«Спека» у Криму та Бєлгородській області, удар по офісу Пушиліна та нова військова допомога: головне за день 23 серпня

Чергові вибухи в окупантів

Вдень окупаційна влада тимчасово захопленої частини Донеччини заявила про пряме влучання в будівлю «адміністрації» ватажка самопроголошеної «ДНР» Дениса Пушиліна в центрі Донецька — нібито внаслідок українського обстрілу.

За інформацією сепаратистів, влучання сталось у фасад, також постраждало праве крило та верхній поверх. У будівлі почалася пожежа. Однак сам Пушилін унаслідок удару не постраждав і «перебуває в безпечному місці».

Ввечері, близько 17 години, у тимчасово окупованому Севастополі пролунали вибухи. Так званий губернатор Севастополя заявив, що над морем спрацювала протиповітряна оборона та було знищено безпілотник. Після вибухів частина будинків у центрі Севастополя залишилася без світла. Близько 20 у місті знову чули вибухи.

А у Бєлгородській області росії спалахнули боєприпаси. Губернатор регіону В'ячеслав Гладков заявив, пожежа біля села Тимоново почалася через те, що «спрацював ефект лінзи внаслідок спеки». Каже, що спалахнули боєприпаси, які ще не встигли знешкодити сапери. Гладков запевняє, що постраждалих немає, але голова Валуйського округу вже організував підвезення та розміщення мешканців у санаторії «Красная Поляна», щоб гарантувати їхню безпеку.

Обстріли на Запоріжжі

За даними української розвідки, російські окупанти при обстрілах передмість Енергодару ціляться по золовідвалах Запорізької теплової електростанції, щоб підняти хмари радіоактивного пилу. росіяни використовують цей метод для створення «потрібної картинки» на Запорізькій атомній станції, маніпуляції думкою громадськості і впливу на світову спільноту.

Окрім того, окупанти накопичують техніку на території Запорізької АЕС та збільшують кількість військових на станції, повідомляє «Енергоатом». Зараз на території ЗАЕС розташовуються понад 40 одиниць військової техніки.

На Херсонщині підірвали колаборанта

На тимчасово окупованій частині Херсонщини підірвали ще одного колаборанта — заступника так званого «глави департаменту внутрішньої політики» Ігоря Телегіна. Та, схоже, що він вижив. Телегіна називають помічником ставленого росією «очільника» області Володимира Сальдо.

Кримська платформа

У другому саміті Кримської платформи, який 23 серпня відбувся в онлайн-форматі, взяли участь 60 лідерів різних країн. Президент Польщі Анджей Дуда був присутнім особисто. Він прибув із візитом до України зранку 23 серпня і провів зустріч із президентом Володимиром Зеленським.

Лідери країн на саміті Кримської платформи засудили анексію півострова росією та наголосили на важливості відновлення територіальної цілісності України. Зеленський на саміті заявив, що повернення Криму в Україну стане найбільшим антивоєнним кроком у Європі. За його словами, Україна вже є достатньо сильною для повернення Криму.

Військова допомога

США готують новий пакет військової підтримки Україні на 3 мільярди доларів. Проте ця сума піде на середньострокову та довгострокову допомогу, тому на фронті її відчують не одразу, повідомляє The Associated Press з посиланням на американських посадовців. Очікується, що про новий пакет допомоги оголосять 24 серпня, коли Україна святкуватиме День Незалежності.

Словаччина планує передати Україні 30 бойових машин піхоти БВП-1. Натомість від Німеччини країна отримає 15 танків Leopard 2A4, а також необхідну амуніцію та запчастини.

Також в Офісі президента очікують, що Україна може отримати західні системи протиповітряної та протиракетної оборони вже восени 2022 року. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок анонсувала, що найближчими тижнями Україні можуть передати системи протиповітряної оборони IRIS-Т.

Втрати України

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ витрати державного бюджету України склали майже один трильйон гривень. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що понад 40% всього, що витрачали з держбюджету, пішло на потреби армії.

Окрім того, Україна оцінює втрати від тимчасової окупації Криму у 118 мільярдів доларів.

Шлях до ЄС

Україна до кінця 2024 року планує бути повністю готовою до вступу в Європейський Союз. Шмигаль заявив, що Україна вже виконала близько 70% Угоди про асоціацію з ЄС, а до кінця року має набути чинності «митний безвіз», а після цього — «промисловий безвіз» та «цифровий безвіз».

Термінові вимоги у ЄСПЛ

Українська сторона подала низку нових термінових вимог у межах справи «Україна проти росії» у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Україна вимагає не допустити так звані трибунали над полоненими українськими військовими, що захищалиа Маріуполь.