели до кінця реформу системи субсидій. Наприкінці 2018 Міністерство соціальної політики презентувало, а уряд затвердив постанову про надання житлових субсидій громадянам у грошовій формі. Гроші, зекономлені на опаленні, на руки мали видати тільки наприкінці опалювального сезону. До того вони зберігалися на рахунку субсидіанта і щомісяця списувалися на суму спожитих комунальних послуг. Система запрацювала з 1 січня 2019 року, а 10 днів потому президент Петро Порошенко зібрав на Банковій ситуативну нараду, на якій поставив питання руба: реальна монетизація має запрацювати з лютого, а у березні кому разом з пенсією, кому на окремий рахунок має прийти в грошовій формі нарахована субсидія.

В результаті ті, хто подав заявки на субсидію в 2019 році, отримували її за системою, ухваленою в грудні, решта — «живі гроші». За три місяці уряд виплатив майже 6 мільярдів гривень 3,4 мільйонам домогосподарств.

Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм ГМ «ОПОРА»:   

«Кілька років тому наша держава де-юре визначилася, що рухається у напрямку побудови енергетичних ринків — українці повинні самі обирати постачальника газу, електрики, а колись — і тепла. Так само, в минуле мають канути неефективні ЖЕКи, а замість них з’явитися професійні управителі. Конкуренцію вітчизняним структурам фірташа-ахметова-григоришина-вілкула мали би скласти міжнародні компанії. Однак, іноземні інвестиції не поспішають. І причиною є не лише регульовані ціни на енергоносії. Не дарма міжнародні партнери, зокрема, Міжнародний валютний фонд, ставить для нашої держави обов’язковою умовою монетизацію житлових субсидій - коли соціальну допомогу отримуватиме конкретний споживач у грошовій формі, який далі самостійно сплачуватиме рахунки. Адже складно уявити, як міжнародний постачальник газу чи електрики буде змушений щомісяця (!) заповнювати реєстри нарахувань за комунальні послуги, передавати їх в різні структури, а потім очікувати від них оплати».

Інфраструктура

Прихід найбільшого low-cost авіаперевізника Ryanair, плани WizzAir відкрити свою дочірню компанію в Україні і розширити авіапарк до 20 літаків, відкриття автобусних маршрутів німецької Flixbus — міжнародні гравці потрохи заходять в Україну.

На паралельних коліях відкриває міжнародні маршрути «Укрзалізниця», потрохи оновлює парк локомотивів та нарешті здає в оренду вантажні вагони через систему Prozorro. А ще «Укравтодор» звітує про тисячі відремонтованих шляхів як державного значення, так і в регіонах. Гроші на це є — сукупне фінансування Дорожнього фонду цього року складає 55 мільярдів гривень. Щоправда, не обходиться без скандалів, як то допорогові угоди на ремонт дороги шматками по 40 метрів. Причетний до цієї схеми чиновник спершу отримав догану, а потім пішов на підвищення і очолив відділ в «Укравтодорі».

Пасажири прилетіли першим рейсом авіаперевізника Ryanair з Берліна в Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київ, 3 вересня 2018 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій: 

«Я би в першу чергу виділив дорожнє господарство, оскільки уряду і Міністерству інфраструктури вдалося створити, по-перше, джерело фінансування через механізм державного дорожнього фонду. По-друге, прийняти чіткий план, де є графік виконання робіт, будівництва доріг на чітких ділянках. І у громадськості, і у влади є можливість контролювати виконання цього плану. Плюс ефективно запрацювала децентралізація в частині ремонту доріг.

В “Укрзалізниці” ситуація менш успішна, оскільки з одного боку ми бачимо, що були успіхи з корпоратизацією компанії, а з іншого уряд так і не визначився чим є “Укрзалізниця” — це державна адміністрація чи компанія. Крім того, загальна керованість системи через зміну підпорядкування від Мінінфраструктури до Мінекономіки загалом постраждала і тут теж потрібно наводити певний порядок.

Проблемним було питання “Укртрансбезпеки”, яка не виконувала як свою основну функцію, так і, на жаль, було дуже багато дзвінків про те, що корупція у цій структурі істотно зросла. Це буде ключова проблема нового керівництва міністерства інфраструктури і нового Кабміну, оскільки ситуація з безпекою на дорогах є критичною.

Авіація у нас показала дуже стірмке зростання. Ми зараз є одним з найбільш динамічних ринків навіть у світі. І другі після Польщі в Європі. В нас темпи зростання 20-25%. Для порівняння в світі цей показник складає біля 7%. Але тут ще є дуже багато роботи в частині розвитку аеропортової інфраструктури. І найближчі два-три роки потрібно використати для того, щоб збільшити кількість інвестицій та залучити нових операторів. Бо потім ми досягнемо загальноєвропейського рівня і впремося у стелю».

Поділитись: