Антимонопольний комітет закрив справу «Роттердам+» про захист економічної конкуренції

Про це повідомили на сайті Антимонопольного комітету (АМКУ).

Зокрема йдеться про справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції щодо розрахунку у 2016-2017 роках ринкової ціни електроенергії.

За результатом розгляду справи в АМКУ зазначили, що цінова конкуренція, яка існувала до липня 2019 року, була обмеженою у зв’язку зі значним державним впливом.

Також комітет зазначив, що протягом 2016-2017 років не відбулося суттєвої зміни часток суб’єктів господарювання на ринку, і «жодного із крупних гравців не було усунуто з ринку».

Там заявили, що показники фактичної рентабельності всіх видів генерації у 2017 році були нижчими, якщо порівняти з попереднім роком.

«Жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам ТЕС», ㅡ ідеться в заяві АМКУ.

Так, комітет заявив, що за зібраними у справі доказами інформація про те, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання привілеїв, не підтверджується.

Провадження у справі закрили за ст. 49 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» через «недоведеність порушення». Проте комітет зазначив, що відсутність порушення цього закону не виключає порушення інших.

Водночас у жовтні Вищий антикорупційний суд поновив кримінальну справу щодо «Роттердам+», яку раніше закрив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Що раніше встановили слідчі?

За даними слідства, представники групи приватних теплогенерувальних компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Вони вимагали включити до тарифу на електроенергію, яку виробляли теплоелектростанції цієї групи, видатки, що насправді не здійснювалися — витрати на доставку та перевалку вітчизняного енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. У такий спосіб група хотіла погасити власні кредити коштом споживачів.

Слідство наголошує, що функція НКРЕКП полягає в забезпеченні балансу інтересів між державою, виробниками електричної енергії та споживачами. Проте Комісія додала нереальні видатки до формули, яка встановлювала ціну для теплової генерації.

У НАБУ додали, що до листопада 2015 року очільник НКРЕКП не підтримував збільшення тарифу. Проте згодом погодився на формулу, розуміючи, що вона може принести велику суму коштів групі компаній «ДТЕК».

«НАБУ вважає закладення у вартість електричної енергії, виробленої з вугілля українського видобутку, транспортних видатків із транспортування вугілля з-за кордону, необґрунтованим», — ідеться в повідомленні.

У відомстві наголосили, що позицію слідства підтверджують висновки експертів державних і приватних фахових установ, а також наукові дослідження українських та іноземних фахівців.

«Згідно з висновками експертиз, домінантна позиція компаній групи-ініціатора запровадження «Роттердам+» на ринку вугілля (86% видобутку) та на ринку теплової генерації (70%) створює ризик диктату цін і непрозорості ціноутворення; непрогнозовані та непонесені витрати на транспортування враховані в ціні на електроенергію неправомірно», — зазначають у НАБУ.

У Бюро розповіли, що слідство має результати експертизи, яка підтверджує збитки від формули щонайменше на 18,87 млрд грн за 2016-2017 роки. З цієї суми 14,3 млрд грн потрапило на рахунок приватних компаній-ініціаторів формули.

«Доказів достатньо для того, щоб довести позицію слідства не лише в національних, а й (якщо виникне потреба) у міжнародних судах», — резюмували в НАБУ.

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, що визначала вартість електроенергії, яку виробляли ТЕС. Її застосовували у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Згідно з формулою «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.

До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, бо його компанія «ДТЕК» є монополістом на ринку і має найбільшу кількість ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.

НАБУ оголосило шість підозр за справою через формулу: чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топменеджерам «ДТЕК» — Борисові Лісовому та Іванові Гелюху. Дії всіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».